В мої маленькі милі Суми
Летіли гради, бомби й кулі
В моє життя, у моє місто
У мої спогади й дитинство
Де зустрічали влітку ранки,
Серед дороги йшли по ночі
У лютому погнали танки,
Які спалили вже по ночі
Поперли ще раз, не вдалося
Пішли утретє, знов не вийшло
Вчетверте рушили зі злості
Та вже від страху серце стисло
Та що ж за люди в місті Суми?
Злякавшись шепчуть окупанти
Можливо краще місто суму
Всіляко треба оминати?
Там люд зі сталі, край козацький
Без зброї голими руками
Хапає ворогів зненацька
Та ще й не військо, це містяни!
І щось почали розуміти
Прийшло пізненько їм прозріння
Які паради, хліб та квіти?
Лише три сумки із насінням
Тепер про нас ідуть легенди
Та нам не треба пісні й думи
Чотири букви пам'ятайте —
Велике й люте місто Суми
