Дві дати, що своїм причинам сягають далеко-далеко в історію народу; Дві дати, що ясною вимовою свого змісту зрозумілі завжди й назавжди:
22 січня 1918 року - IV Універсал Української Центральної Ради в Києві, що проголошував Незалежність Української Народної Республіки;
22 січня 1919 року - Акт Злуки Українських земель у Києві в одне єдине державне тіло.
Три дні тому минули роковини цих двох великих історичних подій; сто шості роковини першої і сто сьомі другої.
В українській ідеології інтегрального націоналізму цей день отримав когномен
Два Великих Січня та посідав провідне місце в пантеоні найбільш вшанованих дат. Уособлюючи готовність до Жертви; Віру та Волю, а головне Безсмертність Нації.
Нажаль традиція вшанування, як і сакральне значення після ДВЗ, з плином часом, втрачені. Лише на міфі боротьби і крові можна зростити нові покоління борців та розбудути сплячий нарід.
На ілюстрації плакат ОУН присвячений Двом Великим Січням.