Павло Сушко 🇺🇦 dan repost
Закрити не можна залишити
Мінсоц ставить коми там, де йому зручно.
Це більше схоже на гру в рулетку, ніж справжню соціальну політику.
Міністр Жолнович, здається, більше зайнята власними амбіціями, забуваючи, що на кону – долі українських державних дітей.
З 1 січня 2025 року припиняється фінансування будинків дитини по всій країні.
Замість того, щоб заглибитися в проблему і діяти, Міністр Жолнович розповідає казки, запевняючи, що всіх, більше тисячі дітей, візьмуть патронатні сім'ї або усиновлять.
Міністр, схоже, не розуміє, що патронат – це тимчасова послуга, і діти можуть перебувати в таких сім'ях максимум 3 місяці.
А що потім?
Вулиця чи лікарня?
Жолнович, на жаль, не звертає уваги на те, що у будинках дитини є діти, яких через різні причини не можна усиновити.
Кожен її виступ на засіданні – це момент сорому для всієї соціальної політики країни.
Можна лише уявити, як відсторонено міністр ставиться до долі сотень маленьких українців, залишаючи їх під загрозою.
Пані Жолнович, як можна так байдуже і безвідповідально ставитися до дітей, наражаючи їх на небезпеку?
Мінсоц ставить коми там, де йому зручно.
Це більше схоже на гру в рулетку, ніж справжню соціальну політику.
Міністр Жолнович, здається, більше зайнята власними амбіціями, забуваючи, що на кону – долі українських державних дітей.
З 1 січня 2025 року припиняється фінансування будинків дитини по всій країні.
Замість того, щоб заглибитися в проблему і діяти, Міністр Жолнович розповідає казки, запевняючи, що всіх, більше тисячі дітей, візьмуть патронатні сім'ї або усиновлять.
Міністр, схоже, не розуміє, що патронат – це тимчасова послуга, і діти можуть перебувати в таких сім'ях максимум 3 місяці.
А що потім?
Вулиця чи лікарня?
Жолнович, на жаль, не звертає уваги на те, що у будинках дитини є діти, яких через різні причини не можна усиновити.
Кожен її виступ на засіданні – це момент сорому для всієї соціальної політики країни.
Можна лише уявити, як відсторонено міністр ставиться до долі сотень маленьких українців, залишаючи їх під загрозою.
Пані Жолнович, як можна так байдуже і безвідповідально ставитися до дітей, наражаючи їх на небезпеку?