ТВО Бойового Медика

Бачили новини по Одесі? Як виглядає масова травма з середини.
Розкажу як декілька військових опинились в 50 метрах від прильоту і без перебільшення стали першими на місці події хто надавав допомогу, шукав і сортував поранених.

Ч. 1

1. Безпека.
Відпочивши трохи на асфальті, зрозумівши що сталось, ми побігли до тачки за CLS bag. На той момент ми не знали що там є поряд ще один не розрив, але вже як вийшло, що робити всім зєвакам з телефонами які вже забрали свої 50 грн від місцевих груп за свої відоси? ВЙОБУВАТИ НАХУЙ.
Частка тих хто опинився безпосередньо на місці події й були в тямі побігли в укриття, АЛЕ найнебезпечніше що зробили ті хто НЕ брав участь у наданні допомоги зібралися з усіх боків до місця прильоту, я нагадаю вам, що тактику подвійного удару підари вже використовують давно.

2. Оцінка ситуації, сортування та розподіл ресурсів.

- Вже з першої хвилини стало зрозуміло що жертв буде багато, перший поранений, якому ми надавали допомогу, лежав серед трьох двісті. НАЙБІЛЬША ПОМИЛКА ВСІХ ОТОЧУЮЧИХ було акцентування уваги на загиблих та легких поранених. На жаль, всіх врятувати неможливо, на жаль, вже хтось помер, чекнувши пульс на шиї загиблих ми бігали по будівлі і вивели певну кількість легких поранених на перехрестя головної дороги.

- Основа сортування це холодне сприйняття стану пораненого, якщо поранений в свідомості, але з розірваним стегном та сідницею без масивних кровотеч, це точно не твій пріоритет, треба бігти шукати нових поранених.

- Ми взяли просто все що було з медицини, але по суті в такій ситуації вам потрібно багато турнікетів. Якщо вас працює певна команда, можливо один з вас може залишитися з пораненим для тампонування, але навіть з миттєвою реакцією я маю сумніви щодо виживання при масивних кровотечах, що можна контролювати тільки тампонадою.

3. Надання допомоги.
Контроль кровотечі, виніс на точку евакуації, бокове положення, залишити когось з пораненим для контролю кровотеч та положення тіла. ВСЕ!
Забудьте про бандажи, трубки, голки все що вам здається таким цікавим і важливим, немає часу. Наступний етап допомоги розбереться.

4. Евакуація.
Звісно все потрібно робити через швидку, але одного хлопця увезли на машині епіцентру одразу в лікарню, він був стабільний у супроводі. Мені здається це правильним рішенням, бо ті затори, які створилися зрозуміло чому, відтермінували б його евакуацію. Але цікава ваша думка.

ТВО Бойового Медика 🫡

ЧОМУ МАЙБУТНІ ОФІЦЕРИ НЕ ЗНАЮТЬ ТАКМЕД? Ч1

Проблеми підготовки у Вищих військових навчальних закладах знаходяться поза межами інформаційного поля через низку причин, це і ізоляція від зовнішнього світу, відсутність зацікавленості суспільства та слабка робота самих викладачів та інструкторів у цих ВВНЗ (частіше за все, немає що показати). Спробую висвітлити цю проблему

Чому ж все так?

Програма підготовки рівня L-1A передбачає вивчення тактичної медицини у дисципліни БСВВ та розроблена таким чином, що можна викласти програму курсу CLS. Крайній наказ міністерства оборони №436 нарешті поставив крапки над "Ї" та визначив рівень підготовки яким мусять володіти всі офіцери без вийнятку - домедична допомога розширена або згідно курсу CLS від комітету ТССС. І тут вам може здатися що все ж добре, але є багато "але".

Підготовка курсанта з такмеду відбувається у перший рік його навчання у ВВНЗ, що однозначно не гарантує збереження хочаб усвідомлених навичок надання допомоги, мовчу про тактичну обізнаність яка, на мій погляд, є головною навичкою для майбутнього офіцера в тому числі і з такмеду.

Нормативна база не декларує принципи викладання, тому розклад занять може виглядати як пару годин сьогодні, пару годин через тиждень і так далі. І хоча існує і така форма навчання, вона є гіршою ніж викладання єдиним блоком, гірше тільки навчальні точки.

Особовий склад. Звісно у кожному ВВНЗ своя тусовка, але загальна картина має спільні риси, це недостатня кількість інструкторів на о/с, неможливо дотримуватись співвідношення курсант:інструктор 6-8:1 коли у вас просто немає цих людей, або якщо вони навіть є, навряд чи ви отримаєте години підготовки саме в цей момент. Профпридатність викладачів та інструкторів теж під питанням, я б не хотів бачити людей, які викладають такмед, але не можуть демонструвати навички або не мають бойового досвіду.

Навчально-матеріальна база, тут загальновійськова проблема, без волонтерів ми би вчили на пальцях.

Окремою темою є навчання з медичного планування, акцентованого на цій темі курсу просто не існує у програмі, весь базис які курсанти здобувають за чотири роки навчання в цьому питанні варіюється від відвідування пар з тактики до спілкування з інструкторами та викладачами на навчальних полігонах, відповідно підготовка кожного курсанту є дуже різною.

Частина 2

ТВО Бойового Медика 🫡

Основою всіх проблем виявилось планування, я не буду тут крити (хоча є за що й дуже хочеться)..

Ч.1 CASEVAC

CASUALTY EVACUATION в Україні вже не має якихось кордонів виконання, але я спираюсь на літературу і реальність, реальність це те що далеко не кожен підрозділ може посадити в кейсевак реального бойового медика та забезпечити його устаткуванням як на medevac, а тактична ситуація з місцевістю не завжди дасть надати допомогу.

Зазвичай типовий кейс це ЩОСЬ, що возить не тільки поранених, а рутинно займається перевезеннями чого/кого завгодно, але щоб цей транспорт міг стати в певний момент кейсеваком я дуже рекомендую командирам іноді читати книжки, бо ні солдат ні БМ, не завжди мають той рівень відповідальності/доступу/віддання наказу, щоб виконати вашу роботу.

На мій погляд, це могло не бути проблемою, але:

- Особовий склад не завжди розуміє чи влізе він весь у транспорт який приїде за ним
- Відкриття закриття дверей є проблемою, їхнє розташування (входи/виходи) в капсулі є іноді невідомими
- Не розуміння екіпажем кейсеваку наявності в транспорті ІЧ-підствітки, використання засобів нічного бачення інтуітивне, відсутня попередня підготовка машини для їзди у нічний час (все що в середені машини миготить і заважає водію не заклеяне)
- Очевидна відсутність тренувань загрузки/погрузки десанту, тим паче з пораненим
- Під великим питанням розуміння екіпіжем маршруту пересування
- На 100% впевнений, що плану при підриві чи ураженні кейсу фпв НЕ існувало, різноманітних маршрутів виходу не існувало, тільки один на всі випадки.
- Одноманітність виконання у часі та маршруті евакуації (чим єбать як користувався ворог)

Невеликий відео-приклад моїх слів, "чому такий кіпіш?" - спитаєте ви, відповідаю, підорський дрон вже над нами, від моменту погрузки до перших прильотів по перехрестю, що далі по нашому маршруту 1,5 хв

ТВО Бойового Медика 🫡

А тепер щодо прапора, Старий, вітаю тебе 😘 коли приїду, передам з усіма історіями