Букви. Війна. Україна

​До 2022 року більшість українців не підтримували вступ до НАТО.

Навіть після анексії Криму рівень підтримки не перевищував 50%. Лише повномасштабне вторгнення РФ стало переломним моментом: у квітні 2022 року 59% українців виступали за вступ, а у 2024 році — вже 77%.

До війни суспільство недооцінювало загрозу РФ, а Захід, зацікавлений у російському газі, ігнорував небезпеку. Кремль же роками принижував українську культуру, підривав економіку й незалежність, готуючись до агресії.

Українці усвідомили необхідність стати частиною НАТО лише після повномасштабного вторгнення та почали вимагати цього просто зараз. І коли цього не відбулося, то подекуди лунали заяви, що в НАТО немає сенсу, бо Альянс нас не захистив.

Насправді НАТО має сенс і захищає країни-члени, кожна з яких пройшла свій шлях, щоб отримати гарантії безпеки. Україна мала б почати свій шлях набагато раніше, а не голосувати за тих, хто обіцяв домовитися з РФ, налагодивши “благососедские товарищеские отношения”.

Не було жодної роботи щодо набуття членства в НАТО, бо не було усвідомлення загрози, навіть коли ця загроза зосередила біля кордону з Україною близько 190 000 військовослужбовців армії РФ.

Щоб вижити та перемогти, важливо усвідомлювати шлях, який нас привів до необхідності виживати. Усвідомити реальність та взяти відповідальність за минуле й майбутнє.

Час ілюзій, що Путін не божевільний і можна з ним домовитися — в минулому. Путін, звісно ж, не божевільний, він цілеспрямований психопат, чия мета — знищення України шляхом поглинання, і до своєї мети він йтиме всіма можливими шляхами.

Детальніше читайте у матеріалі засновниці Букв Катерини Рошук.