Зʼїж книгу

Любі читачі, на честь свят влаштувала в інстаграмі розіграш, заходьте, беріть участь!

(а ще в інстаграмі я регулярно публікую не тільки книжковий, а й особистий контент з байками, списками корисних знахідок, спортивними досягненнями (чи провалами🌚) тощо, підписуйтесь💋)

#ЗК_дітям (вже дуже рідкісна рубрика, може колись повернемо)

Дивіться, яку цікаву Алісу знайшли з Даніелєм (ілюстрації місцями дивні, але розворот з картами це вау!). Дитячі книгарні – окремий вид задоволення💚

(ще пару фоток додам в коментарі)

6 текстів про кохання💚🔥

1. «Орландо» Вірджинія Вулф
Текст, який Вірджинія Вулф присвятила своїй коханій людині Віті Секвілл-Вест, тож кожен рядок роману немов просочений коханням. Це історія про письменника на імʼя Орландо, який живе триста років та на середині життя змінює свою стать

2. «Шумовиння днів» Борис Віан
Про цю книгу вже так багато сказано в цьому блозі, проте не згадати її в добірці книг про кохання майже злочин. Не красива, зворушлива, сюрреалістична, химерна, жорстока, драматична історія про чоловіка на імʼя Колін, який одного для вирішує, що хоче закохатися в жінку. Та після того, як він здійснює це бажання все його життя змінюється раз і назавжди

3. «Похований велетень» Кадзуо Ішіґуро
В цьому тексті історія кохання виявляється не зовсім тим чим здається на перший погляд, все найголовніше автор в своїх кращих традиціях приховує між рядків. Це красива історія про Акселя та Беатріс, які вирушають на пошуки свого сина у туманній Англії постлицарської епохи

4. «Ерос і психея» Володимир Єрмоленко
Нонфікшн про кохання і культуру в Європі. Книжка побудована як цикл лекцій — із переліком рекомендованої літератури до кожного розділу, проте твір сприйматиметься не як академічний текст, а як захопливий роман

5. «Ромео і Джульєтта» Вільям Шекспір
Класика, база, ґрунт, канон! Історія настільки популярна, що не потребує анотації

6. «Чуття і чутливість» Джейн Остін
Прекрасна альтернатива книзі «Гордість та упередження». Про трьох сестер, які після смерті батька змушені переїхати у скромний будинок, де на них буде чекати романтика, любов та розчарування

#ЗК_списки

Друзі, а напишіть, будь ласка, 1/3/10 улюблених книг про кохання💘 (а нижче будуть мої варіанти)

Вітаю вас зі святами. Обімаю та ніжно люблю🤍

На носі День Святого Валентина! До вашої уваги добірка приємних речей до свята💚

1. Тарілочка GUNYA
2. Літографія української художниці Ірини Максимової
3. Свічки Diptyque
4. Ключ до успіху Readellion
5. Шопер Книжковий Лев
6. Футболка Jul
7. 1000 Nudes від Taschen
8. «Ерос і Психея. Кохання і культура в Європі» Володимир Єрмоленко від Старого Лева
9. «Ромео і Джульєта» Вільям Шекспір від Абаби
10. «Так ніхто не кохав» від Абаби

Відверто та чуттєво про спробу обдурити власну природу

«Сповідь Маски» 
Юкіо Місіма 

Головний герой Кімі (імʼя відсилає до справжнього імені Місіми — Хіраока Кімітаке) зростає та живе в Японії (1925-1947). Він з дитинства усвідомлює свою гомосексуальність, проте вирішує натягнути на себе маску «нормальності» й жити так, як це зазвичай очікували від чоловіка в консервативній Японії  

Герою доволі вдало вдається приховувати свою природу, проте текст книги викриває його «темну сторону», де він описує свої справжні почуття, препаруючи свою душу. Любов до жінки набуває форми лише платонічного кохання, а запах поту чоловіків викликає пристрасть 

Таку саму сильну пристрасть у Кімі викликає ще одна річ — роздуми про жорстокі сцени смерті, зокрема в сексуальних фантазіях. Загалом тема смерті проходить червоною ниткою крізь весь роман. Зростаючи у воєнний час Кімі вважає, що йому не доведеться довго ховатися за маскою, адже він впевнений, що помре молодим. Проте, коли смерть не настає, герою доводиться і далі приховувати свою таємницю. Сповідь маски буде почута тільки читачем

Текст в багатьох моментах є автобіографічним. Відомий факт, що Місіма, зазнавши невдачі під час спроби підняти революцію, здійснив сепуку (японське ритуальне самогубство), до якого заздалегідь готувався протягом кількох років (є цікава теорія біографа Джона Натана, що революція для Місіми була просто приводом, щоб здійснити ритуальне самогубство, якого він давно бажав, проте інший біограф Генрі Скотт-Стокса цю думку заперечує та наводить аргументи, що акт був політично вмотивований). Цікаво, що самогубство, про яке думав герой роману Кімі, Місіма здійснив в реальному житті 

Герой і автор схожі також і в інших аспектах. Обидва мали хворобливе дитинство, обидва належали до японського вищого класу, обох не брали в армію. Щодо гомосексуальності, достовірно невідомо, чи був автор гомосексуалом, проте у своїх текстах він не раз порушує цю тему

Герой, як і автор був свідком Другої світової, а разом з цим свідком чисельних бомбардувань. Попри війну, Кімі, хоч і в очікуванні смерті, проте думає про любов:

Проте навіть у самому пеклі війни магнітна стрілка звичайних людських прагнень нікуди не відхилилася. Я сам нещодавно поривався кохати.

На завершення, треба зазначити, що мова написання роману по-японськи лаконічна, розмірена (хоча подій в тексті доволі багато) стримана та спонукає до візуальних образів.

Провівши мене, Соноко сіла на велосипед і поїхала на роботу. Вона настільки не тямила себе, що колеги запитували, чи їй не зле. Заплуталася в паперах. А повертаючись з обідньої перерви, звернула на майданчик для гри у гольф й угледіла розтоптані нами жовті квіточки

(жінка, сумуючи за коханим пішла подивитись на місце, де вони разом нещодавно стояли. на цьому симпатичному фрагменті можна і завершити)

На цьому все💚
#ЗК_відгук 113 (7)

Юкіо Місіма
aka Святий Себастьян

Місіма про картину Гвідо Рені «Святий Себастьян» (та про еякуляцію). З напівбіографічної книги «Сповідь Маски», де автор описує досвід приховування гомосексуальності
#мистецтво_в_сюжеті

Святий Себастьян юнак надзвичайної вроди був прив'язаний до чорного нахиленого стовбура дерева на потиціанівськи похмурому тлі: ліс, вечірнє небо, тьмяний ландшафт. Тобто до дерева були прив'язані його підняті вгору руки. Стегна Себастьяна прикривав шматок грубої білої тканини.

Я зрозумів, що на картині зображений мученик за віру. Однак цей християнський сюжет у виконанні майстра пізнього Ренесансу й послідовника еклектизму набув язичницького присмаку. Тіло Себастьяна не поступалося красою самому Антіною; воно випромінювало сяйво молодості, краси й радості без жодного натяку на злидні проповідування і старість.

Це біле тіло просто виблискує на присмерковому тлі. Руки гвардійця, що звикли до лука й меча, гру бо заломлені над головою, зап'ястя зв'язані. Облич чя піднято вгору, широко розплющені очі вдивляються в небесну височінь, погляд глибокий і спокійний. У напружених грудях і животі, трохи вигнутих стегнах не страждання, а тужлива насолода, ніби від почутої музики. Якби не стріли одна зліва, під пахвою, друга справа, в боці, можна було б подумати, що цей римський атлет відпочиває, прихилившись до дерева в садку.

Стріли, встромлені в напружене молоде сповнене пахощів тіло Себастьяна, запалили в ньому полум'я неймовірного болю та радості. На відміну від інших зображень святого, тут немає крові й безлічі стріл лише дві. Їхні тіні спокійно та вишукано лягли на мармур шкіри мученика, ніби тіні гілок на кам'яні сходи.

Звісно, всі ці оцінки і спостереження з'явилися пізніше.

і про сексуальний потяг

Щойно я побачив картину, мене охопив якийсь язичницький захват. Кров запульсувала, а орган розгнівано запалився, ледве не розриваючись від своїх гігантських розмірів, і з небаченою досі пристрастю зажадав від мене використання, ганив за невігластво й захлинався від обурення. І рука мимоволі почала рухатися. Тоді з глибин мого тіла рвучко злинула темна блискотлива хвиля, й не встиг я оком змигнути, як вона вихлюпну- лася назовні, сп'янивши мене...
…
Це була моя перша еякуляція та перший, невмілий і випадковий, досвід «шкідливої звички».

Друзі, що зараз читаєте? Діліться в коментарях?💚(Рубрика по понеділках)

Читаю автобіографічний текст японського письменника Юкіо Місіми, відгуку бути скоро!

(для настрою)
Сальвадор Далі

Анпекінг✨

Подарунок від учасника мого книжкового клубу, Андрія, який живе у Франківську, де книжкові івенти проходять приблизно в десять разів частіше ніж в Одесі та, відповідно, де є реальніші шанси взяти автограф у письменника/письменниці

(дякую💚 цінно)

Друзі, що цікавого подивитись на BookTube? Діліться в коментарях🔥

1. Андрій Федорів про книгу «Good to great»
▶️ дивитись/слухати

2. Відгук на «1984» від Better Than Food
▶️ дивитись/слухати

3. Які книги заборонено читати в США
▶️ дивитись/слухати

4. Про книгу «Wizard of Kremlin» та її майбутню екранізацію з Джудом Лоу в ролі Путіна
▶️ дивитись/слухати

Корисний нонфік чи черговий «успішний успіх», нумо розбиратись 

«Атомні звички»
Джеймс Клір 

В цій книзі колишній бейсболіст, а тепер письменник та лектор розповідає про методику того, як набувати корисних звичок (а заодно і як позбавлятись шкідливих)

Саммарі:
• перш ніж намагатись набути якусь звичку, треба усвідомлювати свою ідентичність (чи ту ідентичність, якою людина хоче стати). Тут ідея в тому, що корисна звичка не зможе прижитися, якщо буде в конфлікті з ідентичністю (і це загалом найважливіша річ у набутті звичок)
• автор пропонує нам таку стратегію з набування звичок (напишу на прикладі звички читати)
1) зробити звичку очевидною (наприклад, виділити на читання окремий час та місце, поставити книгу на видне місце тощо)
2) зробити цю звичку привабливою
(наприклад, стати частиною ком’юніті, де читати — це круто)
3) зробити це легким
(для читачів новачків це може бути наприклад читанням протягом всього 20 хвилин)
4) зробити із цього задоволення
(наприклад нагороджувати себе за тиждень читання без пропусків)
• в кінці автор говорить про те, що є й зворотна сторона медалі, коли з часом звичка більше не метчиться з індивідуальністю. Наприклад сам Клір був спортсменом, а став письменником, проте щоб не втратити важливі риси індивідуальності він заміняє «Я – спортсмен» на «Я – належу до витривалих осіб і любителів фізичних випробувань». Він також говорить, що важливо раз на рік робити ретроспективу своїх звичок, виявляти актуальні та неактуальні

Мої субʼєктивні враження від книги
Це хороша книга, яка дає робочі інструменти для життя. Минулого року, ще до того, як я дізналась про існування цієї книги, шляхом спроб і помилок я набула дві звички (які тепер зі мною у 2025) — функціональні тренування 3 рази на тиждень та здорове харчування кожного дня (а разом з цим сталось -12 кг, здорова шкіра і т.д.). Загалом, я виконувала все те, що описано в книзі і в центрі всього процесу дійсно стоїть саме самоідентифікація. У Кліра є класний приклад з курцями, які хочуть кинути палити, де обом пропонують цигарку, один відмовляючись  каже «Ні, дякую, я намагаюсь кинути палити», а другий каже «Ні, дякую, я не палю». Відчуваєте різницю? Усвідомлення ідентичності, це коли ми кажемо «Я читаю багато книг», «Я займаюсь спортом», «Я харчуюсь здоровою їжею», «Я не курю» тощо

Тож, методика автора працює, підтверджую персональним досвідом (ось є хайлайт з моєю історією). Проте важливо сказати, що якщо вас цікавить набуття хороших звичок (чи позбавлення поганих), буде мало просто прочитати цю книгу, вона не працює як чарівна паличка, основним тут буде застосування методики в реальному житті

І останні пару слів саме про текст.
В тексті є багато повторів. Загалом зміст всієї книги можна переказати на десятьох сторінках. Але, треба зазначити, що всі ці повтори швидше за все в книзі не просто так. По-перше, вони немов трошки гіпнотизують та працюють на мотивацію, по-друге, в книзі наведено безліч схожих, проте різних прикладів того, як працює методика автора, тож кожному читачеві точно відгукнеться хоч одна історія. Також важливо сказати, що ви ймовірно, певною мірою знайомі з цією методикою набуття звичок, проте книга ці знання структурує, а також спонукає до дій 

Раджу до читання всім, хто хоче покращити своє життя корисними звичками (зі скептичним ставленням до подібних книг, краще навіть не починати читати).
На цьому все💚

#ЗК_відгук 112 (6)