🌟 Пам’ятаєте ось цей допис, в якому ми досліджували причини, чого деякі автори надають перевагу тому, аби писати саме фантастику? У тому ж фензіні їм задали надзвичайно цікаве питання про те, що на них вплинуло як на авторів, а особливо, хто це був серед інших письменників. Тож, аби дізнатися, хто був your favorite artist's favorite artist улюбленим письменником вашого улюбленого письменника, пропоную дізнатися відповіді деяких з них:
Роберт Сільверберґ: «[…] Каттнер, Венс, ван Воґт, Гайнлайн та півдюжини інших фантастів, а з "мейнстрімної" літератури — Моем, Манн та деякі інші».
Авґуст Дерлет: «Мої інформаційні авторитети абсолютно чітко простежуються в діапазоні моєї роботи: Торо, Емерсон, Лавкрафт, Менкен, Мастерс, Фрост, Меккен, Томас Гарді, Пруст, Манн, Дойл».
Лі Брекетт: «Це має бути очевидним — Едґар Райз Берроуз. Хоча були й інші, переважно Кіплінґ, Гаґґард та Мерріт».
Едмонд Гамільтон: «Гомер Еон Флінт. Його масштабні, але трошки кострубаті космічні пригоди розпалювали мою уяву, хоч мені й було добре відомо, що є й кращі письменники».
Артур Ч. Кларк: «Стейплдон, Веллс, "Дон А. Стюарт"».
Роджер Желязни: «Один автор: Стенлі Вайнбаум».
Курт Воннеґут: «Мене захоплювали Джордж Орвелл, Джордж Бернард Шоу, Марк Твен та Г. Дж. Веллс».
Рей Бредбері: «Казки, для початку, потім же були книжки про країну Оз, далі — Едґар Райз Берроуз, а тоді з'явилися Бак Роджерс, Флеш Ґордон, Жуль Верн, Волт Дісней, Джек Вільямсон, Лі Брекетт, Генрі Гассе, Генрі Каттнер, Росс Роклін, Чарльз Гоміґ, Томас Вульф, Джон Стейнбек, Юдора Велті, Кетрін Енн Портер, Вілла Катер, Шервуд Андерсон, Бернард Шоу, Шекспір — саме в такому порядку».
Фріц Лайбер: «Г. Дж. Веллс. Ті, що трошки менше: Ісбен, Лавкрафт, По, Шекспір, Е. Р. Б. [Едґар Райз Берроуз], Дойл».
Роберт Блох: «Г. Ф. Лавкрафт був моїм наставником».
Айзек Азімов: «Автором, який вплинув на мене найбільше, був Джон В. Кемпбелл».
Філіп К. Дік: «Найбільше на мене вплинув ван Воґт».
Енн МакКефрі: «А. Мерріт, Едґар Райз Берроуз та Едмонд Гамільтон, безсумнівно, вплинули на моє мислення у напрямку н-ф».
Майкл Муркок: «Едґар Райз Берроуз, П. Ґ. Вудхауз, Ентоні Скін, Френк Річардс, але важко сказати, який з них вплинув найбільше, але, певне, Е.Р.Б.».
Гарлан Еллісон: «Цього [вплинути] не робив жоден письменник. Я взяв собі за правило ніколи не читати стільки творів однієї людини за раз, щоб ті вплинули на "мій стиль". Особисто мені найбільше допоміг Алґіс Будрис, а Лестер дель Рей був поруч, коли мені була потрібна поміч, та здебільшого це був я сам. Гадаю, на мене вплинули Гарді, Гемінґвей, Гамметт, Стейнбек, Діккенс і Твен, але, в першу чергу, це був я сам».
Роберт Сільверберґ: «[…] Каттнер, Венс, ван Воґт, Гайнлайн та півдюжини інших фантастів, а з "мейнстрімної" літератури — Моем, Манн та деякі інші».
Авґуст Дерлет: «Мої інформаційні авторитети абсолютно чітко простежуються в діапазоні моєї роботи: Торо, Емерсон, Лавкрафт, Менкен, Мастерс, Фрост, Меккен, Томас Гарді, Пруст, Манн, Дойл».
Лі Брекетт: «Це має бути очевидним — Едґар Райз Берроуз. Хоча були й інші, переважно Кіплінґ, Гаґґард та Мерріт».
Едмонд Гамільтон: «Гомер Еон Флінт. Його масштабні, але трошки кострубаті космічні пригоди розпалювали мою уяву, хоч мені й було добре відомо, що є й кращі письменники».
Артур Ч. Кларк: «Стейплдон, Веллс, "Дон А. Стюарт"».
Роджер Желязни: «Один автор: Стенлі Вайнбаум».
Курт Воннеґут: «Мене захоплювали Джордж Орвелл, Джордж Бернард Шоу, Марк Твен та Г. Дж. Веллс».
Рей Бредбері: «Казки, для початку, потім же були книжки про країну Оз, далі — Едґар Райз Берроуз, а тоді з'явилися Бак Роджерс, Флеш Ґордон, Жуль Верн, Волт Дісней, Джек Вільямсон, Лі Брекетт, Генрі Гассе, Генрі Каттнер, Росс Роклін, Чарльз Гоміґ, Томас Вульф, Джон Стейнбек, Юдора Велті, Кетрін Енн Портер, Вілла Катер, Шервуд Андерсон, Бернард Шоу, Шекспір — саме в такому порядку».
Фріц Лайбер: «Г. Дж. Веллс. Ті, що трошки менше: Ісбен, Лавкрафт, По, Шекспір, Е. Р. Б. [Едґар Райз Берроуз], Дойл».
Роберт Блох: «Г. Ф. Лавкрафт був моїм наставником».
Айзек Азімов: «Автором, який вплинув на мене найбільше, був Джон В. Кемпбелл».
Філіп К. Дік: «Найбільше на мене вплинув ван Воґт».
Енн МакКефрі: «А. Мерріт, Едґар Райз Берроуз та Едмонд Гамільтон, безсумнівно, вплинули на моє мислення у напрямку н-ф».
Майкл Муркок: «Едґар Райз Берроуз, П. Ґ. Вудхауз, Ентоні Скін, Френк Річардс, але важко сказати, який з них вплинув найбільше, але, певне, Е.Р.Б.».
Гарлан Еллісон: «Цього [вплинути] не робив жоден письменник. Я взяв собі за правило ніколи не читати стільки творів однієї людини за раз, щоб ті вплинули на "мій стиль". Особисто мені найбільше допоміг Алґіс Будрис, а Лестер дель Рей був поруч, коли мені була потрібна поміч, та здебільшого це був я сам. Гадаю, на мене вплинули Гарді, Гемінґвей, Гамметт, Стейнбек, Діккенс і Твен, але, в першу чергу, це був я сам».