Переможе Трамп чи ні — Європі потрібна стратегія щодо США
Радниця Міністерства закордонних справ Франції Джованна Де Майо разом із Селією Белін, старшою науковою співробітницею Європейської ради з міжнародних відносин, написали велику статтю для Foreign Affairs, у якій вони розмірковують про долю Європи після виборів у США. Головна думка полягає в тому, що незалежно від того, переможе Дональд Трамп чи програє, континенту потрібна нова стратегія щодо США.
Авторки вважають поганою ідеєю готуватися до непередбачуваних ситуацій спираючись на результат виборів у США. Європейці мають розробити колективний план взаємодії зі Сполученими Штатами.
У статті присутні страшилки стосовно другого терміну Трампа. Однак, якщо від цього абстрагуватися, мені подобається думка, що при формуванні стратегії континенту необхідно виходити з найапокаліптичніших сценаріїв. Тому що стратегія, яка покладається на одного кандидата, нездатна захистити Європу.
Також Де Майо і Белін акцентують увагу на тому, що після вступу Швеції та Фінляндії до НАТО різниця між обороною ЄС і обороною Альянсу практично зникла. Відповідно Євросоюз має активніше розширювати співпрацю з НАТО, а країни-члени ЄС мають переконатися, що їхні власні оборонні проєкти є сумісними зі стандартами та плануванням НАТО.
У матеріалі є й те, над чим можна посміятися. До вашої уваги цитата:
У Євросоюзу дійсно є свої інтереси в регіоні. Але авторки чомусь ставлять на перше місце права людини та інші міфічні конструкти, тоді як основна проблема Європи, пов'язана з Близьким Сходом — це потік мігрантів, що знищують континент зсередини.
Якщо повертатися до основної теми статті, то я вбачаю основну загрозу в тому, що поки керівництво Євросоюзу не поспішає переглядати свої стосунки з Вашингтоном, серед деяких країн Європи зростає спокуса встановлювати двосторонні зв'язки зі США в обхід Брюсселя. Наприклад у цьому напрямку активно працює Угорщина.
Тож, Європі потрібна консолідована візія стосунків із Вашингтоном, який має бачити в континенті насамперед колектив, а не фрагментований союз, де окремі країни поодинці та наввипередки вирішують питання власної безпеки.
🇺🇸 Гамбіт Саллівана
Радниця Міністерства закордонних справ Франції Джованна Де Майо разом із Селією Белін, старшою науковою співробітницею Європейської ради з міжнародних відносин, написали велику статтю для Foreign Affairs, у якій вони розмірковують про долю Європи після виборів у США. Головна думка полягає в тому, що незалежно від того, переможе Дональд Трамп чи програє, континенту потрібна нова стратегія щодо США.
Авторки вважають поганою ідеєю готуватися до непередбачуваних ситуацій спираючись на результат виборів у США. Європейці мають розробити колективний план взаємодії зі Сполученими Штатами.
У статті присутні страшилки стосовно другого терміну Трампа. Однак, якщо від цього абстрагуватися, мені подобається думка, що при формуванні стратегії континенту необхідно виходити з найапокаліптичніших сценаріїв. Тому що стратегія, яка покладається на одного кандидата, нездатна захистити Європу.
Також Де Майо і Белін акцентують увагу на тому, що після вступу Швеції та Фінляндії до НАТО різниця між обороною ЄС і обороною Альянсу практично зникла. Відповідно Євросоюз має активніше розширювати співпрацю з НАТО, а країни-члени ЄС мають переконатися, що їхні власні оборонні проєкти є сумісними зі стандартами та плануванням НАТО.
У матеріалі є й те, над чим можна посміятися. До вашої уваги цитата:
«Якщо ЄС залишиться осторонь у справах Близького Сходу, замість того щоб виступити на захист прав людини і верховенства закону, це завдасть шкоди міжнародному авторитету, який він завоював як захисник цих цінностей»
У Євросоюзу дійсно є свої інтереси в регіоні. Але авторки чомусь ставлять на перше місце права людини та інші міфічні конструкти, тоді як основна проблема Європи, пов'язана з Близьким Сходом — це потік мігрантів, що знищують континент зсередини.
Якщо повертатися до основної теми статті, то я вбачаю основну загрозу в тому, що поки керівництво Євросоюзу не поспішає переглядати свої стосунки з Вашингтоном, серед деяких країн Європи зростає спокуса встановлювати двосторонні зв'язки зі США в обхід Брюсселя. Наприклад у цьому напрямку активно працює Угорщина.
Тож, Європі потрібна консолідована візія стосунків із Вашингтоном, який має бачити в континенті насамперед колектив, а не фрагментований союз, де окремі країни поодинці та наввипередки вирішують питання власної безпеки.
🇺🇸 Гамбіт Саллівана