Чашка з блішками


Kanal geosi va tili: Ukraina, Ukraincha
Toifa: Bloglar


Письменниця, маркетологиня та просто файна дівчина.
Пишу фантастичну дилогію "Промені Аласі", перша книга ось-ось на полицях. Тут розкриваю виворітний бік цього шляху.
Mother of dragons - @korzhalisa
Знайти мене в digital - https://linktr.ee/alisa.korzh

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Kanal geosi va tili
Ukraina, Ukraincha
Toifa
Bloglar
Statistika
Postlar filtri


😭 Письменницька порада №42 - ніколи нічого не викидайте!

Зараз це вже, певно, четверта ітерація чернетки "Променів", і з кожною новою версією багато що змінюється - з'являються нові сцени, зникають персонажі, відточуються діалоги. З вирізаних сцен легко можна скласти окрему книгу 💀

І от сьогодні я прийшла до того, що мені треба повернути в рукопис сцену, що була вирізана з нього три роки тому й існує тільки в пееееершій чернетці. Складно описати, наскільки я зраділа, коли знайшла в папці "Old" старий файл з тою самою першою чернеткою! Так, сцену треба переписати, проте структурно вона є, а це значно полегшує задачу 🙌🏼

Так от - нічого не викидайте.

P.S.: Тільки якщо це не поламаний тостер. Його можна викинути.

179 0 4 15 33

👼 З днем всіх закоханих!

У що б ви не були закохані - в іншу людину, роботу, дітей, гобі, собак, котів, рептилій, квіткові вазони, вишивку бісером, книжки чи книжкових крашів - бажаю завжди в першу чергу бути закоханими у себе. Не самозакоханими, а саме закоханими. Бо ви прекрасні, талановиті, красиві і неповторні ❤️

Хай у кожного буже свій pink pony club, де можна keep on dancing 🦄


🎮 Іноді коли не пишеться і не читається, воно грається.

На днях пройшли Star Wars: Outlaws від Ubisoft - і це клас. Люблю ігри від Ubisoft, бо, по-перше, це красиво, а по-друге, вони story-based, і в центрі всього є сюжет і персонаж. Тут, очевидно, гра в світі Зоряних війн, з купою різних планет, персонажів, рас і польотами в космосі. При цьому це окрема історія, яка дуууже опосередковано пов'язана з фільмами (в цьому магія великого світу - він починає жити сам по собі).

Але особливо мені сподобалась сама історія. Далі будуть спойлери (❗️), тож обережно.

В центрі всього маємо Кей, молоду дівчину, яка за професією слайсер (щось типу зломника). У Кей є звірятко Нікс, своя бексторі і mommy issues, які сильно вплинули на її характер і зробили її одиначкою ("Я нікому не довіряю", "мені краще працювати одній"). Вона виконує дрібні завдання на своїй планетці і має мрію - полишити її і рушити в далекий космос, треба тільки зібрати гроші. Остання справа - залізти в будинок голови картелю й викрасти данні - і все.

Тут починається історія. Звісно ж, з цією справою все не так чисто. Кей підставляють, і їй доводиться тікати, викравши корабель голови картелю. Тепер на неї об'явлене полювання, корабель поламався, треба якось це все розрулювати. Вся гра побудована на тому, що існує чотири картелі, і ти, як найманець, маєш виконувати різні завдання, від чого залежить твоя репутація і гаманець.

В якийсь момент до Кей приходить незнайомець, що пропонує допомогти їй зняти "мітку смерті", якщо вона виконає для нього пограбування століття. І тут починається "Одинадцять друзів Оушена", бо для пограбування треба зібрати команду мрії. Звісно ж, майже всіх треба рятувати чи виконувати їх умови. Там все закручується, купа сюжетних поворотів, вороги стають друзями, а друзі - ворогами, та в якийсь момент Кей має ризикнути всім, аби врятувати команду і робота, що запрограмований вбити її. Кей переосмислює свої цінності і повертається додому геть іншою людиною.


Чітка мотивація і логіка сюжету. Якщо вам здалось, що тут є схема шляху героя - вам не здалось. Сам Лукас казав, що при створенні "Зоряних війн" чітко йшов по книзі Кемпбелла - і це спрацювало. Це працює як з ромкомами ("Білявка в законі"), і з міжгалактичними пригодами.

Гра хороша. Вона не складна (хоча хлопець досі злиться, що я витратила гроші на ремонт корабля як плату за вихід з-під варти, бо випадково впала на територію Імперії🗿), цікава, красива і з величезним світом. Татуїн дуже схожий на світ "Променів Аласі", тож можна вважати, що грала в цілях дослідження🫣. А ще - я шиперю Кей з ND-5 і нічого не можу із собою зробити. Чхати, що він робот🤖


💀 Останніми днями не просто нуль сил, а, здається, їх навіть від'ємний показник

Дуже багато роботи на, власне, роботі, тому енергії на щось більше просто немає. З рукописом я увійшла в стадію "нічого-не-подобається-все-жахливо-я нездара-і-просто-тут-полежу", та попри це все одно намагаюсь щось писати кожного дня, аби не випадати з процесу.

Єдине, що мотивує - так це новини про те, що когось нарешті взяли у видавництво (Владо, вітаю жахливо сильно❤️🙌🏼🥳) і що чиясь багаторічна робота праця була помічена. Сиджу усміхаюсь і радію як за себе.

Тому tits up і до роботи, шлях сам себе не пройде 💪


Зараз бетаріджу книгу Катерини Корнієнко, яка має вийти цього року 🙌🏼

Чесно, не знаю, що там бетарідити - книга чудова. Тому просто читаю, й моя фантазія уявляє все в стилі мультфільмів Хаяо Міядзакі - таке воно казкове. Це також підліткове фентезі, як і перша книга авторки (мій відгук ось тут, та з того часу вона встигла взяти кілька нагород).

І я тут задумалась, за що люблю підліткову літературу і що об'єднує її - тематика пошуку себе і свого місця в світі.

Хто я? Чого вартий? Яка моя ціль? Чого я хочу? На що здатний?

Це притаманно цьому віку і є наскрізною темою арки персонажа-підлітка. Без цього це наче і не підліткова література, а просто історія, де є персонажі певного віку. Насправді, саме цим займається і моя персонажка - (окрім ще купи, кхм, сайдових квестів) - шукає себе. Деякі відкриття болючі й неприємні, деякі - геть неочікувані, та інакше й не зрозумієш, хто ти, правда ж?

А ще скажу, що цього року нас чекає неймовірна книга, від Катерини, яку буду агресивно радити читати перед сном, аби мати яскраві Miyazaki-style сни❤️


⭐️Переписала третій розділ й нарешті взялась за п'ятий.

Дивне стається, коли сідаєш за продовження історії. Ніби якась магія відбувається, і ти - оп! - в іншому світі. Пісок хрустить на зубах, гаряче повітря опалює легені, вітер гудить у вухах. І це хвилююче відчуття, що Сезон Бур вже наближається, дряпає кігтиками поріг. Може, просто сильно вже хочеться літа

Поки що п'ятий розділ виглядає ось так👆, але потроху переїжджає в Google Doc 🙌🏼

#променіаласі


✍️Чим ближче час видання книги, тим більше в мене з'являється дивних фобій.

Наприклад, підписувати книги. Я шульга і з дитинства відстоюю своє право писати лівою рукою. Та всі перші класи мала погані оцінки за оті прописи, бо розмазувала чорнила. Але, ну, інакше ніяк.

І ось тепер це мене наздогнало. Треба обрати правильну ручку і протестувати її в різних умовах. І потренуватись. А що там писати? Треба щось влучне й прикольне. А що, як зроблю помилку - а це ж книга? Як це - писати в книгах, це ж табу?

Lovers gonna love, haters gonna hate, overthinkers gonna overthink 💪

Цікаво, що наздожене мене далі?

397 0 0 16 33

😭 Взяла попередню чернетку й почала накидувати звідти п'ятий розділ, проте нічого не подобалось. Все погано. Зловила трохи панічку, сіла, видихнула й створила план нового п'ятого розділу стікерами на столі. Один стікер - одна сцена. Ходжу вже добу соваю їх місцями.
Стало легше.

😔 Тим часом повернулась до редагування третього розділу. Перечитала коментарі альф, зрозуміла, що розділ геть не відповідає тому, чого я від нього хотіла. Зловила трохи панічку, сіла, видихнула й створила список речей, які треба змінити і сцен, які треба переписати чи написати.
Стало легше.

Так і живемо.
Іноді все тримається на оцих жовтеньких 📒 sticky notes.


😒 Типи прив'язаності та як вони допомагають створювати глибших персонажів

Активно використовую те, що моя мати - психотерапевтка, для створення власних персонажів. Та корисним треба ділитись🌞 Звісно, все це доволі спрощено, проте корисно.

Кожна людина має певний стиль прив'язаності, що формується ще в дитинстві та впливає на її стосунки в дорослому житті. Основні типи прив'язаності:

🔴 Надійний (безпечний) тип прив'язаності

Люди з таким типом виросли в атмосфері підтримки та любові. Вони вміють вибудовувати здорові стосунки, легко довіряють, відкрито висловлюють емоції та не бояться близькості.

👉У літературі: Це може бути герой, який є стабільною опорою для інших персонажів. Він може допомагати іншим подолати їхні травми або бути контрастом для героїв з іншими стилями прив’язаності.

🔴 Тривожний (амбівалентний) тип прив'язаності

Люди цього типу часто мають страх бути відкинутими, потребують постійного підтвердження любові та можуть бути надмірно емоційними в стосунках. Часто виховувались холодними батьками чи без батьків (травма втрати).

👉У літературі: Це може бути персонаж, який прагне кохання, але боїться, що його покинуть. Він може бути ревнивим, залежним або схильним до драматичних вчинків. Часто відчуває тривогу, психічний біль, самонакручується, катастрофізує все навколо.

🔴 Уникаючий тип прив'язаності

Такі люди звикли покладатися лише на себе, бо в дитинстві їхні потреби ігнорували. Вони бояться близькості та часто дистанціюються у стосунках.

👉У літературі: Ідеальний архетип героя-одинака, який приховує свої почуття. Він може бути замкненим, не довіряти іншим або навіть уникати стосунків.

🔴Дезорганізований тип прив'язаності

Це поєднання тривожного та уникаючого типів. Такі люди бояться як близькості, так і самотності, часто переживають внутрішній конфлікт у стосунках.

👉У літературі: Це герой із складним минулим, який хоче любові, але одночасно боїться її. Він може поводитися суперечливо, кидатися між бажанням бути поруч і страхом бути відкинутим.

Як це використати в книзі?

Дайте героям різні типи прив’язаності, щоб створити цікаві конфлікти та розвиток персонажів.
Продумайте, як стиль прив’язаності впливає на їхні мотивацію та взаємини.
Використовуйте зміни у прив’язаності як елемент розвитку персонажа – наприклад, герой може від уникаючого типу перейти до надійного через сюжетні події.
Поєднуйте персонажів з різними типами прив'язанності. Наприклад, "тривожний" персонаж може стати менш тривожним із "безпечним" персонажем. Так само "уникаючий" може будувати стосунки із "безпечним", адже останній легко зближується і легко віддаляється, при цьому не душить партнера. Різні типи прив'язанності будуть утворювати різні комбінації - і це цікаво.

🤔 Наприклад, в моєму випадку обидва головні персонажа мають скоріш дезорганізований тип прив'язанності, проте знаходять спільну опору, що дозволяє їм стати опорою одне для одного.

#процес #персонажі

400 0 20 11 38

🌝 Що зараз читаєте?

Я потроху мучаю "Темне сходження" Пакат. Поки дуже повільно йде, та я вже знаю головний твіст - його заспойлерила анотація другої книги 🥴

Хто ж так пише анотації?

322 0 0 32 23

👉 Тим часом коментарі альф щодо четвертого розділу опрацьовані

Щось було одразу виправлено, щось пішло в коментарі з поміткою "подумати над цим", щось - в задачі в Trello, аби потім переписати, логічно підвести, видалити, тощо.

Тепер він буде відпочивати, а я повернуть до перших трьох розділів і продовжу їх шліфувати. За лютий хочеться встигнути пропрацювати розділи з першого по третий, а також написати чернетку найболючішого для мене п'ятого. А там ще три - і фінал (всього в другій книзі планується вісім розділів).

Мені дуже подобається оця метода "крок вперед - крок назад", коли постійно повертаєшся до попередніх розділів і шліфуєш їх.

🟡 по-перше, текст встигає "настоятись", і видно моменти, які не помічала раніше
🟡 по-друге, з розумінням, що буде далі, легше розтавляти потрібні гачечки по свіжій пам'яті
🟡 по-третє, виходить чергування письма і редактури, що дає мозку переключитись і видихнути

Не знаю, працює так із першою чернеткою, чи тільки зі стоп'ятсотою. Треба буде перевірити🫣

#променіаласі #процес


😭 Не можу тут змовчати

На мою скромну думку, проблема Абаби та їхньої збірки "Жінка зі сну" геть не в ШІ-генерованій обкладинці (що для мене дивно, але не аж зашкварно), а в тому, що упорядником цієї збірки є Юрій Винничук.

Колись я повелась на схвальні відгуки на його ретро-детективи й автора загалом (це ж Винничук!), а на ділі "Вілла Деккера" стала чи не найгіршим, що я читала в житті. І не через мову чи щось таке, ні. Текст наскрізь просякнутий мізогінією і сексизмом. З усіх жіночих персонажок 100% або повії по професії, або за призванням. Так гидко від книги мені ще ніколи не було - мене буквально трусило від обурення. І тут разючий дисонанс між образом автора і тим, яке враження це на мене справила його творчість.

І ось ця людина коментує скандал навколо ШІ-генерованої обкладинки словами типу:

Спочатку обкладинку для неї мав готувати хтось із відомих ілюстраторів видавництва, але всі вони були зайняті. Спроби замовити обкладинку у фрілансерів не увінчалися успіхом. Молоді багатонадійні дизайнери гнали примітивну халтуру.


далі гірше

Книжка зависла на пів року, надії видати її до Різдва розвіялися. І тоді ми звернулися до Великого і не капризного Ші, в якого ніколи не болить голова, який ніколи не настільки зайнятий, аби відмовити, немає у нього ані місячних, ані короткої пам'яті, коли доводиться час від часу нагадувати: як там наша обкладинка?


Звернулися до "не капризного" ШІ, бо в нього не болить голова і немає місячних? Вибачте, але це пробите дно.

Буквально вчора обговорювали з колегою-письменницею вплив бренду автора на бажання його читати - і тут таке. Якщо раніше я просто тихо кенселила цього автора, то зараз хочеться робити це гучно. Він не має мати такий вплив на сучукрліт, і тим чаче бути укладачем збірок, де в назві є слово "жінка".

534 0 12 18 48

Я: Ох, написала такий класний розділ, все так логічно, п'ять разів вичитала, все сходиться, ну просто молодець! Можна скидати альфа-рідерам, певно ж що не буде питань чи зауважень.

Моя альфа-рідерка: *hold my beer*


🙊 Якби мене спитали пораду, яку я б дала собі п'ять років тому, коли почала писати "Промені Аласі", то я порадила... не писати її.

Тепер, коли клікбейтний заголовок done, трохи поясню.

Я б порадила собі не починати писати щось перше-серйозне, що хочу видати, аж з такого розміру. Почати з меншої форми. Бо вийшла просто капець об'ємна робота. Це не серія, проте велика історія з двох частин, в якій багато чого, і тут я стикнулась ось із чим:

💜складно довго і боляче редагувати. Так, перша чернетка написалась швидко і легко, але вона була, ну, треш. Аби вийшов хороший результат, я переписала її жахливу кількість разів і продовжую це робити. Бо це перша книга, і я хочу її класною. З меншим об'ємом це було б значно легше.

💜важко отримати сатисфакцію від результату, бо він десь дуууже далеко, аж за небокраєм. По дорозі купу разів втрачаєш мотивацію, хочеш все кинути, здаєшся, і треба буквально впевнювати себе, що: "Гей, це процес, треба просто йти вперед". Великий шанс одного разу таки впасти в зневіру і не вирулити, особливо якщо новачок.

💜на такому об'ємі складно вчитись й випрацьовувати навичку. А вчишся постійно - структурі, пропрацюванню персонажів, діалогам, описам. І часто з новими знаннями доводиться буквально змінювати все.

Ще одне, з чим я не стикнулась, але це є - складніше видати, особливо як дебют. У мене навіть не спитали, здається, про об'єм історії, але багато видавців кажуть про це в інтерв'ю.

Проте є нюанс - складно й важко, але можливо. Тож не певна, що я бприслухалась до власної поради 🫣

І я аж ніяк не кажу, що меншу форму легше писати, піски з вами. Написати щось класне - це завжди колосальна робота, а написати класне оповідання іноді складніше, ніж багатотомник. Вся проблема в об'ємі тексту, з яким доводиться працювати.

Історія Касії всеодно була б написана - це так само ясно, як і сонце за вікном 🌞

419 0 2 11 36

💁‍♀️ Прийом, який я дууууже люблю в книгах і фільмах, а також використовую у себе - це повторення (подій, сцен, ситуацій, діалогів, реплік), але з обумовленими сюжетом змінами

Наприклад, це коли:

персонаж опиняється в ситуації, де робить якийсь вибір, а через деякий час потрапляє у схожу ситуацію, проте мусить зробити вже геть інший вибір, адже він змінився, обставини змінились, його цілі/пріоритети/бачення світу змінилось із ходом сюжету.

або
персонаж опиняється в схожій ситуації, але міняється ролями з іншим персонажем (наприклад, в'язень-наглядач чи учень-вчитель, той, хто потребує допомоги і той, хто може допомогти, etc)

чи
одна й та сама фраза чи діалог повторюється на початку і в кінці історії, проте сенс геть змінюється під впливом обставин

Як на мене, це класний спосіб показати арку персонажів та вигин самої історії, адже наглядно видно, наскільки кардинально все змінилось. А ще - провести оцю циклічність, зв'язок минулого персонажів із теперішнім.

Коли їхні дії в схожих ситуаціях стають геть інакшими з ходом історії - вважаю my job is done і арки таки вдались 👼

#процес

361 0 6 10 46

Дописала чернетку четвертого розділу.

Таке відчуття, ніби вийшла з тижневого запою. Виявляється, за вікном сонце, в квартирі треш, хлопець кудись поїхав, собака хоче їсти, і взагалі понеділок і робота.

Поки 18,5 тис. слів 🫣 чекають кіл редагування (ось тут описувала свій процес), виникла ідея спільно із психологинею створити серію постів з корисними порадами для письменників: як побороти письменницький блок, як пережити відмову і не втратити мотивацію, як побороти комплекс самозванця, тощо. Імхо, це важливо, бо всі ми люди 🤷

Можливо, є теми, які цікавлять - персонажі, історія, сам процес, якийсь мій досвід? Чи просто хотіли б щось запитати?
З радістю потеревеню в коментарях 👇, бо вийшла з соціальної коми і потребую спілкування ❤️


Сьогодні дописала одну з найулюбленіших сцен в другій книзі "Променів Аласі", і така - віііі 🙌🏼

Дуже хочу за завтра закінчити чернетку четвертого розділу й відкласти її полежати. А тим часом поробити інші корисні справи - редагувати другий розділ, повернутись до бетарідінгу, дочитати кілька початих книжок (в тому числі "Темне сходження" Пакат, проте поки що не затягнуло🤷).

А ще - додивитись курс Брендона Сандерсона on Writing Science Fiction and Fantasy на YouTube. Тільки почала, проте мені вже дуже подобається. Харизматичний він пан, що тут сказати ❤️

До речі, чи цікаві були б конспекти його лекцій? Чи такого вже повно?

481 0 1 12 42

Бути пимьменником - це постійно кататись на цих качелях 🙄


💁‍♀️ Останніми днями в мене неймовірний прогрес - четвертий розділ вже перевалив за 8 тис слів!

Дві сцени вирізала, всі інші - переписала майже з нуля, але історія сама лине вперед і я боюсь сполохати це відчуття. Навіть ставлю будильник на годину раніше, аби мати більше часу зранку.

Все ближче до екватору другого акту з його "великим поворотом", який розділить життя головної персонажки на "до" і "після" (знову🫣) й розірве її на шмаття. А заразом і мене. Бо навіть після написання цього моменту в чернетці мені був потрібен час оговтатись.

Та зараз в історії знову з'явились улюблені персонажі, і я дуже щаслива з ними зустрітись. Сподіваюсь, читачі так само будуть раді їх бачити після довгої розлуки. Не знаю, як вони, а я сумувала.
Особливо за Уною, вона моя улюблениця ❤️

#променіаласі


📖 Корисні інструменти для письменника (які використовую я)

🪶Де писати?
Взагалі, писати можна де завгодно і як завгодно 💪 Але ж мова про інструменти, тож зазначу їх.

🔴Google Docs - це мій вибір і вже багато років користуюсь саме ним. Плюси:

- в облаці, тож з будь-якого місця/девайсу можна редагувати, поділитись з різними рівнями доступу, створити копію, відповісти на коментар бети, тощо.
- функціонал табів (користуюсь для заміток та вирізок)
- офлайн-режим
- бокове меню для зручної навігації по документу
- можливість встановлювати різні додатки (я dark mode person, тож у мене стоїть Google Docs Dark Mode extension). Також в Google Docs інтегрується LanguageTool

! Важливий момент - краще раз на якийсь період робити бекапи (я завантажую собі на ноутбук .zip папку), на всяк випадок.

🟡Scrivener - мені не зайшло, але багато письменників користуються саме ним. Мінус - він платний (але є безкоштовний тріал). Плюс - це прям повноцінний тулкіт для письменників: система папок, база знань, картки персонажів, фабула.

📚Структуризація всякого
Я люблю все тримати в digital і в облаці - жодних ватманів, дошок чи блокнотів.

🔴Miro / FigJam / Canva Board - це все інструменти для мудбордів. В них я будую аутлайн, майструю різні моменти по світу, типу флори/фауни/релігії, малюю картки персонажів тощо. Мені зручно все мати на одній віртуальній дошці завжди під рукою. Ось тут я знімала відео про свою дошку.

🟡Notion - це, по суті, інструмент для бази знань. Він доволі складний в своїй масштабності, але якщо треба десь в одному місці зберігати та структурувати все-все - він класний. Із прикольного - в ньому можна робити сторінки, які потім публікувати як міні-сайт. Як так робила з інструкціями для бета-радерів (тут шаблон, а тут - відео про це)

🟡Trello - інструмент для менеджменту задач, я використовую як замітки, що й де відредагувати. Кожен стовпець - це розділ, в ньому - правки до розділу, які я збираю від бет, від себе, від редакторки. Внесла - закриваю картку.

💜Google forms - інструмент для створення анкет. Я використовувала його для анкет для бета-рідерок. Їх можна зробити анонімними, потім зручно дивитись відповіді та статистику, є різні варіанти відповідей (відкриті, закриті, числові, тощо)

🟡Закриті Telegram-канали - класний інструмент для нотаток. У мене є закритий канал з назвою "Книга 2", куди я закидую якісь замальовки/описи сцен/діалогів, якщо вони мене раптово застають в дорозі. Зі зручного - можна записати собі аудіо, а потім розшифрувати його в текст (розшифровка тільки в платній версії тг).

👁 Перевірка орфографії та граматики, словники

🟡LanguageTool - дуже класний інструмент, який можна як встановити додатком в Google Docs, так і використовувита як сайт
🔴Ukr-mova - перевірка орфографії
🟡Горох - без нього як без рук. Синоніми, антоніми, вживання, словозміна, тощо.
💜Slovnyk.ua - тлумачення слів, словозміна
🔴DeepL - класний перекладач, перекладає на українську краще за Google Translate

🗽Візуали та мапи

🔴Canva - універсальний інструмент для візуалу. Тут я створюю все, від тікток відосів до презентації видавництвам (ось тут відео про це)
🟡Inkarnate - свою мапу я створювала тут, але ось тут у Юлі Кубай є ще дуже багато варіантів🙌🏼

Ну і, звичайно ж, ChatGPT, якщо треба щось знайти чи просто з кимось поговорити.

Ось такий вийшов список. А що використовуєте ви?

#процес #інструменти

404 0 29 11 26
20 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.