Якби ніхто в українському медіа не боров геїв, я б про них, може, ніколи й не дізнався. А так із університетських лав іще чую про небезпеки повстання гомосексуалів (чи як цю страшилку ще назвати), тож довелося розібратись.
Ну і єдиний висновок з цього вимушеного самоосвітнього поступу — боже, чого ми взагалі про це говоримо й думаємо? Геї існували, існують і будуть існувати, і якщо їх навмисне не вишукувати, то і думати про них не буде з чого.
Якщо комусь неприємно думати про геїв чи уявляти собі содомітські оргії, то можна не думати й не уявляти, бо життя жодного українця від від існування геїв ніяк не зіпсувалося. Ці люди так собі живуть не внаслідок злочинного життя, а просто через те, що така от у них відмінність.
І насправді жодних небезпек через відкритий прояв гомосексуальності не існує й не може існувати. Ніхто з занепокоєних громадян, які десятиліттями вивчають гей-культуру для ефективнішої боротьби з нею, геєм не став. Я, як гедоніст і вільнодумець, теж не став, і ви не бійтеся.
Якось до нашого підрозділу на технічну посаду мав надійти фахівець, але просочилися чутки, буцім він гей, і кілька людей почали сильно возбухати, що служити пліч-о-пліч з ТАКИМ солдатом вони не підписувались. Фахівця ми втратили, і ніхто навіть не знає, чи ці чутки були правдиві.
Упереджене ставлення щодо релігії, походження чи сексуальної орієнтації на військовій службі прямо шкодить організаційним інтересам нашого війська. Військовослужбовець — це функція, тож його особисті справи — власне, його особисті справи, коли вони нікому не шкодять.
@penultimate_resort