БУТУСОВ ПЛЮС

Пока русские ваньки в промышленных масштабах перемалываются в посадках Курщины и Донбасса в украинском конвейере смерти, их новые хозяева не теряют времени даром, устанавливая новые порядки в РФ. Четверо законных жен будут приносить каждому мигранту из Средней Азии вчетверо больше детей.

Скоро русское меньшинство останется совершенно беззащитным в своей бывшей стране, но тем не менее русские солдаты как бешеные псы продолжают умирать в войне против украинского народа.

Все по плану - русские у себя дома становятся "исчезающим малочисленным народом", гойда!

И пусть живые позавидуют мертвым. Мордовия, будущее пушечное мясо. Кстати говоря, неплохая идея для выкладывания северокорейских ликвидированных туш в Курской области.

Русский короед скоропостижно покидает свое место в очереди за киевской трехкомнатной квартирой.

Еще одно место скопления ликвидированных российских и северокорейских солдат в Курской области фиксируют воины подразделения Сил специальных операций UA_REG Team. Более 20 тел аккуратно сложены для дальнейшей попытки их эвакуировать.

Вероятно, лица военнослужащих из Северной Кореи уже сожжены или обезображены - россияне всеми силами стараются скрыть потери армии КНДР.

У северокорейских военнослужащих в Курской области вдобавок ко всем неприятностям появилась еще одна проблема. Как утверждают воины UA_REG Team, подразделения Сил специальных операций, опыт боевых действий показывает, что брать пленных русских гораздо проще, чем корейцев, потому что «сдавайся» украинские бойцы выучили, а вот «포기하다» не выходит ни произнести, ни запомнить.

150 діб "на нулі": Воїни 10-ї ОГШБ "Едельвейс" 5 місяців тримали позицію на передовій

Бійці 10-ї ОГШБ "Едельвейс" Віталій Сидорук (Сидор) та Віктор Янішевський (Зевс) протягом 5 місяців утримували позицію під постійними атаками окупантів.

Перша позиція, на яку зайшов Віталій називалась "Тайфун". А далі "Масян" – важка позиція, на яку було майже неможливо зайти, але він це зробив.

"На "Масяні" нас було двоє: я і мій побратим Віктор Янішевський на позивний Зевс. Там ми вперше побачилися і познайомилися. Завдання було в спостереженні і правильних своєчасних доповідях, адже позиція знаходиться на передньому краю. ... Дні тягнулися довго, з часом ми вже звикли до ворожих обстрілів, постійних вибухів та звуків дронів. Так, як логістика була неможлива, провізію та все необхідне для несення служби нам доставляли дронами. Була страшна спека, траплялось, що під час скиду провізії пляшка могла пошкодитися і ми залишалися без води", - розповів він.

З часом він зрозумів, що його організм ослаблюється, за 150 діб м’язи почали атрофуватися від того що він мало рухається. Згодом йому із побратимом повідомили, що буде заміна.

Нагадаю, якщо раптом пропустили - на моєму Ютуб-каналі є подібна історія про подвиг 52-річного піхотинця 57-ї бригади "Алекса", який прийняв ближній бій з штурмовою групою окупантів, знищив одного ворога, але отримав важкі поранення руки. 24 дні він провів на позиції з рукою, яку вразило зараження. Чоловік не втратив силу волі, щоб боротися за своє життя, і витримав страшне випробування. Рука була втрачена, але Герой вижив та повернувся до своїх.

Повністю дивіться на Ютуб-каналі "Бутусов ПЛЮС" за посиланням - https://youtu.be/J2D7yE8VOBQ