Україна поза часом

​212 років тому, 1 квітня 1809-го, у селі Сорочинці на Полтавщині народився майбутній видатний український прозаїк та драматург Микола Гоголь, який подарував світу «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Вія», «Мертві душі», «Тараса Бульбу».
Він був з багатодітної сім’ї, обожнював в’язати на спицях та шити, соромився свого носа, боявся грози, мав пристрасть до солодкого й так ніколи не одружився.
🔹 Свою містичну повість «Вій» Гоголь називав народним переказом, мовляв, він почув й записав розповідь, не змінивши жодного слова. Проте фольклористи ніде не знайшли усних або письмових згадок, які хоча б віддалено нагадували сюжет «Вія».
🔹 Джерелом сюжету п’єси «Ревізор» був реальний випадок в одному з міст Новгородської губернії, про який Гоголю розповів поет Олександр Пушкін. Він же запропонував Гоголю й сюжет «Мертвих душ».
🔹 Історія рідної України була для Гоголя одним з найулюбленіших досліджень і захоплень. Саме ці дослідження підштовхнули його на написання епічної повісті «Тарас Бульба». Вона була вперше опублікована в збірці «Миргород» у 1835 році.
#гоголь #література #письменник

​99 років тому, 30 березня 1922-го, у Києві створили театр-студія «Березіль», засновником якого був відомий режисер із Самбора, теоретик і революціонер театру Лесь Курбас. Нині це Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка.
🔹 Театр виник як мистецьке об’єднання навколо групи акторів колишнього «Молодого театру», створеного в 1918 році.
🔹 Назва походить від першого місяця весни – березня.
🔹 У 1922–1926 роках театр працював у Києві, з 1926 по 1933 роки базувався у Харкові.
🔹 «Березіль» налічував 6 акторських студій (три у Києві та по одній у Білій Церкві, Умані та Одесі), 400 акторів і співробітників, режисерську лабораторію, музей театру, десять комітетів, видавав журнал.
🔹 В «Березіль» творили і грали Амвросій Бучма, Мар’ян Крушельницький, Наталія Ужвій, Йосип Гірняк, Валентина Чистякова, Данило Антонович та інші відомі митці
🔹 У харківському періоді «Березолю» проявилася тріада митців – Лесь Курбас, художник Вадим Меллер, драматург Микола Куліш. Їх вистави «Народний Малахій» (1928), «Мина Мазайло» (1929), «Маклена Граса» (1933) набули широкого розголосу в радянській Україні.
🔹 Наприкінці 1933 року Леся Курбаса усунули з посади художнього керівника театру, звинувативши в українському націоналізмі. А «Березіль» закрили.
🔹 25 грудня 1933 року Курбаса заарештували за звинуваченнями у контрреволюційно-терористичній діяльності. У листопаді 1937-го він був розстріляний.
🔹 У 1935 році «Березіль» перейменували на Харківський державний драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка
#театр #березіль #лесь_курбас

​192 роки тому, 29 березня 1829-го, у місті Могилів-Подільський під Винницею народився майбутній видатний акушер-гінеколог та
професор Харківського університету Іван Лазаревич (1829-1902), якого називають інженером повивальної справи.

🔹 Завдяки цьому українцю в арсеналі лікарів того часу з'явилися більш досконалі акушерські щипці, кількість професійних акушерок в Росії збільшилася на порядок, а у вітчизняній практиці повсюдно почали застосовувати психопрофилактику перед пологами. Авторству Лазаревича належить понад 70 праць, виданих не російською, англійською, французькою та німецькою мовами.
🔹 Стараннями Лазаревича при клініці Харківського університету організований Повивальний інститут, який готував тільки акушерок. До цього такі інститути існували лише у Москві та Петербурзі.
🔹 Він постійно прагнув удосконалити акушерський інструментарій, роблячи його зручнішим для лікарів і безпечнішим для пацієнток. Створені за кресленнями Лазарвича акушерські інструменти були широко поширені. Автор докладно описав їх в ілюстрованому «Атласі гінекологічних та акушерських інструментів», виданому в 1867 році.
#лазаревич #пологи #акушер #харків

​22 роки тому, 28 березня 1999-го, міжнародна команда ракетобудівників, до якої входили й українські фахівці, вразила світ дивовижним за красою успішним стартом ракетоносія «Зеніт-3SL», який відбувся посеред Тихого океану з встановленої на екваторі плавучої платформи «Одіссей». Таким чином був народжений унікальний морський космодром.

🔹 На навколоземну орбіту був виведений демонстраційний макет супутника DemoSat масою 4,5 тонни.
🔹 Над проектом працювали шість років. У березні 1994-го до робіт залучили КБ «Південне» і ВО «Південмаш» (Дніпро), а за рік для здійснення комерційних запусків супутників з морського космодрому в Тихому океані було створено спільне підприємство Sea Launch, акціонерами якого стали американська компанія Boeing, російська РКК "Енергія", англо-норвезька Кvaerner Group і українські підприємства КБ «Південне», ВО «Південмаш».
🔹 Проект «Морський старт» діяв 15 років. Всього з березня 1999 року по травень 2014 року здійснили 36 пусків ракетоносіїв «Зеніт-3SL», 33 з яких були успішними.
🔹 Крайній пуск відбувся 27 травня 2014 року: на орбіту був виведений європейський супутник зв'язку Eutelsat 3В.

#ракети #супутник #космос #морський_старт

​274 роки тому, 25 березня 1747-го, у місті Глухів на світ з’явився нащадок козацького роду, майбутній військовий, дипломат і канцлер Російської імперії - князь Олександр Безбородько (1747-1799), талант якого вивів Росію у вищу лігу європейських держав. З ім’ям цього українця пов’язане заснування і початок облаштування в Ніжині вищого навчального закладу – Гімназії вищих наук князя Безбородька.

🔹 Він був представником української еліти при імператорському дворі.
🔹 Безбородько навчався у Києво-Могилянській академії, входив до петербурзької Академії наук та мав звання почесного аматора петербурзької Академії мистецтв.
🔹 Під час російсько-турецької війни (1768–1774) командував українськими полками.
🔹 Був статс-секретарем імператриці Катерини II, а згодом призначений членом Державної ради й фактично керував Колегією закордонних справ.
🔹 При Павлі I був призначений на найвищу державну посаду – канцлером. Мав великий вплив на імператора i домігся від нього відновлення в Україні Генерального суду й деяких інших установ Гетьманщини, скасованих Катериною II.
🔹 Безбородько вважається одним з авторів «Краткой летописи Малой России с 1506 по 1770 год».
🔹 Заповів 210 тисяч рублів на створення у місті Ніжин (Чернігівська область) гімназії вищих наук, яка у 1832-му стала Ніжинським ліцеєм, а згодом історико-філологічним інститутом ім. князя О. Безбородька. Нині – Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.
#безбородько #глухів #ніжин #канцлер

​93 роки тому, 23 березня 1928-го, Кам'янець-Подільську фортецю оголосили історико-культурним заповідником.

Заповідник площею близько 121 гектар створений на основі комплексу архітектурно-містобудівної спадщини перлини Поділля – міста Кам'янець-Подільський, який лежить на крутих живописних берегах річки Смотрич.

🔹 У місті понад шістдесят важливих історико-архітектурних пам'яток, найдревніші з яких пов'язані з домонгольським періодом 12-13-го століть і збереглись тільки фрагментарно.
🔹 Особливе місце серед них займає стара цитадель – укріплення із системою фортифікаційних споруд. Кам'янець-Подільська фортеця вперше згадується 1374 року у грамоті князя Юрія Коріатовича, який володів на той час Поділлям.
🔹 До складу Кам’янецької фортеці входять одинадцять башт, кожна з яких має свою назву й історію.
🔹 Найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, надіслані Папою Римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений український народний герой Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця завглибшки 40 м і діаметром 5 м, видовбана у скелі.
🔹 Фортеця внесена до Списку пам'ятників світової спадщини ЮНЕСКО і входить до 7 чудес України.

#фортеця #камянець_подільський #заповідник

​179 років тому, 22 березня 1842-го, у селі Гриньки на Полтавщині з’явився на світ майбутній композитор, піаніст, хоровий диригент Микола Лисенко (1842-1912), якого називають гетьманом української класичної музики.
🔹 Саме Лисенко, зачарувавшись волелюбною поезією Тараса Шевченка переклав його «Кобзар» мовою музики. До речі, музику до «Заповіту» композитор називав своїм першим твором.
🔹 Лисенко – автор 10 опер, серед яких «Різдвяна ніч», «Утоплена» «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда».
🔹 Він зібрав сотні зразків народної творчості (народних пісень, обрядів), які активно використовував у своїх музичних творах.
🔹 Написана майстром «Українська сюїта» викликала справжній фурор. До цього часу ніхто з композиторів не поєднував народну творчість і канонічні танцювальні форми.
🔹 Лисенко – один із засновників українського національного оперного театру в Києві. Його оперу-колядку «Різдвяна ніч» вперше виконали на сцені Київського міського театру 24 січня 1874 року – цей день вписаний в історію українського мистецтва як дата народження оперного театру в Україні.
#лисенко #музика #композитор

​І все на світі треба пережити.
І кожен фініш — це, по суті, старт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт…

Це слова української поетеси Ліни Костенко, якій сьогодні, 19 березня, виповнюється 91 рік.

🔹 Вона народилась 1930-го року у місті Ржищів під Києвом й зазнала слави залізною жінки, яка завжди говорила та писала, що хотіла. Навіть тоді, коли її колеги боялись репресій та мовчали.
🔹 Вона - авторка понад 15 поетичних збірок, автор найвідоміших в Україні романів у віршах. Костенко написала лише один прозаїчний твір – роман «Записки українського самашедшого», який вийшов у грудні 2010-го й отримав неоднозначні відгуки аудиторії.
🔹 Один її твір – кіносценарій «Перевірте свої годинники» – екранізували. У ньому розповідається про українських поетів, загиблих під час Другої світової війни. Фільм зняли у 1964 році, але його так і не побачили глядачі. Його так переробили, що Костенко відмовилася від авторства.
🔹 Вона відмовилася від звання Героя України, заявивши, що їй не потрібні жодні нагороди.
#ліна_костенко #поезія #література

​104 роки тому, 18 березня 1917-го, в Києві за ініціативою громадскості урочисто відкрили Першу українську гімназію імені Тараса Шевченка, директором якої став учений-хімік і педагог Петро Холодний (на фото). Заняття у закладі розпочались 20 березня.

До цього в Києві впродовж декількох століть не було жодного україномовного учбового закладу. Російський уряд забороняв використання української мови в освіті, науці, культурі.

Гімназія відкрилася завдяки зусиллям Українського Товариства шкільної освіти і розташовувалась спочатку в приміщенні приватної російської жіночої гімназії А.В. Жекуліної (там вчилися діти київських багатіїв). Навчання відбувалось у другу зміну. Згодом заклад перемістили до одного з приміщень на Львівській площі, а потім – до приміщення колишньої амбулаторії лікарні при Покровському монастирі.

В Першій українській гімназії спільно навчались хлопці й дівчата. За один рік кількість учнів зросла з 80 до 174 осіб. За соціальним станом це були діти селян (43 особи), інтелігенції (35 осіб), міщан (20 осіб) і біженців (70 осіб). З початком 1918-1919 навчального року в гімназії навчалося вже понад 200 учнів.
#освіта #гімназія #українська_мова #київ

​165 років тому, 17 березня 1856-го, в Омську народився майбутній художник-символіст дансько-польського походження Михайло Врубель (1856-1910).

Він не був українцем, але одного разу приїхавши у Київ, він закохався в Україну назавжди й народився вдруге – як митець.

Розписи Врубеля прикрашають дві київські церкви: Кирилівську та Володимирський Собор.

Найбільша та найкраща Врубелівська композиція розташована саме у Кирилівській церкві, вона має назву «Зішестя Святого Духу».

Зображених на цьому розпису святих Врубель малював зі своїх сучасників: фельдшерки, мистецтвознавця, священика, археолога Гошкевича. Фахівці вважають, що в образі апостола Луки Врубель зобразив самого себе.
#врубель #художник #церква

​59 років тому, 16 березня 1962-го, дніпропетровська РН «Космос» вивела на орбіту перший космічний апарат розробки ОКБ-586 (КБ «Південне»). Цей космічний апарат одержав назву «Космос-1» й став першим українським супутником Землі.
Небесне тіло запустили за допомогою ракети-носія «Космос 63С1» з космодрому Капустін Яр в астраханській області Росії.

На супутнику була встановлена радіоапаратура для дослідження іоносфери. Період обертання пристрою навколо Землі становив 96,35 хв. 25 травня 1962-го супутник припинив існування, згорівши в щільних шарах атмосфери.

«Космос-1» поклав початок створенню в Дніпропетровську великого сімейства найрізноманітніших космічних апаратів.

Сьогодні КБ «Південне» працює над створенням космічного апарату дистанційного зондування Землі «Січ-2-1», запуск якого запланований на 2021-й.
#космос #супутник #дніпро

​94 роки тому, 15 березня 1927-го, на скелі біля селища Кічкас на околиці Запоріжжя облаштували будівельний майданчик, де стартувало найбільше будівництво кінця 20-х початку 30-х років ХХ століття – почали зводити Дніпрельстан (згодом ДніпроГЕС).

На будівництво звозили робітників з усього СРСР. Скільки точно людей пройшло через будмайданчик ГЕС, достеменно невідомо, оборот робочої сили не скінчувався. А основними знаряддями праці у перші роки була лопата, кайло, тачка і віз.

Будівництво супроводжувалося величезною пропагандистською кампанією. По всій країні проходили збори і мітинги. Трудящих змушували перераховувати до фонду Дніпрельстану частину заробітку, а у селян на потреби Дніпрельстану відбирали худобу, зерно та іншу сільгосппродукцію.

Крім вироблення електроенергії, станція повинна була вирішити проблему судноплавства Дніпра, адже його русло перетинали дев'ять порогів, які ускладнювали проходження суден.

В цілому для будівництва ГЕС витягли і перекинули 8 млн кубометрів грунту, поклали 1,2 млн кубів бетону. А також затопили близько 16 тисяч гектарів землі. Під водою опинилося 56 населених пунктів, з яких 14 були затоплені повністю, а 42 - частково.
За хештегом #дніпрогес можна детальніше почитати про історію цього об’єкту. #запоріжжя #гес #дніпро

​107 років тому, 14 березня 1914-го, льотчик Петро Нестеров з механіком Руденком здійснили перший безпосадковий авіапереліт з Києва до Одеси.

Політ тривав 3 години 9 хвилин на літаку «Ньюпор 4». Це був той самий апарат, на якому Нестеров здивував світ своєю «мертвою петлею» над Києвом у вересні 1913-го.

Петро Нестеров вважав, що переліт з Києва до Одеси здатний його прославити та попросив у свого начальника генерала Костянтина Борескова дозвіл на переліт без пересадок. Той заявив, що «Ньюпор» має бак на три години льотного часу, цього нібито вистачало на 320 км, а до Одеси 480 км. Але дозвіл на переліт Нестеров отримав. Він вилетів з Сирецького летовища та використовував залізницю, як орієнтир. Над Білою Церквою залізниця пішла вбік, але Нестерову вдалося скоригувати маршрут. Згодом льотчик побачив Одесу. Літак сів на одеському стрілецькому полі. Публіка носила його на руках.

За хештегом #Нестеров можна детальніше почитати про його «мертву петлю».

​100 років тому, 11 березня 1921-го, уряд УССР хвалив постанову про викуп у населення культурних цінностей для передачі державним музеям.

Документ оголошував «всенародним» майном «усі значні збірки пам’яток мистецтва та старовини, а також різні речі, що мають цінність». Таким чином держава набувала права їх примусового викупу, а у разі відмови власника — «право секвеструвати річ» для музеїв.

Джерела кажуть, що лише у Києві було «поставлено на облік та вилучено» 150 приватних зібрань — понад 200 тисяч предметів старовини та мистецтва на суму близько одного мільярда карбованців у цінах 1915 року. Вилучені цінності переправлялися до створеного в 1920 році Державного сховища цінностей РСФРР (так званий Госхран) і вже звідти — за кордон…
#музей #коштовності