Кременчуцькі старожитності


Kanal geosi va tili: Ukraina, Ukraincha


Старі фото, цікаві факти з історії, арефакти і старожитності Кременчука та його околиць

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Kanal geosi va tili
Ukraina, Ukraincha
Statistika
Postlar filtri


Кременчук, фото 1942 року

Вид з даху сукняної фабрики. На передньому плані видно початок вулиці Червоноармійської (після війни - вул. Квартальна) і перехрестя з вул. Артема (зараз – вул. Миколаївська). Сукняна фабрика, з даху якої зроблено фото, знаходилась на самому початку вул. Квартальної, біля Дніпра (зараз на цьому місці парк Ювілейний).

Джерело - Сергій Кардаш

🔸 Підпишіться на  канал | Історичний сайт


Градизьк, 1950-ті роки.

Хатини на Троїцькому узвозі та на Валу.

Фото з архіву Плахотника М.Ю. (група Втрачена історія Градизька)

🔸 Підпишіться на  канал | Історичний сайт


Портрет невідомих, Кременчук, кін. ХІХ ст.

Цікавою була тоді міська мода.

🔸 Підпишіться на  канал | Історичний сайт


Кременчук, вул. Преображенська (М. Залудяка), 1877 рік.

Кременчук до побудови каскаду водосховищ на Дніпрі часто страждав від повеней. Повінь 1877 року стала першою, яку зафіксували на багатьох фото. Цей знімок однієї з центральних вулиць міста.

🔸 Підпишіться на  канал | Історичний сайт


У Полтаві демонтували пам'ятник Петру І

Сьогодні в Полтаві демонтували пам’ятник російському імператору Петру І, який стояв перед музеєм Поле Полтавської битви на вулиці Шведська Могила. З початку повномасштабного вторгнення монумент був закритий чорною плівкою.

31 січня 2025 року Міністерство культури вилучило пам’ятник з Державного реєстру нерухомих пам’яток. 20 лютого на виконавчому комітеті ухвалили рішення про демонтаж.

🔸 Підпишіться на  канал | Історичний сайт


140 років тому наш земляк, композитор Микола Лисенко написав музику до духовного гімну «Молитва за Україну».

Сталося це, за даними істориків, у лютому-березні 1885 року. Автором слів був Олександр Кониський. Вважається, що вперше твір виконала Соломія Крушельницька.

🔹 Микола Лисенко народився 10 березня 1842 року у с. Гриньки (зараз – Кременчуцький район). Відомий український композитор, автор опер «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», оранжувань багатьох народних пісень, а також пісень на вірші Тараса Шевченка.

🔸 Підпишіться на  канал | Історичний сайт


У Полтаві демонтують пам’ятник Петру першому

Вчора на засіданні виконавчого комітету Полтавської міської ради ухвалили рішення щодо очищення міського простору від пам’ятників, виключених із державного реєстру Міністерством культури.

З вулиць міста приберуть монументи, які більше не мають офіційного статусу. Зокрема, демонтують пам’ятник Петру I, розташований біля музею поля Полтавської битви, а також пам’ятний знак на місці його відпочинку біля Спаської церкви. Крім того, з монумента коменданта Келіна буде знято меморіальну табличку.


Кременчук, центральний пляж, 1990-ті роки.

Фото Д. Бабця.

🔸 Підпишіться на  канал | Історичний сайт


Сьогодні минає 20 років (2005) з дня смерті видатної української співачки, Героя України, народної артистки Раїси Панасівни Кириченко.

Вона народилася 14 жовтня 1943 року в с. Корещина на Глобинщині (нині Кременчуцький район), в юності співала в хорі заводу КрАЗ.

У неї не було другорядних пісень, кожна ставала популярною. «Чураївна», «Я козачка твоя», «Жіноча доля», «Мамина вишня» — всі ці пісні відомі не тільки в Україні. Її співом захоплювалися слухачі Канади, Австралії, Німеччини, Польщі, Філіппін, Алжиру, Тунісу та інших країн світу, а також у штаб-квартирі ООН.

🔸 Підпишіться на  канал | Історичний сайт


Кременчук. Загальний вигляд з Дніпра на лісові пристані.

Фото з листівки поч. ХХ ст.

🔸 Підпишіться на  канал | Історичний сайт


Кременчук. Пароплавні пристані на Дніпрі.

Фото з листівки поч. ХХ ст.


Video oldindan ko‘rish uchun mavjud emas
Telegram'da ko‘rish
19 років тому ліквідували останній Ту-22М на авіабазі «Полтава»

27 січня 2006 року завершили розпилювати ці бомбардувальники та 423(!) надзвукові ракети Х-22.


Затока Дніпра біля Кременчука.

Фото з листівки поч. ХХ ст.

🔸 Підпишіться на  канал | Історичний сайт


Колгоспні рибалки на Кременчуцькому водосховищі.

Фото з листівки 1969 року.

🔸 Підпишіться на  канал | Історичний сайт


Церква у с. Кривуші Кременчуцького району. Фото 1940-х років.

Джерело: ФБ-група Краєзнавчі сторінки Полтавщини


Козацька гармата XVII століття

Цей зразок козацької артилерії зберігається у Кременчуцькому краєзнавчому музеї. Вона виготовлена з чавуну, має довжину 75 см, діаметри отворів - 5 см.

Можливо, використовувалася при обороні Кременчуцької фортеці, або була у складі військ Богдана Хмельницького. Точне місце виявлення гармати невідоме, її передали до музею 1995 року як «випадкову знахідку».

За матеріалами Центру охорони та досліджень пам'яток археології

🔸 Підпишіться на  канал | Історичний сайт


8 січня 1635 року король Владислав IV надав Кременчуку маґдебурзьке право.

Це було засвідчено у «привілеї священного королівського маєстату».

Згідно з документом, Кременчук отримав право на самоврядування (усі міські урядники – війт, бурмистр та семеро райців – повинні були призначатися державцем міста). У місті могли проводити щотижневі торги (щоп’ятниці) та щорічні ярмарки (двічі на рік – в день Івана Хрестителя та на Стрітення). Місто отримало також можливість встановлення колегій купців, ремісничих цехів, а його мешканці звільнялися від мит на 20 років. Натомість містяни були зобов’язані в разі нападу на Кременчук збиратися у замку та захищати його.

Більше про королівський привілей читайте за посиланням.

На фото: портрет Владислава IV

🔸 Підпишіться на  канал | Історичний сайт


Рисова плантація у селі Млини на Полтавщині, 1933 рік.

Чи знаєте ви, що раніше писали не «рис», а «риж»? Це слово прийшло до нас з грецької, бо саме грецькі купці були одними з перших, хто торгував цим товаром на українських землях у ранньомодерний час. Зокрема. у "Енеїді" Івана Котляревського греки "везли з собою лагомини, оливу, мило, риж, маслини".

Ще рис називали «сорочинським просом», але назва пішла не від Сорочинців. Це перекручене «сарацинське просо», від слова «сарацини» - так у нас називали східні народи, а згодом усіх мусульман, хоч поняття спершу стосувалося бедуїнів.

У 18-му столітті рис коштував утричі дорожче за м’ясо. Так, 1746 року один фунт (410 грамів) рису на ярмарку в Ромнах коштував 6 копійок. Фунт свинячого м’яса - 2 копійки, а фунт сала — 3 копійки.

У 1930-х роках, саме під час Голодомору, почалися спроби вирощування рису на полях України.

🔸 Підпишіться на  канал | Історичний сайт


Кременчук. Роз'їзд електричного трамваю на Соборній площі.

Фото з листівки поч. ХХ ст. Зараз це територія площі Перемоги.

🔸 Підпишіться на  канал | Історичний сайт


Родина козака Антонія Сулими. Кременчук, 1892 рік.

Судячи з підпису на звороті, світлина зроблена з нагоди річниці хрестин сина Дмитра. На фото, окрім дружини Антонія Єфросинії, навпевне, присутні родини хрещених маленького Дмитрика - козак Митрофана Дмитренка та Дарії Варакутіної.

Вказано також, що хрестив малого козака протоієрей Іван (Севрашов?).

🔸 Підпишіться на  канал | Історичний сайт

20 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.