Робітничий Фронт України | РФУ

🤴 Итоги приватизации

Хотя индустриализация — это, несомненно, прогресс, его плодами в господствующей системе могут воспользоваться далеко не все. Это мы и наблюдаем на примере Судана.

📈 Вместе с ней приватизация принесла стране сокращение субсидий и разорение многих производителей, ключевым образом зависимых от госпредприятий. Следствием стала инфляция в 130% на пике в 1996 году. Из-за этого в зависимой от городских поставок деревне жить становилось всё труднее.

Многие, в основном мужчины, отправлялись в города в поисках лучшей жизни. Именно там была работа, а значит, оставшимся дома родственникам можно было привозить помощь.

💴 Казалось бы, на новом месте должно было быть лучше: там и образование, и вода всегда доступны.

Однако такой наплыв рабочей силы привёл к тому, что труд отдельного человека стал стоить гораздо дешевле. Потому на высокую зарплату можно было не рассчитывать.

💡 Проблемы со светом тоже никуда не пропали: производство электроэнергии хоть и росло, но медленно, да и приоритетом было обеспечение монополий. Поэтому в период 2000–2010 гг. даже в центре страны народ сталкивался с регулярными отключениями.

13–22% работяг ушли в «сектор услуг». Можно подумать, что все вдруг понаоткрывали парикмахерские и кафешки. Это тоже имело место, однако в таких объёмах они в городах были не нужны.

👷🏻‍♂ Зато там был спрос на разнорабочих, которые тоже технически предоставляют услуги. Они местному бизнесу весьма кстати: дешевая рабочая сила, минимальные требования к технике безопасности — разве не сказка?

Однако, как видно, керманичам и этого было мало, поэтому многие ушли в тень. В результате лишь 10% населения нашли себе официальную работу.

💰 Конечно, государство не могло просто сидеть сложа руки, когда такое происходило даже в столице. Что именно его не устраивало? Конечно же, неуплата налогов — положение рабочих устраивало всех, кроме них самих.

Но и здесь аль-Башир не преуспел: территорий много, административный аппарат маленький, да и все давно стали для кого-то крышей. Зато в чём Башир действительно преуспел, так это в угнетении простых трудящихся.

🤑 Он пришёл к власти на фоне неспособности ни одного из светских режимов обеспечить местным элитам стабильное процветание. Как мы уже писали, новых источников богатства не появлялось, из-за чего падение нормы прибыли компенсировалось обворовыванием народа. Тот, в свою очередь, неуклонно беднел, и для подавления его недовольства не хватало ресурсов, даже несмотря на помощь Запада.

По мере ухудшения своего положения массы всё больше обращались к религии. В Аллахе они искали спасения от всех напастей, а ислам был не только верой, но и частью политической традиции ещё со времён антиколониальных восстаний. Именно на эту карту и сделал ставку аль-Башир.

☪ Он очень удачно обвинил во всех неудачах неверных колонизаторов, как-то между делом опустив деяния рідних керманичів, и именно на этой почве пришёл к власти.

Сказать, что он проводил антизападную политику, сложно: американский Chevron вполне успешно добывал нефть в стране. Зато это стало отличным поводом установить законы шариата, а значит, и исламские суды.

❌ Мало того, что они вводили репрессивные меры против представителей других верований, так ещё и сильно ограничивали права самих мусульман. Те же городские женщины теперь, в принципе, не участвовали в политической жизни.

Но самое приятное для керманичів — любая инициатива, которая «не соответствует государственным интересам», теперь вне закона. То есть забастовки, митинги и прочее можно проводить лишь тогда, когда у шановного панства нет сил на подавление.

😡 Как видно, в городе приватизация ничего хорошего не принесла. Вместо прогресса народ ждала бедность и сапог государственных репрессий во имя интересов крупного бизнеса.

Но что же тогда происходило в сёлах, где жила большая часть населения? Об этом — в следующем посте.

🇺🇦 Робітничий Фронт України

🗯 РФУ не рассылает рекламу через бота, и уж тем более криптоскам.

Сегодня многим подписчикам нашего канала пришли сообщения от нашего старого бота с призывами и ссылками на мошеннические схемы. Мы этим, само собой, не занимаемся и не собираемся заниматься. Автор бота-шаблона, на базе которого был разработан наш старый, изменил свою политику и ввёл сомнительную рекламу. С подобной проблемой столкнулись не только мы, но и другие каналы.

❓ Что же делать?

Во-первых, перестать искать провокаторов там, где их нет, и внимательно следить за публикациями. Мы еще очень давно объявили о переходе на новый бот, который мы сами разработали для своих нужд.

Читайте канал — не будьте как Борис Вэ.

Во-вторых, забросить старый бот. Мы никогда не напишем вам через него первыми и уж точно не будем распространять криптовалютный скам.

🇺🇦 Обязательно используйте только официальный бот обратной связи РФУ — ссылку на него вы можете найти в описании канала и наших постах.

🤑 Суданская приватизация

Мало что так потрясло мир в последние годы, как войны в Украине и секторе Газа. С каждым новым резким шагом сторон СМИ горланят о надвигающейся Третьей мировой, часто небезосновательно.

🇸🇩 Однако с 24-го февраля разразился ещё один конфликт, о котором в прессе особо не слышно. В 23-м году в Судане местный диктатор Абдель аль-Бурхан не поделил власть со своим спецназом — Силами быстрого реагирования (СБР).

Обычно в таком случае всё кончается дворцовым переворотом и парочкой боёв. Однако в этот раз завязалась настоящая бойня: с начала войны погибло 130 тысяч человек. Что они не поделили, что это стоит столько жизней?

🪖 При этом СБР — это не просто спецназ, а силы, отвечающие за подавление недовольства. То есть, казалось бы, самые лояльные части. Да и конфликт длится уже 3-й год: видать, у него есть какие-то очень влиятельные бенефициары, которые не дают ресурсам сторон иссякнуть.

Тем не менее, почему эта война для нас всё же важна?

Украина в ближайшее время может столкнуться с похожей ситуацией, а потому осмысление суданского опыта будет нам кстати: так мы сможем узреть перспективы нашей борьбы в подобных условиях.

📊 Для этого конфликт нужно хорошо понимать, и потому нам придётся глубоко нырнуть в экономические и политические проблемы страны.

А начнём мы со времён прихода к власти предыдущего диктатора Омара аль-Башира в 1980-х, ибо след от того периода остался на Судане до сих пор. Его правительство столкнулось с двумя проблемами.

💰 Первая — дорогое топливо. Сейчас Судан известен своей нефтью, однако на тот момент её ещё не добывали. Тот же бензин импортировали и поэтому производство было недешёвым.

Вторая проблема — дорогая инфраструктура. Страна большая и при этом очень слабо заселена. Из-за этого тянуть дорогу в любом направлении стоило больших вложений.

🤴 Таким образом, развивать добычу и производство было дорого, из-за чего у керманичів со временем рост прибыли только падал. Они компенсировали это воровством денег из госфондов, однако со временем и эта лавочка прикрылась.

На них уже висел огромный долг, в том числе 1,1 млрд долларов перед МВФ. С займов финансировались все госпрограммы, в том числе и субсидии на еду. С ней же в стране уже давно было плохо из-за низкой степени механизации сельского хозяйства.

💴 Конечно же, тратить занятые деньги на закупку тракторов для народа и избавлять страну от голода никто не собирался. Сама сфера была не особо прибыльной: в основном выращивали шёлк, который стремительно дешевел.

Таким образом, удалось выплатить МВФ лишь 15 млн долларов. Естественно, фонду это не понравилось: в 90-м году Судан был лишён в нём права голоса, а сама организация перестала сотрудничать со страной.

💰 В итоге остался только один выход — масштабная приватизация. Продавали всё: и госимущество, часть из которого удалось забрать у Британской империи, и даже общинные земли.

192 компании выставили на продажу, 72 — ликвидировали, а инвестиции упростили. Хоть купили всего 20% от этого добра, однако вместе с тем в страну зашёл иностранный капитал.

💰 В первую очередь его привлёк промышленно развитый центр — столица Хартум. Инвестиции получили в том числе заводы, которые перерабатывали кунжут в масло.

Чтобы удовлетворить спрос на сельхозпродукты, пришлось развивать механизацию АПК и ирригационную систему. Тут вновь помогли инвесторы, в основном из стран Персидского залива. Конечно, не за бесплатно — земли вокруг Хартума начали массово скупать монополии ОАЭ и Саудовской Аравии.

⚡️ Под новое производство строили ГЭС, а энергия от ТЭС, как старых, так и новых, становилась значительно дешевле за счёт расширения Chevron добычи нефти. Для переработки в Хартуме даже построили несколько НПЗ, благодаря чему на экспорт пошло топливо.

Экспортировали их в основном через единственный порт в городе Порт-Судан на севере. Именно туда из Хартума шла главная железная дорога страны, и туда же из южных нефтеносных районов тянулся нефтепровод.

📈 Казалось бы, вот он — пример успешной приватизации. Однако давайте посмотрим, чем она обернулась для народа.

🇺🇦 Робітничий Фронт України

🗓 Вчора виповнилося 211 років з дня народження одного з найвеличніших і найталановитіших митців, поетів та письменників українського народу – Тараса Григоровича Шевченка. Будучи справжнім реалістом, Тарас Григорович писав твори, у яких зображував реальне становище населення та виступав проти кріпацтва і пригнічення. Будучи революційним демократом, він розумів, що вихід із цього пригнічення лежить у насильницькому зламі російського царизму та феодальних порядків.

✊ Проте він не прагнув лише скинути московитів і поставити на чолі «правильну» українську інтелігенцію на кшталт Костомарова і Куліша. Разом із російською революційною демократією в особах Чернишевського, Добролюбова та інших він шукав шляхи для звільнення всіх народів, які тоді населяли Російську імперію. Це досить добре показано у фільмі 1951 року «Тарас Шевченко», до якого ми робили анотацію, приведену нижче.

💡 Энергокризис — что делать?

В новой статье РФУ: восстановление энергетики, достройка ХАЭС, недовольство населения и как изменить ситуацию.

Время чтения: ~23 минуты.

🇺🇦 Читать на сайте

🗯 Поделиться собственной историей

🇪🇺 Газова зрада Європи

Залежність Європи від газу з РФ завжди була болючою темою. З початком російсько-української війни країни ЄС нарешті остаточно постановили, що не гоже демократіям, де людське життя — вища цінність, використовувати російський імперський газ. Аби здихатися енергетичної залежності, євробюрократія опустила залізну завісу санкцій, щоб жоден ворожий товар не проник на її територію.

🐭 Проте, схоже, знайшлися щури, які змогли прогризти собі шлях. Або як інакше пояснити останні новини з ЄС, де, як виявилося, один із найближчих партнерів України — Німеччина — збільшила закупівлі російського скрапленого природного газу (СПГ) у 6 разів. Яким же чином він потрапляє туди попри дію санкцій?

Тут усе просто: Німеччина заборонила своїм портам приймати газ із РФ, але якщо газ, навіть російський, прийшов не звідти, то тут жодних питань. Тоді хто ж ця країна, яка дозволяє собі безсоромно підтримувати агресію проти України?

🤑 А це двоє завзятих українських «партнерів» — Бельгія і Франція, які не забороняли своїм терміналам приймати російський СПГ попри офіційні санкції ЄС. Газовоз із РФ розвантажується десь, наприклад, у Франції, далі його змішують із товаром інших постачальників. Таким чином уже документально французький газ спокійно потрапляє до Німеччини.

Використовуючи таку схему, Франція навіть поставила рекорд за обсягом закупівель російського СПГ з 2018 року, коли його почали купувати. І це стосується ЄС у цілому: рекордні закупівлі російського СПГ продовжуються і цього року.

❓ Тут час відповісти на питання, чому такі речі взагалі можливі.

Справа не в слабкості санкцій, а в тому, що жодна суворість законів не переб’є вигоду від торгівлі. І немає жодного сенсу винити в цьому окремих торгашів, тому що на такі вчинки їх штовхають закони ринкової конкуренції — для них це просто здоровий глузд: торгувати, коли є вигода.

💰 Винити треба систему. Але вона є такою, якою є, то, може, просто змиритися з цим? «Ну й нехай качають свій газ, якщо їм так цього хочеться — нам головне, щоб підписали мир скоріше», — можна почути сьогодні на тлі переговорів від пересічного українця.

А в чому вони не мають рації? Якщо санкції — це обман, то навіщо за них помирати, логічно ж? Проте в цьому ході думок є серйозне протиріччя: якщо війну розв’язали брехуни, які заради лише своїх гаманців повели на забій сотні тисяч простих трударів, то чому тоді ми просто пасивно кажемо: «А нехай далі торгують»?

🤑 Так вони ж і торгували, потім у них виник конфлікт інтересів, і ось уже шановне панство починає бійку нашими руками. Для них це — питання збільшення чи зменшення мільярдів на їхніх рахунках, а для нас — втрачені кінцівки ветеранів, рекордне зростання кладовищ, знищення економіки і втрата останніх прав.

Ось тепер вони «домовляються знову», і, можливо, лише можливо, буде мир. Який? Це лише гіпотези ЗМІ. Чи тривалий? Зростання воєнних бюджетів натякає на інше.

🔥 І газ знову поллється трубами. Нафтогазові корпорації підб’ють свої надприбутки за ці три роки. А ми скажемо: «От і добре, тільки більше не воюйте».

Єдине, що нас особливо не питають. І цю нашу безвольність використають, дуже скоро знову відправивши штурмувати посадки. Позиція «Санкції не працюють — так торгуйте нормально» — це, по суті, самоприниження.

💰 З нас вибили останнє, нас кинули напризволяще, а ми радіємо тому, що люди, які це зробили, збережуть і зароблять ще більше. Для нас навіть зменшення цін не пропонується — ми і далі своєю працею будемо їх годувати, тільки в рази гірших умовах.

Що ж хоче сказати РФУ? Треба боротися за санкції?

Ні, ми хочемо ще раз нагадати, що не слід заглядати до рота керманичам. Це — шлях самообману, який знову буде розбитий, як це було у 2019-му, і в 14-му, і в 10-му. Треба пам’ятати, як вони нас кинули, і робити висновки.

✊ Справедливість — це сильне почуття, і не слід губити його заради сьогосекундних бажань побачити уже той клятий договорняк. Бо тільки за допомогою нашої робітничої справедливості, з нашим робітничим гнівом до ворогів, ми зможемо побудувати новий світ.

🇺🇦 Робітничий Фронт України

😡 Хто краде в рідному місті Зе?

У попередньому пості ми писали про те, як у Кривому Розі місцеві керманичі 30 років не могли замінити труби, через що десятки тисяч жителів залишилися без тепла. Можливо, причина цього – нестача грошей у бюджеті? Перевіримо цю гіпотезу.

💰 Почнемо з того, як «бідна» міська влада витратила 420 млн гривень на ремонт доріг. Чомусь на ремонт труб не знайшлося навіть приблизно такої суми.

Як так вийшло? Просто дороги – важливіші. А ще на них зручніше пиляти бюджет.

🤑 Цей випадок примітний ще й тим, що під час тендеру без конкуренції переміг підозрілий підрядник – ТОВ «Весташляхбуд», якого неодноразово ловили на завищенні цін. Найвідоміша справа була пов'язана з сіллю для посипання доріг: у результаті вона обійшлася більш ніж у півтора раза дорожче. Щоправда, після скандалу ціна різко знизилася на 11 млн гривень, які, очевидно, хотіли покласти собі в кишеню недобросовісні підрядники.

Однією з причин провалу схеми тоді стало те, що ціна на матеріали була публічною. Цю помилку виправили – і тепер дані засекречені. Завдяки цьому допитливі журналісти не зможуть звинуватити монополістів у завищенні цін. Прекрасна робота, так тримати!

💴 Схожа ситуація була із закупівлею пайків для роздачі жителям міста. Там також без конкуренції та з засекреченими цінами перемогла компанія ТОВ «Фабрика смаку».

Як же пощастило, що в тендері було зручно прописано вимогу поставляти шинку виключно в консервних банках прямокутної, овальної або еліпсоїдної форми. Стільки конкретики!

💰 От тільки іншій компанії – ТОВ «Вербена», яка хотіла взяти участь у торгах, – ця конкретика не сподобалася, бо вона випускала продукцію у круглих банках. У підсумку Антимонопольний комітет послав фірму куди подалі, щоб «правильний» бізнесмен міг нажитися.

І нарешті, останній випадок – так би мовити, «на добивочку».

На будівництво меморіалу фірмі ТОВ «Протектікум» виділили 127 млн грн. Однак у цьому випадку приховати ціни не вдалося, і злі журналісти «все пронюхали». Виявилося, що приблизно 13 млн гривень було витрачено на гранітні плити, які можна було купити в чотири рази дешевше. У підсумку можна було зекономити щонайменше 10 млн. Як бачимо, «мертві душі» теж можуть приносити прибуток, якщо не соромитися нехтувати навіть елементарною совістю.

💴 Може здатися, що в усій цій корупції, через яку тисячі людей змушені мерзнути, а інфраструктура фактично знищена, винен особисто Зе і його друзі. Мовляв, такий він егоїст, що дозволяє своїм колегам грабувати рідне місто.

Але нагадаємо, що мер Кривого Рогу – опозиційний Вілкул, колишній регіонал і ОПЗЖшник. Колись «рукоподаваний» у клубі прихильників партнерства з РФ, він чудово вміє прогинатися під потреби західних «союзників» і, щойно вітер змінився, побачив Україну лише в НАТО. Так би мовити, і нашим, і вашим – за копійку станцюємо!

🤴 Чим він не ідеальний політик для домовленостей? От тільки життя при ньому точно таке ж, як у містах, де правлять «зелені гниди» чи «націоналістичні каструлі». Він так само, як і його «противники», не соромиться грабувати нас і змушувати гарувати заради власних інтересів.

Тож, може, вистачить чекати «визволення» від панів, які лише міняють шило на мило, залишаючись слугами тих самих олігархів?

✊ Звучить непогано. Але щоб перестати бути пішаком у гризні багатіїв, треба почати організовуватися. Разом ми зможемо крок за кроком стати реальною силою. Для цього приєднуйтеся до наших гуртків або пишіть у бота Рабкора. Будемо разом будувати нову цивілізацію!

🇺🇦 Робітничий Фронт України

🌡 Провалений опалювальний сезон у Кривому Розі

Зима вже минула, а в деяких будинках Кривого Рогу так і не з’явилося тепло. Ось вона – потужна «зимова підтримка» і справжня ціна всіх обіцянок влади, якій плювати на катастрофу прямо в рідному місті Зе. Але чому так сталося? Невже підступний ворог знищив усі труби й батареї? Давайте розбиратися.

👷🏻‍♂ Почнемо наш захопливий розбір із того, як криворізька Теплоцентраль готувалася до опалювального сезону. За словами самого підприємства, у жовтні 2024 року вже було готове 80% обладнання. Решту обіцяли доробити найближчим часом. Для цього були найняті додаткові бригади, і вже 10 жовтня підприємство оголосило про свою повну готовність до зими!

Проблеми почалися одразу ж. Наприклад, 8 листопада на деяких вулицях Кривого Рогу прорвало труби. Вочевидь, наші мудрі керманичі не знають, що труби, які не міняли 30 років, лопаються від різкої подачі напору. Через це брудна вода потрапила в річку, а частину квартир затопило.

📨 Після цього грандіозного фіаско проєкт «СВОЇ Кривий Ріг» дозволив собі уточнити у наших рідних керманичів, як у них справи з підключенням тепла. У відповідь надійшла ухильна відписка, де керівництво Теплоцентралі, посилаючись на воєнний стан, заявило, що ця інформація – секретна!

Правильно, навіщо жителям міста знати, коли у них з’явиться опалення? Що за зрада! Війна ж, наші керманичі і так зі шкіри пнуться, щоб зробити для нас усе можливе, а «тупі журналюги» ще й сунуться зі своїми питаннями.

⚠️ Але чомусь засекречення проблеми не допомогло її вирішити: парад лопаючихся труб продовжився з новою інтенсивністю. Разом із цим лопнуло і терпіння багатьох криворіжців, які змушені були сидіти без тепла кілька місяців.

29 листопада десятки людей зібралися біля виконкому, щоб висловити протест проти керівництва Теплоцентралі й недовіру до обіцянок підключити опалення до 8 грудня.

❌ Після цього, мабуть, наші керманичі таки заворушилися й покликали на допомогу працівників аж із інших областей. Однак у термін усе одно не вклалися, і публікацію про строки довелося видалити.

Згодом віцепрем’єр Кулеба пообіцяв, що всі будинки отримають опалення до 22 грудня. Але й цього не сталося. Труби продовжували рватися, і без тепла залишалося близько 600 будинків.

✊ Через це мешканці Кривого Рогу організували ще один мітинг 11 лютого, де перекрили дорогу. Вони скаржилися, що їх мордують уже другий рік поспіль, змушуючи платити величезні гроші за тепло, якого немає.

Чому ж ремонтні роботи не були проведені раніше? Що заважало нашим рідним керманичам зробити це в більш-менш спокійний час?

🤑 Заважала рентабельність такої операції. Адже який сенс ремонтувати старі труби, якщо вони ще хоч якось працюють? Все одно «піпл схаває», навіть якщо станеться черговий прорив: куди вони дінуться?

На жаль, різні мітинги жителів міста не надто допомогли вирішити «Холодомор», як його самі прозвали криворіжці. Протести були стихійними, без чітких цілей і стратегії. Саме тому керівництво Теплоцентралі не надто поспішало з ремонтом труб.

🤝 Тому ми закликаємо жителів Кривого Рогу та інших міст України, які стикаються з проблемами опалення, не просто публічно висловлювати своє невдоволення, а організовуватися в згуртовані колективи, здатні послідовно протистояти свавіллю влади.

Якщо вам потрібна допомога в цьому нелегкому питанні – пишіть нам у нашого бота зворотного зв’язку, і ми спробуємо вам допомогти.

🇺🇦 Робітничий Фронт України

👊 Що дає такий опір?

Вже деякий час під постами антивоєнних TG-каналів невідомий добродій поширює флаєри подібного змісту. Усе на злобу дня: «Гуртуйтеся, доєднуйтесь до спротиву ТЦК!». Як саме? Ну, ви пишіть, друзі, в бота, а там усе стане ясно... напевно 🤔

✊ Провокацією тхне за кілометр, але добродій не знає спокою – пропонує вже прийти жінкам-родичкам постраждалих від ТЦК доєднатися до мовчазної акції із засудження злочинів бусифікації.

Ок, а в чому «профіт» такого публічного мітингу?

😡 Він висвітлить масштаб обурення? Щоб його зрозуміти, достатньо зайти в коментарі під публікаціями про випадки катувань та вбивств, скоєних ТЦКшниками. Вони спливають у ЗМІ та соцмережах нон-стоп.

Статистика про кількість ухилянтів, що втекли до Румунії, публічні оцінки масштабу СЗЧ – це не індикатори настрою населення?

❓ В якому разі цей мітинг вважатиметься успішним?

Мета – вплинути на внутрішню політику? Та політику встановили не ТЦК, а законодавці, Кабмін та Генштаб.

Поглянемо правді у вічі: учасниць мітингу приїдуть розганяти менти, а можуть і банально затримати. Автор заклику запропонував, як цього уникнути? Ні, але чомусь переконує вас ставати масовкою в авантюрі з передбачуваним результатом.

🤔 Мітинг поставить чобота на горло ТЦК? Чи «рідному олігархату», який їх на вас нацькував? Ні!

Ваші злидні, ваші смерті – що зараз у війну, що в мирний час – запорука спокійного сну й безтурботного існування олігархів та їхніх ставленців у владі. І за злочини проти трудового люду має відповідати і виконавець, і замовник. У цьому буде справедливість.

🤝 То як її втілити в життя?

Діяти одразу в декількох напрямках, але з повним розумінням кінцевої мети – ліквідації старого устрою й встановлення влади робітничої більшості.

1️⃣ Усвідомити, що олігархат, правляча верхівка, СБУ, менти, ТЦК, «патріотичні активісти» на підробітку в Офісі президента – одне ціле. Слідувати за кимось із них – класти самого себе під м’ясницький ніж.

2️⃣ Встати на позиції класової боротьби й залучати до них однодумців. Саме задля обізнаності в ній нами й організовані гуртки.

3️⃣ Вивчати реальний практичний досвід. Без навичок конспірації, профспілкового органайзингу та юридичної грамотності не вийде налагодити тривалу плідну роботу.

Ви неодноразово бачили ситуативні успіхи, коли люди відбивали співгромадян від бусифікаторів. А тепер уявіть, що створені координовані й великі групи, які займаються тим самим і діють у всіх великих містах.

🔥 Певна річ, що подібне реально тільки при повністю узгоджених цілях та алгоритмі дій. Але це й буде цілеспрямованою протидією, тиском знизу, який похитне цю антилюдяну машину. У цьому та переліченому вище вихід для народу, а не в мовчазному засудженні під стінами районних ТЦК.

🇺🇦 Робітничий Фронт України

🇷🇺 Що наростив вітчизняний оборонпром за ці 3 роки?

Ну, окрім товщини гаманців його ключових гравців? Правильно! Залежність від зовнішніх подачок!

📲 Зі слів заступника міністра оборони Івана Гаврилюка випливає наступне: «Повну потребу для ведення бойових дій з максимальною інтенсивністю навіть за всі три роки війни так і не закрили». І це за умов безперервної донорської допомоги, на яку припадає 70% того, чим воює ЗСУ.

❗️ Що ж то за дефіцитні позиції були?

1️⃣ Системи ППО (вважайте – захист тилу від атак дронів та балістики, але не тільки)
2️⃣ Важка бронетехніка (спроможність проводити механізовані штурми)
3️⃣ Артилерійські боєприпаси (спроможність відбивати механізовані штурми та утримувати передові позиції)

Але водночас пан Гаврилюк зазначає: «Ми власне дронобудування з колін підняли!»

Круто звучить на словах, а що по факту ми спостерігали на полі бою?

🦫 В технологічному плані українські та російські БПЛА конкурують майже на рівних. Практика показала, що супротивник надовго не втримував технологічну перевагу. Поступове поширення FPV-дронів на оптоволокні – яскравий приклад тому. Цей вид дронів став фактично безальтернативним на ділянках, які щільно глушать РЕБи. В чому ж тут пастка?

По-перше – у відсутності стандартизації, а по-друге – в приватному бізнес-інтересі, куди ж без нього! Військові з БПЛА-підрозділів прямо вказують: «Станом на початок року кодифікація нових розробок (вважайте їх реєстрацію та допуск до експлуатації) просувається дуже повільно».

🤔 Відомий вітчизняний військкор на позивний «Алекс» взагалі сумнівається у чесності рідних керманичів та національно свідомих підрядників:

...я реально сумніваюсь, що оці “ділки”, які будуть битися платити за контракти з МОУ, зможуть це все забезпечити. Найменший брак може зробити котушку повністю непридатною до використання, а ремонтувати в бойових умовах її ніхто не буде.

«Алекс», друже, ти ступив на слизьку доріжку. Тебе так скоро й в зрадожери запишуть.

В списку потужних перемог українського ВПК одразу після БПЛА йдуть наземні роботи.

🤖 Мова йде про зразки для розмінування, евакуації поранених та ін. На словах це звучить як справжнісінький прорив! Особливо коли виходить «Сонце наше» Федоров та розповідає: «Ми вже 100 нових роботів випробували й кодифікували».

Вражає?!
А як же… тільки де інформація про масштаб застосування цих чудес техніки та ефект від нього? Чи встигають готувати достатньо пілотів для неї? Уся інформація, яку ви наразі знайдете про ці розробки, годиться скоріше для реклами перед потенційним покупцем. Вона не відповідає на питання: що тепер змінилося для бійців на передовій? Почніть вже ставити собі та людям навколо подібні питання.

🤴 Хто це так вправно хазяйнує в Україні, що потреби оборони на 3 (!) році війни на 70% закриті тільки завдяки зовнішнім донорам? Чия це відповідальність і чому її ніхто не несе? Рекомендуємо переглянути наш ретельний розбір причин занепаду українського ВПК, який дасть вам ґрунтовну відповідь на це.

🇺🇦 Робітничий Фронт України

📲 Рабочий Фронт Украины объявляет очередной, мартовский набор в марксистский онлайн-кружок. Но сперва пару абзацев необходимого вступления.

Пошёл четвёртый год кровопролитной российско-украинской войны. Уставший от действий керманичей народ Украины уже несколько прозрел: за семейным столом теперь нередки разговоры о бессмысленности происходящего и что война эта, принёсшая столько бедствий украинскому народу, выгодна лишь правящим элитам, политиканам, олигархату...

🗯 Об этом же почти в каждом нашем посте говорим – прямо или намеками – и мы, несмотря на то, что там тявкают некоторые фарисеи из числа бывших коммунистов. Но что говорить – на это любой дурак горазд – и встаёт извечный вопрос, задаваемый и нам в том числе: «А что же делать?». Ведь действительно, как долго это всё может продолжаться, сколько ещё издевательств военного времени мы с вами должны вытерпеть? Нужен мир!

Кто-то возлагал большие надежды на одного американского бизнесмена, искренне поверив в его обещание покончить с войной за сутки – отчаяние до многого доводит человека. Кто-то и сейчас продолжает надеяться на договорнячок и хоть какую-то передышку. Да вот только какие гарантии, что после того, как хозяева мира сего кое-как порешают свои вопросы, погубив насколько сотен тысяч несчастных душ, эта передышка наступит? Кто обещает, что она будет хоть сколько долговечной и не сменится чем-то ещё похуже? А хуже, уж поверьте, может быть всегда.

🔥 Но раз надеяться на действия вышестоящих бессмысленно, то что уж остаётся? Ведь если вы тут, подписаны на наше довольно-таки альтернативное медиа, значит вам, вероятно, осточертел террор ТЦК, осточертели все те лживые помои, изливаемые из патриотично-настроенных СМИ. И вы так или иначе стремитесь к тому, чтобы покончить с происходящим произволом. Да вот только как? Организоваться в отряд наподобие РАФ, противопоставить террор террору? Храбро. Но глупо и бессмысленно – репрессивная машина государства больше, сильнее и опытнее.

Нет, на вопрос «Что делать?» есть только один ответ – тот же, что и был дан ещё 123 года назад. Единственная возможность покончить со всем этим безобразием состоит из целенаправленной революционной деятельности, из создания такой всенародной силы, которая сможет противопоставить себя репрессивному аппарату и проложить дорогу, путём наиболее решительной борьбы, к тому обществу, во главе которого будут интересы всего общества, а не самых наглых и жадных его членов.

❓ Но что же представляет из себя эта революционная деятельность и не является ли то, что мы здесь провозглашаем, мечтательным утопизмом? Отвечая на первый вопрос, стоит сказать, что революционная деятельность отнюдь не равна, как это может кому-то представиться, чисто бунтарским, повстанческим, радикальным действиям, неким экшеном. Напротив, это очень долгая, местами довольно скучная, кропотливая работа, которая требует выдержки, собранности и самоотдачи.

И, конечно же, включение в эту работу требует подготовки. Этой подготовкой, этим молотом-наковальней и является система кружков, набор в которые мы объявляем открытым. Ведь именно кружки вводят не только в круг единомышленников и возможных товарищей, но и в понятие сознательной дисциплинированности, без которой невозможна всякая преобразовательная работа.

✊ Кружки же отвечают и на второй вопрос, ибо для того, чтобы понимать, как действовать и можно ли действовать вообще, необходимо понимание самой реальности. Ведь бороться так, чтобы это отвечало интересам большинства человечества, отвечало необходимости общественного развития, можно лишь со знанием дела, которое мы, в свою очередь, обязуемся помочь вам достичь.

И напоследок: да, действительно, современные условия часто загоняют нас в тупик, отбирая почти всё время, почти все наши возможности, бросая нас в пучину апатии, меланхолии и безнадёжности. И конечно, существует соблазн поддаться этим чувствам и плыть по течению. Но ведь есть и другой вариант, и если ты, товарищ, стремишься его осуществить, то присоединяйся к нам – становись сознательным творцом будущего, становись РЕВОЛЮЦИЕЙ.

🇺🇦 Для присоединения пиши в чат-бот.

🤑 Кому война, а кому крупные тендеры

Враг активно наступает, захватывая всё больше сёл и городов Украины. Военные погибают, жители востока эвакуируются. И что же делает власть?

💰 Нет, они не тратят свои богатства на армию. Они успешно возложили это на плечи волонтёров, военных и граждан. Сами же пытаются украсть как можно больше, пока война даёт такую возможность, в том числе и на логистике.

Вы думаете, наши власти как-то переживают за неё? Во-первых, когда они так наживаются на ней, как мы покажем дальше, это больше похоже на заботу вора о потенциальном куше. Во-вторых, если дорога действительно так нужна военным, почему её строят не силами Минобороны, а частными подрядчиками?

🔍 Перейдём к деталям. Так, на одной лишь Харьковщине бюджет на дороги вырос в 8 раз.
Вот бы так социалка или зарплаты врачам и учителям росли.

Думаете, тотальна зрада? А как вам то, что в остатках Донецкой области, которые находятся под контролем Украины и где положение населения гораздо хуже, траты на дороги с 30 млн грн в 2024 году выросли до 353,43 млн грн в 2025-м.
То есть в целых 12 раз!

💴 Но и это ещё не всё. Число в 30 млн грн за прошлый год, указанное в смете, — ложное. Департамент также раздавал подряды без конкурса, пользуясь особенностями военного времени.

На самом деле объём средств был куда больше. По данным Prozorro, речь идёт о сумме в 669,79 млн грн. То есть в 22 раза больше указанной цифры.

💴 Мы не будем строить догадки, сколько вложат в этом году. Одно понятно — намного больше, ведь стартовая цена уже выше в 12 раз. Лучше посмотрим, кто на этом заработает.

За прошлый год сумму в 670 млн грн поделили между собой всего две группы:

1️⃣ «Київдортехнологія» (Коркишко) взяла 9 из 17 тендеров на сумму 301,29 млн грн,
2️⃣ «Славдорстрой» (Слав групп) — оставшиеся 8 тендеров на сумму 368,48 млн грн.

Начнём с первого старожилы «свободного» рыночка. Группа Коркишко объединяет различные компании, занимающиеся всем, что связано со строительством дорог. Им удалось создать замкнутый производственный цикл: одна компания предоставляет технику, другая — материалы, третья — строит. При этом все они принадлежат одному человеку, который забирает всю прибыль.

🛣 За 2022 год они получили тендеров на 54,16 млн грн, в 2023-м — на 253,24 млн, а уже в 2024 году — на 327,35 млн грн. В новом 2025-м они вполне могут продолжить тенденцию.

«Слав групп» Е. Бондаренко — их единственные конкуренты на районе. Они, как и в первом случае, создали замкнутый цикл, но с применением фиктивных компаний.

За 2024 год их прибыль составила 1,14 млрд грн. Лучше было только в 2020 году во время «Великого будівництва» — тогда они заработали 3,31 млрд грн. В то время в Харьковской области они прикарманили более 48 млн грн.

💰 Группа Коркишко тоже грешила нелегальщиной вроде неуплаты налогов на десятки миллионов. Мало того что они строят на наши деньги там, где скоро будет враг, так ещё и «не підтримують державу». Это ли не зрада?

Нам они говорят донатить на армию, лезть в бусики и умирать на войне, пока сами наживаются на ней. Им всё равно на народ в тылу и на фронте, на то, что районы, где они строят, скоро оккупируют. Ведь строят они не для «неньки», а ради денег, которые давно её заменили.

💰 Если после перемирия банде Зели придётся бежать, деньги и себя они вывезут, а на их место поставят других. Мы же останемся здесь, в разграбленной стране. Никто ведь не обещал открыть границы после перемирия.

🇺🇦 Робітничий Фронт України

👊 Борьба государства со строительными спекулянтами

В предыдущих постах мы подробно разобрали, как строительные компании наживаются на отстройке. Но неужели государство этому никак не препятствует и просто отдаёт всё на произвол бизнеса, как завещали великие теоретики либертарианства? Попробуем разобраться.

👮‍♂️ В первую очередь, для расследования хищений бюджета у нас есть потужное БЭБ (Бюро экономической безопасности). Вот только само Бюро не против заняться коррупцией — и даже вымогательством.

Например, оно мешало вывозить украинское зерно за границу и требовало взятки у бизнесменов в размере от $150 тыс. В ещё одном случае, вместо того чтобы помочь в расследовании деятельности нелегальной львовской табачной фабрики, БЭБ наоборот её блокировало.
Про то, как с ней «эффективно» борются, у нас выходил отдельный пост.

🤴 И эта же контора, которая даже в своей структуре не может справиться с коррупцией, должна бороться с хищением бюджетных средств на строительстве? Шансы на успех велики как никогда!

Давайте же посмотрим, как БЭБ справляется со своей работой. Например, оно начало «героическое» расследование по поводу разворовывания денег, выделенных на строительство укрытий для учебных заведений. В ходе работы проверили убежища в Киевской области.

Оказалось, что строительные компании украли в сумме около 379 млн гривен. По идее, их должно было ждать наказание, но дальше суда дело не продвинулось.

🎩 Как мы видим, даже если БЭБ проводит расследования, они ни к чему не приводят. По факту создаётся только видимость борьбы, а на деле — произвол, который они сами порой устраивают.

Но, может, потужный Зеленский хоть как-то думает о нас? Осенью 2024 года, после всей этой суеты с укрытиями, наш вождь подписал закон о прозрачных закупках. Теперь компании должны будут обнародовать информацию о ценах на материалы и об их изменениях.

💰 Мол, это должно обеспечить прозрачность и устранить возможность спекуляций.

На деле же, как мы видели на примере харьковских укрытий, это не помогает вообще. Несмотря на публичность цен, они превышают даже скрытые расценки на запорожские убежища. Прозрачность, которую мы заслужили!

🏚 Но это не помешало части наших керманичів из ВР, в частности врагу народа Вениславскому, попытаться оспорить решение Зе: они предложили опять засекретить сметы на строительных объектах критической инфраструктуры.

Другая часть депутатов как истинные патриоты отказалась голосовать за этот законопроект. Тем не менее, 12 февраля героическая оборона прозрачности пала — депутаты добились его отмены. Плакали всей Украиной!

🤝 Как мы видим, борьба нашей державы с недобросовестными строительными компаниями больше похожа на избиение врагов невидимого фронта, которому наше потужное руководство умудряется раз за разом проигрывать.

Получается, такое «противостояние» произволу не только не мешает разворовывать бюджет, но даже способствует процессу.

🤑 Таким образом, можно на время отвлечь внимание от беззакония. А то мешают тут керманичам всякие журналюги делать свою работу — наживаться на нашем труде и бесстыдно грабить страну, которую они посылают нас «защищать».

Чтобы побороть коррупцию, недостаточно просто создать очередную контору, которая будет ловить отдельных воров. Нужно уничтожить сам её фундамент — общественный уклад, в котором олигархи напрямую получают выгоду со схематоза.

Поэтому надеяться на помощь какого-то политика бесполезно. Пока богачи отстаивают свои интересы руками власти, они нам ничем помочь не смогут.

✊ Только мы сами — трудящиеся Украины — можем построить новое общество, где не будет места спекулянтам и коррупционерам-подрядчикам. И добьёмся мы этого только тогда, когда сможем вести организованную борьбу против керманичів.

Поэтому призываем вас вступать в наши ряды — будем вместе строить новую цивилизацию!

🇺🇦 Робітничий Фронт України