26 листопада – памʼять преподобного Аліпія Стовпника
Преподобний Аліпій Стовпник народився у 522 році в місті Адріанополь у Пафлагонії. Його мати, благочестива християнка, рано овдовіла і, усвідомлюючи Боже покликання свого сина, доручила його виховання Феодору, єпископу Адріанопольському. Під час народження сина мати побачила чудесне видіння: вся кімната наповнилася Божественним сяйвом, що стало знаменням майбутнього праведного життя Аліпія.
За богоугодне життя єпископ висвятив святого Аліпія в сан диякона. Одного разу преподобному, який супроводжував свого владику в Константинополь, у сні явилася свята мучениця Євфимія і сказала, щоб він повернувся на батьківщину і на місці покинутого язичницького кладовища заснував церкву на честь її святого імені. Преподобний виконав Божественне повеління і розпочав подвижницьке життя.
Біля храму, під відкритим небом, на вершині язичницького гробу святий спорудив собі стовп, на якому подвизався 53 роки у невпинних молитвах до Бога, повчаючи і наставляючи багатьох, хто до нього приходив. Бісів, які жили на язичницькому кладовищі, спокушали подвижника, але, переможені молитвою і стійкістю святого, назавжди залишили це місце.
За свої подвиги обранець Божий удостоївся благодатного дару пророцтва, вигнання бісів і зцілення недуг. Лише за 14 років до своєї смерті святий уже не міг стояти через хворобу ніг, тож лежав на боці, терпляче переносячи важкі страждання і смиренно дякуючи Господу.
Поступово біля стовпа виникли два монастирі: чоловічий і жіночий, у яких преподобний ввів строгі монастирські устави і керував ними до своєї кончини. Преподобний Аліпій упокоївся у 640 році, у віці 118 років.
Преподобний Аліпій Стовпник народився у 522 році в місті Адріанополь у Пафлагонії. Його мати, благочестива християнка, рано овдовіла і, усвідомлюючи Боже покликання свого сина, доручила його виховання Феодору, єпископу Адріанопольському. Під час народження сина мати побачила чудесне видіння: вся кімната наповнилася Божественним сяйвом, що стало знаменням майбутнього праведного життя Аліпія.
За богоугодне життя єпископ висвятив святого Аліпія в сан диякона. Одного разу преподобному, який супроводжував свого владику в Константинополь, у сні явилася свята мучениця Євфимія і сказала, щоб він повернувся на батьківщину і на місці покинутого язичницького кладовища заснував церкву на честь її святого імені. Преподобний виконав Божественне повеління і розпочав подвижницьке життя.
Біля храму, під відкритим небом, на вершині язичницького гробу святий спорудив собі стовп, на якому подвизався 53 роки у невпинних молитвах до Бога, повчаючи і наставляючи багатьох, хто до нього приходив. Бісів, які жили на язичницькому кладовищі, спокушали подвижника, але, переможені молитвою і стійкістю святого, назавжди залишили це місце.
За свої подвиги обранець Божий удостоївся благодатного дару пророцтва, вигнання бісів і зцілення недуг. Лише за 14 років до своєї смерті святий уже не міг стояти через хворобу ніг, тож лежав на боці, терпляче переносячи важкі страждання і смиренно дякуючи Господу.
Поступово біля стовпа виникли два монастирі: чоловічий і жіночий, у яких преподобний ввів строгі монастирські устави і керував ними до своєї кончини. Преподобний Аліпій упокоївся у 640 році, у віці 118 років.