Чим більший підрозділ (з'єднання), тим більша затримка між затвердженим планом та його реалізацією. Складність прийняття рішення командира (начальника) сягає в тому, щоб вгадати, що буде не просто завтра, а через тиждень, два, а то і місяць. Більшість комбатів та комбригів, яких я бачив - відносно справляється (а деякі навіть дуже вміло передбачають). Нажаль, якщо брати керівний склад вище - ОТУ, ОСУВ, ГШ (оперативний і стратегічний рівень), то тут у нас такий же совок як і в росіян. Проблеми вирішують коли вони вже виникають по факту. Іноді замість вирішення - їх скривають і комбриги/комбати самі розгрібають складну оперативну обстановку. І це страшніше всього. Тому ми і бачимо прориви підорів в оперативний простір і переброски боєздатних бригад/бтгрів/батів на стабілізаційні дії, в наслідок яких їх боєздатність знижується максимально швидкими темпами. Коли "тушити пожежі" більше нема кому - ми отримуємо Покровськ і Курахове.