Інга про підлітків


Kanal geosi va tili: Ukraina, Ukraincha


Все, що ви хочете знати про підлітків.
Психологія, корисні лайфхаки по спілкуванню й підтримці дітей, розбір проблемних ситуацій, гумор.
Канал Кузнєцової Інги, кандидатки психологічних наук, підліткової психологині з 20 річним досвідом роботи.@inha_psy

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Kanal geosi va tili
Ukraina, Ukraincha
Statistika
Postlar filtri


Для поціновувачів «Гри в кальмара»)


Сьогодні в нас рубрика «Що робити?». Тему хочу взяти з вчорашньої вечірнього топіка.

Бо в нас не просто інформаційний телеграм-канал, в нас спільнота, де батьки підлітків допомагають і підтримують один одного. Отже така ситуація:

А якщо підліток в свої 15 років зовсім не знає, яку професію обрати в майбутньому? І окрім телефона нічим не цікавиться практично. Як допомогти з визначенням професії, щоб не піти вчитись абикуди?

В кого які є думки з цього приводу? А можливо, особистий досвід? Пишіть. Я теж завтра в роліку скажу своє бачення.

590 0 3 29 15

Половина підлітків знає, ким хоче бути в майбутньому.

Опитування проводили з червня по липень 2024 року за допомогою телефонних інтервʼю. Загалом у дослідження взяли участь 512 підлітків віком 13–15 років. 

Приблизно 52% підлітків віком 13–15 років уже вирішили, ким хочуть стати в дорослому віці, йдеться в дослідженні програми IREX «Мріємо та діємо».

Зокрема, школярі хочуть стати програмістами (22%), лікарями (13%) і дизайнерами (9%). 

На питання, чому підлітки обрали саме цю професію чи спеціальність, вони відповіли, що:
✅це відповідає їхнім інтересам і захопленням – 59%;
✅це відповідає їхнім здібностям – 30%;
✅це гарантує гідний заробіток і пільги – 20%;
✅за порадою батьків або родичів – 15%;
✅це престижна професія – 15%;
на цю спеціальність в Україні ✅високий попит – 11%;
✅за порадою друзів – 3%;
✅ця професія доступна кожному – 3%;
✅за порадою учителів або наставників – 2%;
✅це мрія підлітків – 1%.

Обираючи майбутню професію, 85% підлітків звертаються за порадою до своїх батьків або опікунів. 82% шукають інформацію в інтернеті. Понад половина опитаних обговорювали це з друзями або чули інформацію в школі. Водночас 21% підлітків ні з ким не обговорювали свою майбутню кар’єру, і їх це зараз не цікавить.

Сім’ї 86% опитаних підтримують вибір професії підлітків. Понад половина школярів знають, які навички, знання потрібні для професії і які кроки треба зробити, щоб оволодіти нею.

46% впевнені, що сім’ї зможуть оплатити їм навчання за обраною спеціальністю. Водночас 16% запевнюють, що їхні сім’ї не зможуть заплатити за навчання.
Опитування проводили з червня по липень 2024 року за допомогою телефонних інтервʼю. Загалом у дослідження взяли участь 512 підлітків віком 13–15 років. Графіки й діаграми можуть не сумуватися до 100% через округлення.
   
Цьогоріч найпопулярнішою спеціальністю серед вступників стала «Психологія». Зокрема, на спеціальність подали 47 672 заяви. Далі в рейтингу – «Менеджмент», «Філологія», «Комп’ютерні науки» й  «Маркетинг».

Джерело

А Ваші підлітки ким хочуть бути? Хто їх надихає на це?




Недільний анекдот

- Мамо, вас з татом викликають до школи.

- Що трапилося?
- Я цілувалася на перерві.

- А це заборонено?

- З вчителем біології.

- Боже! Доню, що відбувається? Ми з батьком ночей не спали, на двох роботах кожен, аби у доньки все добре було, а ти ножа в спину! Ти хоча б розумієш, ну які можуть бути перспективи у вчителя біології?!


Сьогодні потеревенимо на серйозну тему…

Коли ваші діти скаржаться на вчителів чи на проблеми з однокласниками, що для вас характерніше: сказати «розбирайся сам», піти зʼясовувати ситуацію, зачекати деякий час, раптом саме вирішиться?

Які ситуації, можуть примусити Вас втрутитися й вирішувати питання з педагогами?

#батьківські_теревені


А як виглядають діти ваших друзів?


Це було найяскравіше й надивніше з того, що я бачила останній час…

Постійні читачі каналу знають, що по пʼятницям я завжди рекомендую фільми для спільного перегляду. І з радістю раджу вам подивитися «Дім дивних дітей Міс Сапсан». З перших хвилин фільму може здатися, що це фільм жахів, але ні…дивіться далі, все набагато цікавіше.

Після трагічної смерті улюбленого дідуся, Джейкоба Портмана мучать страхи. За порадою психотерапевта доктора Ґолана він їде на маленький острів, де виріс його дідусь Абрагам. Там він виявляє тимчасовий портал, через який проникає в загадковий будинок. Джейкоб Портман знаходить дорогу до сирітського притулку, відомий як будинок міс Сапсан. Юнак був обізнаний про мешканців цього дивовижного місця ще в дитинстві. Його дідусь Абрагам Портман розважав онука розповідями про дітей з незвичайними здібностями, які знайшли притулок в особливому будинку в той час, коли навколо вирувала Друга світова війна. Але тоді юнак вважав розповіді старого вигадками. Тепер він бачить, що ті історії, які він приймав за казки — це реальність.

Ну от…я порадила й побігла…а ви напишіть, будь ласка, чи сподобався вам фільм, а можливо, ви вже дивилися його?

1k 0 9 11 21

Video oldindan ko‘rish uchun mavjud emas
Telegram'da ko‘rish
Про порівняння себе з іншими.


🎓У сучасній психології вважається, що розуміння проблеми допомагає людині вирішити її, попередити чи істотно зменшити.

👨‍🔧Саме тому, набувши 20-річний досвід роботи в якості підліткового та дитячого психолога, я почала розробляти психологічні гайди для батьків.

❗️Гайд- це інформаційний продукт, в якому пояснюються причини виникнення певнрї проблеми і алгоритм її розв’язання. Наразі я створила 5 гайдів:

✅Гайд «Розвиток шкільної самостійності» містить рекомендації, як заохочувати дитину до навчання, як робити її самостійнішою, як вибудовувати взаємодію з нею. Попрацювавши з дитиною з цим гайдом, батьки поступово позбудуться сварок і постійного клопоту з приводу невивчених уроків. Підходить для молодших школярів і для молодших підлітків, які згодні співпрацювати з батьками.

✅Гайд «Підліток і управління емоціями» містить рекомендації, як вчити підлітків і дітей передпідліткового віку керувати емоціями і як спілкуватися з ними під час емоційних вибухів. Містить моделі спілкування в конфліктних і емоційно заряджених ситуаціях.

✅Гайд «Гарний почерк» спрямований для покращення почерку дітей молодших класів і 5 класу. Він складається із вправ, які спрямовані на зміцнення основних мʼязів, що відповідають за письмо, покращення моторики руки, розвиток графічних навичок. Займаючись по гайду всього 15 хвилин на день, Ваша дитина зможе значно покращити почерк без нудного «виписування», роблячи лише цікаві вправи.

✅Гайд «Долаємо вибіркове харчування» створений для дітей, які відмовляються пробувати нову їжу й мають дуже обмежений раціон харчування. Він містить покроковий алгоритм, як привчити дитину до нової їжі й розширити її раціон.

✅Гайд «Як допомогти дитині, яка тривожиться». В гайді я зібрала всі свої знання й стратегії роботи з тривогою і перетворила їх на навички, яким можна навчити дітей, щоб вони більше розуміли про себе й свою тривогу, вміли відрізняти корисну й некорисну тривогу і знали, як діяти в різних випадках. Гайд підходить і для дорослих.

Всі гайди я надсилаю в електронній формі. До кінця року вартість будь-якого гайду складає 200 грн. При замовленні двох гайдів 300 грн, 3-х гайдів 450 грн, 4 гайдів відразу- 600 грн, 5 гайдів- 700 грн. Щоб придбати будь-який з них, пишіть в особисті @inha_psy.


У кожного психолога є успішні кейси, якими він пишається.

Для мене серед таких кейсів особливо цінними є ті, де ми співпрацюємо з педагогами. Іноді це можуть бути телефонні розмови, іноді навіть я приходжу в школу, і ми спілкуємося віч-на-віч.

Зазвичай це стосується учнів, які мають проблеми з адаптацією до навчального процесу, коли дитини є певні особливості (наприклад, дефіцит уваги чи аутистичний спектр чи шкільні складнощі). Через ці свої особливості дитині складно працювати на уроці. Вона починає «випадати» з урока, не пише, не працює, відмовляється відповідати. Іноді до мене приходять діти, в яких уникаюча поведінка триває с початку навчання, а це 5-6-7-8 років.

І вчителі, й батьки бувають у відчаї, бо «важка артилерія» у вигляді вмовлянь, залякувань, покарань і т.ін, лише підживлює проблему. Бо саме страх колись включив в дитині уникаючу поведінку.

Перше, що важливо зробити- це сказати педагогу, що ви зацікавлені співпрацювати разом із ним, щоб вирішити проблему. Якщо педагог уважний і професійний, то в нього в арсеналі є багато педагогічних прийомів. Сучасні педагоги, не дивлячись на те, що проходять багато семінарів по психології, прагнуть знати більше про нейровідмінності, про неврози, про проблеми обробки інформації, і вони з зацікавленістю беруть нові знання й добирають методи педагогічного впливу.

Тобто завдання психолога у цьому трикутнику- виявити,чому дитині складно вчитися, пояснити це батькам і педагогам й працювати над усуненням дефіцитів. Завдання педагога- проявити увагу, допомогти дитині зробити крок вперед, побачити перші успіхи дитини, похвалити її. Не дивлячись на роботу спеціалістів, деякі когнітивні особливості дитини можуть залишатися з нею. Тож дитині і в подальшому потрібна буде розуміння й підтримка. Завдання батьків- перш за все, віра в дитину і обовʼязкова допомога в виконанні завдань від психолога і від педагогів.

Є кейси, коли психолог не потрібний, і батьки співпрацюють с педагогами. Але принцип «давайте співпрацювати разом» є дуже важливим.

Звісно, буває по-іншому. «Мене не цікавить ваша психологія, треба його просто менше балувати (покарати, присоромити, не звертати увагу). Хочу зазначити, що все, що «просто» не працює. Поведінка дитини- це ніколи не «просто», вона має багато причин, і для її зміни дитині потрібно багато зусиль, але коли це відбувається, то це завжди радість для всіх агентів змін, в тому числі й для дитини.

А в кого з вас є такий досвід, коли спільні зусилля педагога, психолога, батьків і дитини дали хороші плоди? Діліться.

1k 0 4 10 24

Сьогодні пишу пізно, бо спілкувалася на консультації з цікавим підлітком. Він мені розповідав про захоплюючу компʼютерну гру
Genshin Impact.


Це рольова гра у відкритому фентезійному світі, де гравець керує групою з чотирьох персонажів, які подорожують світом у пошуках викраденого близнюка головного героя. Для цього їм належить вирішувати головоломки, боротися з ворогами, шукати союзників і збирати ресурси для їхнього розвитку.

Роблячи це, гравець підвищує ранг пригод — це рівень аккаунту, що встановлює наскільки вам відкривається сюжет, діючі події, складність ворогів та підземель. Окремо від цього, є рівень персонажа.

Вищий рівень робить персонажа сильнішим, відкриває нові таланти. Кожен персонаж володіє певним видом зброї та магією однієї стихії. Наприклад, може битися лише мечами та чаклувати лише вогненну магію.

Безпосереднє керування відбувається одним з 4 персонажів, між якими можна швидко перемикатися, комбінуючи їхні здібності. Команда з 4 персонажів називається загін. Можна зберегти до 4 загонів від 1 до 4 персонажів у кожному.

А ваші діти грають в цю гру? Я мабуть, сама грала б!

#підліткова_субкультура


«Інга, яку книгу по психології підліткового віку порадиш?»- часто питаєте Ви.
І от вирішила ввести нову рубрику в нашому каналі «Інга рекомендує книгу».

Перша книга, яку я рекомендую батькам- «Вибухонебезпечна дитина» Рос В.Грін. Я б її радила прочитати всім батькам. Основна її ідея: «Якщо дитина може вести себе добре, вона веде себе добре».

В книзі наведена технологія спільного вирішення проблеми, ідея планів А, В, С. Автор також розглядає стабілізатори й дестабілізатори дитячої поведінки.

Книга написана для батьків всіх вікових груп, але з огляду на підвищену емоційність підлітків, то це просто must have. Для себе також можна повчитися комунікативним стратегіям і регуляції емоцій.




Video oldindan ko‘rish uchun mavjud emas
Telegram'da ko‘rish
Що таке «подихай і не думай» і як із цим боротися)))

#пʼятихвилинка_з_таксою
#такі_складні_емоції


Підлітки люблять «качати права». Але ж які права й обов’язки є в них згідно українського законодавства? Прочитаємо самі й ознайомимо їх.

10 річна малолітня дитина  може висловлювати свою думку при вирішенні спору між батьками щодо місця свого проживання (таке рішення приймається за спільною згодою батьків).

В 14 років права дитини значно розширюються.  Цей вік  окрім прав передбачає  певні обов’язки.  Малолітні діти не несуть відповідальності, за їх дії відповідають батьки, опікуни або  усиновлювачі.  Однак, в цьому віці діти самостійно відповідають за завдану шкоду та можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності за деякі злочини.

Права, які набувають неповнолітні з 14 років:
✅право на отримання паспорта громадянина України;
✅самостійно звертатись до суду за захистом своїх прав;
✅вибирати собі місце проживання і реєстрації;
✅самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
✅самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
✅бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
✅самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку);
✅одержувати інформацію щодо свого усиновлення;
бути членом молодіжних громадських організацій;
✅керувати велосипедом при русі на дорозі;
✅навчатись водінню мотоцикла чи мопеда;
✅працювати у вільний від навчання час для виконання легкої роботи (за згодою одного з батьків);
✅брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

В 16 років дитина стає майже дорослою. Здатність  оцінювати та аналізувати свої дії, відповідати за свої вчинки та приймати певні рішення — розширяє коло прав та обов’язків.

Так, неповнолітня дитина може: ✅самостійно укладати трудовий договір;
✅навчатись водінню автомобіля;
✅на власний розсуд змінити своє прізвище, власне ім’я та по батькові;
✅займатися підприємницькою діяльністю, самостійно виїжджати за межі України.

Додатково: неповнолітня дитина  може одружитись, однак таке право може бути надано лише за рішенням суду. З моменту одруження,  особа буде вважатись повнолітньою.

Що стосується відповідальності, з 16 років неповнолітній несе повну адміністративну та кримінальну відповідальність.

З 18 років у людини настає повна дієздатність, вона втрачає статус дитини і отримує всі права дорослої людини.

Джерело




Щоденник мами й психолога

Сьогодні день бабака. Насправді, бабак-це зовсім непогано. День бабака- це про стабільність. Про те, що завтра буде не гірше, ніж вчора. І те, що завтра взагалі настане. І те, що сьогодні перейде в завтра….

Звучить повітряна тривога (десь вже десята за день), знову пишуть про балістику, і я напружено прислухаюся до звуків за вікном. Але псячо-котячо-дитяча компанія не помічає моєї тривоги, вони у спокої й мирі проводять вечір дня бабака й гадки не мають, що мигдалевидне тіло їхньої мами сполохано бʼється від того, що хтось гахнув дверима сусіднього підʼїзду.

І ця неділя- не зовсім неділя бабака, бо я проводжу її не на ковзанці, як зазвичай. А все тому, що Поліна сьогодні зранку була на змаганнях по спортивному орієнтуванню. Вона прийшла з них змерзла й втомлена й сказала, що ковзанки не буде.

Є теорія, що люди діляться на сканерів і дайверів. Дайвери глибоко риють в одному напрямку. Сканери розвивають себе в різних напрямках. Я була дайвером, все дитинство займалася настільним тенісом, їздила по змаганням, ходила на тренування, іноді по два рази на день. В Поліни зовсім не так. Вона водночас займається декількома активностями, особливо не прагнучи до високих досягнень. Наприклад, зараз вона ходить на повітряну гімнастику, на гурток туризму в школі й на ковзанку. Всі активності один-два рази на тиждень, без особливого напрягу. Я дивлюся на неї очима інопланетянина й не розумію: «де тяжка праця?» «де страждання й самоподолання?» «де боротьба й радість від цієї боротьби?» При тому, що фізичні данні в неї набагато краще, ніж в мене: сильна, гнучка, моторна, координована.

В мене була своя історія…Я прийшла займатися на секцію настільного тенісу в 8 років. Наша тренерка подивилася на мене й сказала: «ти мені не потрібна. Рукі слабкі, ноги не бігають, координації немає. Йди в загальний зал для таких, як ти». В привілейованому залі залишилася інша, потрібна дівчинка….Цю дівчинку я «взула» на змаганнях через три місяці тренувань в маленькому «неперспективному» залі й перекочувала в привелійований зал. Ще через 6 місяців я стала кращою в своїй віковій категорії й поїхала на всеукраїнський турнір.

Тренерка виказувала моїм батькам: «Я взагалі не розумію, чим ця Інга грає. В неї немає ніяких даних, є лише спортивна злість». Зараз я розумію, що спортивна злість утворювалася всередині як реакція на всі образи, що я чула від тренерки, від дітей і від батьків. Воно збиралося десь всередині, й тенісний стіл був єдиним місцем, де я могла викинути це все назовні й відстояти себе в змаганні.

В Поліни зовсім інший фон життя. В неї є прагнення ставати краще (наприклад, це проявляється в навчанні). Але нашою з чоловіком чіткою орієнтацією було ніколи її ні з ким не порівнювати. Вважаючи її достатньо амбітною від природи, я вирішила додатково не невротизувати її вимогою бути кращою версією себе.

Так що ж краще: залишити дитину в спокої, давати їй прийняття й любов? Підштовхувати до результатів, і вона потім скаже «дякую»? Сьогодні я майже цілий день присвятила роздумам на цю тему. На додаток подивилася інтерв’ю з тренеркою, яка вважала, що заради високих спортивних результатів можна принижувати дітей, жорстко з ними поводитися, тримати в спартанських умовах. Вона аргументувала це тим, що діти виростали й казали їй «дякую» за блискучу спортивну карʼєру, за дисциплінованість, за життєвий успіх.

Так що ж все ж таки краще? Потім я зрозуміла, що правильної відповіді немає. Що батьки будуть виховувати дитину виходячи зі своїх цінностей і бачення. Дитина виросте- й скоригує це на свої цінності й своє бачення. В підсумку планета буде наповнюватися людьми, різними за рівнем амбітності й прагнення до успіху.

А моє завдання- виховувати так, як я вважаю за потрібне, а ще професійно підтримувати тих батьків, в кого погляди на виховання є близькими до моїх. А ви що думаєте з цього приводу? Чи потрібно розвивати в дитини амбітність, підштовхувати її до досягнень? Чи залишити в спокої?


Недільний анекдот:

- У твоєму віці Наполеон був найкращим учнем у класі, - докоряє батько синові.
- А в твоєму, тату, він вже був імператором! - відповів син.


Сьогодня потеревенимо про спільний час із підлітками, якого з роками стає менше😪…

Як проводите час із підлітками? Чи є речі, які вам подобається робити разом? Чи є сімейні традиції? Чи є якась спільна робота, яку ви робите (наприклад, прибирання, чи приготування їжі?)

20 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.