Інформаційна оборона України


Kanal geosi va tili: Ukraina, Ukraincha


Боротьба з російською агресією

Связанные каналы

Kanal geosi va tili
Ukraina, Ukraincha
Statistika
Postlar filtri


5 канал | 5.ua dan repost
✍️⚡️ Українці збирають підписи за повернення головного корпусу Національного університету оборони України у власність Міноборони

У далекому 2013 році Азаров передав головну будівлю Національного університету оборони України і кілька будинків військового містечка до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

"Це привело до значного порушення злагодженої роботи усіх підрозділів головного вищого військового закладу України. Військовослужбовці Збройних Сил України вимагають повернення корпусу номер один у власність Міністерства Оборони України", — йдеться у петиції.


Підпишіть, це важливо для наших військових! 👈

Підтримати | WhatsApp


Березовый сок dan repost
Video oldindan ko‘rish uchun mavjud emas
Telegram'da ko‘rish
Це крик душі...


Дуже потужний початок роботи одного з найбільшого майданчика з питань міжнародної безпеки - GLOBSEC Forum у Празі.
У центрі дискусії - Україна, агресія росії проти нашої країни та протидія їй. Не залишились поза увагою експертів і інші питання міжнародної безпеки - нові виклики у сфері технологій, сучасна освіта в умовах диджитилізації, проблеми охорони здоров’я, кіберзахисту, зміни клімату та президентські вибори у США.
Особлива подяка президенту Чехії Петру Павелу - за «чеську»ініціативу з постачання снарядів до України та за чітко розставлені акценти на підтримку України у його промові.
Дуже потужним був виступ Урсули фон дер Ляєн - це її перша промова після переобрання на посаду президентки Єврокомісії. На її думку, мирне майбутнє України - це повноправне членство нашої країни в Європейському Союзі.
У роботі GLOBSEC Forum приймає участь досить чисельний український десант із політиків та експертів.
Післязавтра відбудеться одна із сесій, присвячена когнітивним спецопераціям проти українців. Планую прийняти активну участь у дискусії та обмінятися думками з колегами - експертами.




Конгрес проголосував на за допомогу Україні!
«За» - 311, з них 210 демократів та 101 республіканців.
«Проти» - 112 республіканців.
99% що Сенат затвердить цей законопроєкт.
Фу…ух, ми зі зброєю!!!


Шанси на ухвалення у Конгресі закону про допомогу Україні суттєво зросли.
По-перше, Трамп після зустрічі із спікером Майком Джонсоном визнав цілком імовірним надання нам допомоги у кредит.
По-друге, упорота трампістка Марджорі Тейлор Грін, яка завжди тримає свій ніс по трампівському вітру, заявила, що законопроєкт щодо допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню можуть розглянути наступного тижня.
Тримаємо кулаки.
У нашій ситуації, аби тушкою, аби чучелом, але отримати зброю якнайскоріше. Навіть якщо це будуть кредитні гроші.


Про допомогу США, закон про мобілізацію і скільки треба вбити рашистів, щоби ми залишилися існувати як українці.

https://youtu.be/LIgm5zLtc7E?si=9icPMZL3txdZ4eou


Справжня російська опозиція - це та, що воює з путінським режимом.
В росії громадянська війна: одні руські проти інших.
Насправді, путін не може контролювати ситуацію навіть під час так званих «виборів».




Десята річниця Майдану.
Як це було: субʼєктивні спогади про доленосні події.

https://youtu.be/pdF8TGrK3rw?si=VLiwMY3z1rFZEvcK


Про звільнення Залужного та призначення Сирського.
Про рашистські ІПСО, дії спецслужб росії у Польщі та необхідність кричного мислення.
І насамкінець, чи буде при президентстві Трампа допомога Україні?

https://youtu.be/iVQTP7W41j4?si=2wPs74cgG5PiwTm9


ПРО РОСІЙСЬКЕ ІПСО ПРОТИ ОЛЕКСАНДРА СИРСЬКОГО.
Спочатку розставлю крапки над «і».
Вважаю, що звільнення Валерія Залужного є помилковим рішенням, що віддаляє нас від Перемоги. Рішенням, в основі якого лежали особисті мотиви президента Зеленського, а не інтереси нашої спільної справи.
Але те, що відбувається зараз, після призначення Олександра Сирського, інакше як російським ІПСО із використанням некритично мислячих, корисних для росії українських ідіотів не назовеш.
Слава Богу, що ці «корисні ідіоти» не вийшли на Майдан, як на це розраховувала рашка.
Отже, включаємо критичне мислення, якщо у когось залишилося що включати.
Перше. Спочатку про військове училище, яке закінчив новий головнокомандувач.
Так, дійсно Сирський народився в росії, закінчив 40 років назад одне із найкращих військових училищ колишнього СРСР. Якщо хто не знає, справді до нього було дуже важко поступити, але воно само по собі надавало чудовий старт військовій карʼєрі.
Ніякого стосунку до кдб, охорони членів тодішнього політбюро, окрім того що курсанти училища іноді заступали у караул на почесні пости (мавзолей леніна, могила невідомого солдата), і вело свій родовід від школи «кремльовських курсантів», училище не мало.
Друге. Стосовно родичів генерала Сирського.
Дійсно вони є путіноїдами, ватниками і відкрито підтримують агресію росію проти України.
Ну і що з цього?
Яке це має значення для призначення нового головкома?
Яке має значення є його етнічне походження (до речі, ніколи ним не цікавився)?
Сотні тисяч українців російського походження героїчно захищають Україну.
Я знаю декілька українських генералів, яких їхні родичі просто ненавидять та вважають «українськими карателями».
А що говорити про українське суспільство?
Сотні тисяч українців перестали спілкуватися із своїми російськими родичами після російської агресії. Як це, наприклад зробила моя дружина (мене Бог милував від таких звʼязків).
Обговорювати слід і насамперед професійні якості нового головкома.
Нагадаю. Генерал Сирський воює з 2014 року, бойовий генерал. Був начальником штабу АТО, а потім командував усіма силами АТО та ОСС, очолював оборону Києва та провів операцію із звільнення Харківської області.
Чомусь раніше до нього таких претензій не виникало. Звинувачень у зраді не лунали.
Були інші питання - щодо ставлення до бійців, щодо збереження їх життів.
Але армія величезний організм і зміна командувача не може розвернути ЗСУ на 180 градусів. Це не зможе зробити ані Зеленський, ані Сирський, ані будь-хто інший.
З Сирським прийшла команда комбригів, яка пройшла війну і довела свою боєздатність.
Так що, думай…те.


АМЕРИКАНСЬКА ДОПОМОГА УКРАЇНІ
58:41 поки що на нашу користь.
Ввечері одне із вирішальних голосувань у Сенаті. Потрібно 60 голосів на підтримку американської допомоги Україні.
Прогноз обережно оптимістичний.
Якщо пройдемо Сенат, то головна битва розгорнеться у Палаті представників.
За великим рахунком, логічних аргументів у республіканців не має.
Хотіли допомогу Україні разом з імміграційною політикою - будь-ласка. Але республіканці голосують проти і хочуть окремий закон. Ми не проти.
Але здається прихильникам Трампа ніяких логічних аргументів не потрібно.
Тримаємо кулаки.


У країні, яка воює, спеціальна служба, замість того, щоби боротися із ворожою агентурою, слідкує за журналістами Bigus.info!
Хто, окрім вже звільненого керівника департаменту, буде відповідати за це?
Чи знав голова СБУ Василь Малюк, що його підлеглі стежать за журналістами?
Як такі дї прокоментує Президент України Володимир Зеленський?
І що треба зробити, аби наші податки і ресурси витрачалася лише на боротьбу з ворогом?


Найкращі санкції - це наші удари по нафтобазах ворога.
За останні декілька днів експорт російської нафти впав на 30%.




євро, затримку або призупинення постачання зброї, гальмування виробництва зброї та боєкомплекту, спротив створенню об’єднаної армії Європи, загальна дестабілізація ЄС – політична, економічна, соціальна.
Чи стане Європі сили та завзяття протистояти такому «вторгненню» - питання поки що відкрите. Чи не єдиним позитивним моментом в цій ситуації є те, що позиція Орбана стала кривавим мозолем не тільки для України.


Об’єднана європейська армія – страшний сон кремля
Ігор Жданов
Багаторічна гегемонія США у світі може дійти фіналу. Цьому сприяють не тільки політичні шторми в самій Америці. Звісно, повторне обрання Трампа на пост Президента спричинить зниження авторитету у світі. Але, схоже, світові лідери вже не хочуть пасивно спостерігати за розвитком подій, а прагнуть поступово перехоплювати ініціативу – політичну, економічну та безпекову. Формування нової світової «вісі зла» стає додатковим вагомим аргументом на цьому шляху.
Чи може сьогодні Європа бути абсолютно впевненою у власній безпеці у разі виникнення глобального конфлікту? Події в Україні та на Близькому Сході чітко довели – сподівання в якості гарантів виключно на США та структури НАТО можуть бути помилковими. Північноатлантичний альянс став занадто неповоротким. До того ж, в його складі є низка країн інтереси яких різко контрастують із загальноєвропейським порядком денним. США… щонайменше увійшли в період політичної нестабільності, який невідомо коли і як закінчиться.
Питання створення об’єднаної армії Європи давно стоїть на порядку денному. Поки що – виключно в політичному сенсі. Втім, після нещодавньої заяви міністра закордонних справ Італії Антоніо Таяні, тема цілком може перейти в практичну площину. Як мінімум у вигляді створення дієвої концепції. Зокрема, Таяні згадав не тільки конкретні загрози з боку «світової опозиції», але й миротворчі та лідерські прагнення сучасної Європи. А для цього потрібна сильна армія, яку не здатна створити жодна країна самотужки. Висновок – настав час об’єднати зусилля на цьому шляху.
Зрозуміло, що такі плани не могли залишитися без відповіді «іншої сторони». Керівництво росії розглядає як серйозну загрозу можливість виникнення, окрім НАТО, кількох додаткових воєнних об’єднань – армії Європи або окремих блоків між європейськими країнами, завданням яких буде саме протистояння розширенню російської загрози.
Зрозуміло, що в цій ситуації росія зважилась на активні дії. На сьогодні є дані української та міжнародних розвідок про те, що в Європі вже працює група спеціалістів 7-го управління служби зовнішньої розвідки рф. Їхнім першочерговим завданням є саме зрив планів зі створення об’єднаної європейської армії. До «роботи» залучено низку європейських політиків та партій, так чи інакше пов’язаних з росією. Методи залучення нових гравців цілком традиційні для росіян – корупція, шантаж та обіцянки політичних надбань в разі успішного втілення проекту.
Ситуація посилюється вірогідністю піврічного головування Угорщини у Раді ЄС, починаючи з липня 2024-го. Сам Орбан коментує мету свого головування в достатньо оригінальний спосіб: «Мій план полягає не в тому, щоб ми покинули Брюссель, а в тому, щоб його окупувати». Також немає сумнівів, що очільник Угорщини також спробує обійняти посаду президента Європейської ради після відставки Шарля Мішеля. Щоправда, в Європі останнім часом дедалі більше чути голоси, які закликають позбавити Орбана права обійняти цю посаду, або навіть взагалі забрати в Угорщини право голосу (згідно частини 2 статті 7 Договору про ЄС). Хто виграє в цьому протистоянні достеменно невідомо, а тому невизначеність зберігатиметься ще мінімум півроку.
Для досягнення мети росіяни мобілізують своїх традиційних союзників: словацького прем’єра Фіцо та низку політиків з Албанії, Сербії, Північної Македонії. До них можуть доєднатися інші європейські політики, які симпатизують росії, зокрема – Марін Ле Пен та її «Національне об’єднання», яке стабільно набирає популярність останні роки.
Для реалізації «проекту» Орбану вже доправлено 70 млн. євро. Втім, ця сума вірогідно не стане остаточною – росіяни не скупляться на бюджети своїх спецоперацій. Тим більше, що безпосередньо операцією керують фахівці згаданого 7-го управління, які славляться своїм умінням «освоювати» бюджети.
В якості першочергових задач визначено: зрив планів про виділення Україні 50 млрд.


МІЙ ДВІ ТИСЯЧІ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТІЙ

Про українську національну ідею

Ось нещодавно Юрий Касьянов, якого я без сумніву поважаю, написав, що українцям потрібно придумати національну ідею.
Навіщо щось вигадувати?
Національна ідея вже є.
Національна ідея українців – це перемога над Росією, це захист свого права на життя у своїй власній країні за своїми власними цивілізованими правилами.
Національна ідея українців – це вступ до Європейського Союзу, це бажання жити у мирній заможній європейській країні.
Будь-яка інша національна ідея, про яку «яйцеголові» напишуть наукові опуси, буде лише нескромним пам’ятником їх авторам.


МІЙ ДВІ ТИСЯЧІ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТІЙ

Ми різні – і погані, і хороші

Українці різні.
Одні щиро надають волонтерську допомогу фронту. Інші – затято грають в гру «вкради побільше».
Одні українці йдуть добровольцями до ЗСУ, говорячи свої останні слова «Слава Україні!» (світла пам’ять Герою України Олександру Мацієвському!). Інші – ховаються вдома, вперто намагаються форсувати прикордонні річки або з тривогою поглядають на двері фітнес залу, де ось-ось має з’явитися воєнком.
Одні українці моляться на ППО. Інші – поминають «незлим добрим словом» владу, яка здатна захистити від російських ракет лише Київ, але не всю Україну.
Одні українці завжди готові допомогти тим, хто переїхав з тимчасово окупованих територій, надати притулок та підтримати. Інші – у кращому випадку лише проводжають «понаїхавших» недобрим поглядом.
Повторюся ще раз. Ми українці – різні.
Але нас гарних більше, аніж нас поганих.
Всіх із прийдешніми святами🌟🤝🙏🇺🇦

20 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.