Останнім часом до мене на консультацію приходить чимало підлітків із синдромом Аспергера
🎓Синдром Аспергера є одним із розладів аутистичного спектру, при якому інтелект та мовлення не порушені. Більш того, творчі, інтелектуальні , спортивні здібності таких людей можуть бути на дуже високому рівні. Значна кількість відомих людей має чи мала синдром Аспергера: Ілон Маск, Біл Гейтс, Альберт Ейнштейн, президент США Абраам Лінкольн, режисер Стенлі Кубрик, футболіст Месі.
🌐В початкових класах в таких дітей за наявності підтримуючого оточення може й не виникати особливих проблем. Часто проблеми починаються з переходом в середню школу. Якщо в початкових класах вчителька зазвичай пристосовувалася до дитини, то в середніх класах виникає необхідність, щоб дитина пристосовувалася до різних вимог і характеру вчителів. Для дітей із синдромом Аспергера це буває складно, вони починають уникати роботи на уроці, спілкування з вчителями, відповідей на уроках.
👦👧В підлітковому віці також починаються проблеми з однокласниками. Дітям з синдромом Аспергера бракує навичок у спілкуванні. Багато нюансів комунікації, які ми легко «зчитуємо» й засвоюємо в процесі спілкування в суспільстві, для них є невловимими. Через це підлітки відчувають підвищену тривогу. В компанії вони можуть здаватися дивакуватими, і через нерішучість і соромʼязливість часто перебувають в соціальній ізоляції.
Мій досвід роботи з такими дітками- це те, що я здобувала сама. Якщо хтось прочитає й підкаже мені ще напрямки роботи, я буду дуже рада.
✅По-перше, дуже важливо пояснити й дітям і батькам, що синдром Аспергера не є захворюванням, його неможливо вилікувати. В сучасному світі він розглядається як нейровідмінність. Як я пояснюю підліткам, «твій мозок- це унікальна операційна система. В інших операційна система windows, а в тебе mac, як на макбуці. Тому ти по-іншому сприймаєш інформацію й обробляєш її». І ми починаємо шукати, які сильні сторони є в дитини і як вони проявляються в житті. Інше дуже важливе питання- як пристосуватися й компенсувати слабкі сторони чи дефіцити. Це питання нейровідмінна людина вирішує все своє життя.
✅По-друге, важливо розвивати сферу спілкування. І тут спілкування з психологом- це вже досвід спілкування з іншою людиною, який розвиває й дає нейровідмінному підлітку відчуття, що він цінний, що його розуміють.
✅По-третє, важливим є робота по адаптації дитини до навчальних вимог. І тут найкраще, коли до цієї роботи підключаються вчителі. Найкращий результат ми маємо тоді, коли є квадрат співпраці: дитина, батьки, психолог, вчителі. І я дуже рада, що в Кропивницькому є прогресивні педагоги, з якими ми співпрацюємо, які з увагою сприймають мої рекомендації й дають зворотній зв’язок. Така командна робота дає результати й надихає!
✅По-четверте, важливо розвивати навички спілкування підлітка з однолітками. Для підлітка з синдромом Аспергера група однолітків є такою ж важливою, як і для нормотипових підлітків. Добре, коли поруч є однолітки, які сприймають дитину такою, як вона є, з якими можна поступово оволодівати навичками спілкування.
✅По-пʼяте, проблемою нейровідмінних підлітків є те, що їм важко себе чимось заняти. Складно вирішити цю проблему в старшому підлітковому віці, коли дитина опирається контролю з боку дорослих. А от в молодшому підлітковому віці можна разом із батьками складати план активностей на день, розширювати коло занять. Сюди можуть входити як обов’язки дитини, повʼязані зі школою й хатніми справами, так і дозвілля дитини.
✅По-шосте, іноді дітям з Аспергером потрібна медикаментозна підтримка, оскільки часто цей синдром існує разом із розладом дефіциту уваги, депресією, тривожними розладами. І без цих ліків дитині важко буде вирішити ті важливі завдання, повʼязані з розвитком, які стоять перед нею.
Людей з такою нейровідмінністю в світі- до 6 %. Багато з них взагалі не знають про це. Вони залишаються незрозумілими для інших і відчувають безпомічність. Разом із цим, багато з них є талановитими й цікавими особистостями з великим потенціалом творчий і наукових здобутків.
🎓Синдром Аспергера є одним із розладів аутистичного спектру, при якому інтелект та мовлення не порушені. Більш того, творчі, інтелектуальні , спортивні здібності таких людей можуть бути на дуже високому рівні. Значна кількість відомих людей має чи мала синдром Аспергера: Ілон Маск, Біл Гейтс, Альберт Ейнштейн, президент США Абраам Лінкольн, режисер Стенлі Кубрик, футболіст Месі.
🌐В початкових класах в таких дітей за наявності підтримуючого оточення може й не виникати особливих проблем. Часто проблеми починаються з переходом в середню школу. Якщо в початкових класах вчителька зазвичай пристосовувалася до дитини, то в середніх класах виникає необхідність, щоб дитина пристосовувалася до різних вимог і характеру вчителів. Для дітей із синдромом Аспергера це буває складно, вони починають уникати роботи на уроці, спілкування з вчителями, відповідей на уроках.
👦👧В підлітковому віці також починаються проблеми з однокласниками. Дітям з синдромом Аспергера бракує навичок у спілкуванні. Багато нюансів комунікації, які ми легко «зчитуємо» й засвоюємо в процесі спілкування в суспільстві, для них є невловимими. Через це підлітки відчувають підвищену тривогу. В компанії вони можуть здаватися дивакуватими, і через нерішучість і соромʼязливість часто перебувають в соціальній ізоляції.
Мій досвід роботи з такими дітками- це те, що я здобувала сама. Якщо хтось прочитає й підкаже мені ще напрямки роботи, я буду дуже рада.
✅По-перше, дуже важливо пояснити й дітям і батькам, що синдром Аспергера не є захворюванням, його неможливо вилікувати. В сучасному світі він розглядається як нейровідмінність. Як я пояснюю підліткам, «твій мозок- це унікальна операційна система. В інших операційна система windows, а в тебе mac, як на макбуці. Тому ти по-іншому сприймаєш інформацію й обробляєш її». І ми починаємо шукати, які сильні сторони є в дитини і як вони проявляються в житті. Інше дуже важливе питання- як пристосуватися й компенсувати слабкі сторони чи дефіцити. Це питання нейровідмінна людина вирішує все своє життя.
✅По-друге, важливо розвивати сферу спілкування. І тут спілкування з психологом- це вже досвід спілкування з іншою людиною, який розвиває й дає нейровідмінному підлітку відчуття, що він цінний, що його розуміють.
✅По-третє, важливим є робота по адаптації дитини до навчальних вимог. І тут найкраще, коли до цієї роботи підключаються вчителі. Найкращий результат ми маємо тоді, коли є квадрат співпраці: дитина, батьки, психолог, вчителі. І я дуже рада, що в Кропивницькому є прогресивні педагоги, з якими ми співпрацюємо, які з увагою сприймають мої рекомендації й дають зворотній зв’язок. Така командна робота дає результати й надихає!
✅По-четверте, важливо розвивати навички спілкування підлітка з однолітками. Для підлітка з синдромом Аспергера група однолітків є такою ж важливою, як і для нормотипових підлітків. Добре, коли поруч є однолітки, які сприймають дитину такою, як вона є, з якими можна поступово оволодівати навичками спілкування.
✅По-пʼяте, проблемою нейровідмінних підлітків є те, що їм важко себе чимось заняти. Складно вирішити цю проблему в старшому підлітковому віці, коли дитина опирається контролю з боку дорослих. А от в молодшому підлітковому віці можна разом із батьками складати план активностей на день, розширювати коло занять. Сюди можуть входити як обов’язки дитини, повʼязані зі школою й хатніми справами, так і дозвілля дитини.
✅По-шосте, іноді дітям з Аспергером потрібна медикаментозна підтримка, оскільки часто цей синдром існує разом із розладом дефіциту уваги, депресією, тривожними розладами. І без цих ліків дитині важко буде вирішити ті важливі завдання, повʼязані з розвитком, які стоять перед нею.
Людей з такою нейровідмінністю в світі- до 6 %. Багато з них взагалі не знають про це. Вони залишаються незрозумілими для інших і відчувають безпомічність. Разом із цим, багато з них є талановитими й цікавими особистостями з великим потенціалом творчий і наукових здобутків.