📝 Читання vs Дії: Як не стати інформаційним споживачем
Зазвичай, коли хочемо «щось в цьому житті зробити», ми обираємо шлях навчання і підготовки. Спершу здається логічним: поглинаємо нову інформацію, читаємо, вчимося, зберігаємо щось в закладках… І так, поки не опинимося у пастці – інформації стає настільки багато, що замість «робити» ми продовжуємо нескінченно споживати.
Іронія в тому, що продуктивність на виході часто залежить не від кількості знань на вході, а від нашої здатності ці знання застосувати. І тут класика: “Shit in == shit out” — важливо не лише, що споживаємо, але й як ми це обробляємо. Фокус не на кількості книг чи курсів, а на їхньому «переваренні» і перетворенні на власний досвід. Бо інакше всі ці знання — просто зайва вага в нашій інформаційній голові.
На практиці у інноваторів співвідношення між вхідною і вихідною інформацією може сягати навіть 1:10 (чисто субʼєктивне імпіричне припущення)). Інакше кажучи, достатньо мінімального контексту для підтримання орієнтирів, і цього може бути вдосталь, щоб створювати щось власне, інноваційне. Інколи для цього достатньо просто тримати певний базовий контекст, аби використовувати його як платформу для генерування нових рішень чи проєктів.
Замість того, щоб накопичувати теоретичні знання, що часом не допомагають ні в житті, ні в роботі, варто задуматись: Чи достатньо я вже знаю, щоб перейти до справ? Чи нові знання реально змінюють мій вихід?
Спробуй подумати про своє співвідношення вхід/вихід. Наскільки твоя робота з інформацією дозволяє генерувати ідеї, рішення, нові продукти? Що ти створюєш? І скільки часу витрачаєш на підготовку до створення?
Не втягуйся в інформаційне болото – вчися рівно стільки, скільки потрібно для дії. Кінцевий результат – це завжди твоя справа. Думай власною головою.
---
🌱 Keep calm and grow
Зазвичай, коли хочемо «щось в цьому житті зробити», ми обираємо шлях навчання і підготовки. Спершу здається логічним: поглинаємо нову інформацію, читаємо, вчимося, зберігаємо щось в закладках… І так, поки не опинимося у пастці – інформації стає настільки багато, що замість «робити» ми продовжуємо нескінченно споживати.
Іронія в тому, що продуктивність на виході часто залежить не від кількості знань на вході, а від нашої здатності ці знання застосувати. І тут класика: “Shit in == shit out” — важливо не лише, що споживаємо, але й як ми це обробляємо. Фокус не на кількості книг чи курсів, а на їхньому «переваренні» і перетворенні на власний досвід. Бо інакше всі ці знання — просто зайва вага в нашій інформаційній голові.
На практиці у інноваторів співвідношення між вхідною і вихідною інформацією може сягати навіть 1:10 (чисто субʼєктивне імпіричне припущення)). Інакше кажучи, достатньо мінімального контексту для підтримання орієнтирів, і цього може бути вдосталь, щоб створювати щось власне, інноваційне. Інколи для цього достатньо просто тримати певний базовий контекст, аби використовувати його як платформу для генерування нових рішень чи проєктів.
Замість того, щоб накопичувати теоретичні знання, що часом не допомагають ні в житті, ні в роботі, варто задуматись: Чи достатньо я вже знаю, щоб перейти до справ? Чи нові знання реально змінюють мій вихід?
Спробуй подумати про своє співвідношення вхід/вихід. Наскільки твоя робота з інформацією дозволяє генерувати ідеї, рішення, нові продукти? Що ти створюєш? І скільки часу витрачаєш на підготовку до створення?
Не втягуйся в інформаційне болото – вчися рівно стільки, скільки потрібно для дії. Кінцевий результат – це завжди твоя справа. Думай власною головою.
---
🌱 Keep calm and grow