- Прийшовши до тями в шпиталі побачив біля себе кохану дружину. Аж повірити не міг що все минуло, я вибрався з того пекла.

Розповідав це нам Віталій лежачи на лікарняному ліжку з ампутованою ногою. А ще сказав, що не дивлячись ні на що, якби повернути час назад він зробив би те саме. Бо війна не лише для хлопців у окопах, це спільна біда для всієї України з якою треба боротися. І втікати немає сенсу, краще об'єднатися і спільними зусиллями побороти ворога! І дивлячись на цього усміхненого позитивного чоловіка і його заплакану від радості, що дочекалася, дружину – розумію завдяки нашим ГЕРОЯМ перемога за нами!!!

​​З нами Бог та Україна!
За нами перемога!
Слава Україні!

Автор статті:
Ірина ІВАНІШЕНА