Пасажири Києва


Kanal geosi va tili: Ukraina, Ukraincha


ГО "Пасажири Києва" - адвокати громадського транспорту столиці.
Просуваємо ідеї якісного розвитку транспортної інфраструктури - за європейськими практиками сталої мобільності.
donatello.to/kyivpassengers
Зв'язок @Oleksandr_energy

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Kanal geosi va tili
Ukraina, Ukraincha
Statistika
Postlar filtri


Тимур Ткаченко 🇺🇦 dan repost
Обмеження під час війни, як і будь-які інші процеси, повинні бути своєчасні, виправдані, розумно організовані. Якщо щось з цього переліку випадає, виникають зловживання, несправедливість.

Напередодні вчергове розігрався скандал з перепустками для руху під час комендантської години.

Але пропускний режим діє не лише вночі, але й в день — на обʼєктах, важливих для функціонування міста, для киян. Як приклад — Південний міст. Будемо і тут відновлювати нормальне сполучення між правим та лівим берегом.

Проговорив з військовими, наразі потреби закриття Південного мосту, яка була раніше - немає. Можливе додаткове регулювання руху, але загалом є розуміння, що обмеження можна послабити.

На наступне засідання Ради оборони Києва окрім інших питань внесу на розгляд відновлення руху Південним мостом для всіх киян.

882 0 13 9 89

ПроМобільність dan repost
Висновки

Загалом будівництво цієї естакади, продовження Оболонського проспекту має право на існування, особливо на фоні того, що це є в обох Генпланах міста Києва. Утім тоді було б добре, аби Генеральний план виконувався в повному обсязі.

Також важливим фактором є те, аби провести розрахунки того, чи дійсно ця естакада потрібна зараз та які негативні наслідки вона принесе. Зокрема, важливо провести транспортне моделювання того, яким буде додатковий трафік для Подолу, якщо (або коли) ця естакада з'явиться.

Приймати рішення про будівництво нового дорогого об'єкту інфраструктури, коли деякі старі об'єкти перебувають в аварійному стані і потребують термінового і дорого ремонту (наприклад, за оцінкою європейських фахівців, перебудувати Міст Метро коштує щонайменше 500 млн євро) без попереднього детального аналізу буде безвідповідально. Тож ця ідея і можливе будівництво може стати черговим екзаменом для влади міста на те, чи готове місто до дорослих, зважених рішень, притаманних провідним містам світу.

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України


ПроМобільність dan repost
Чи потребує змін існуюча конфігурація?

Лев Іванець зазначає, що Оболонський проспект спроєктовано і створено так, що він є тупиковим. Це виглядає як своєрідний баг, адже за логікою модерністичних автомобілецентричних принципів (проєктування відбувалося в 60-70-х), проспект міг бути радіальною магістраллю, наприклад, до вулиці Межигірської.

Цікаво, що ще в 1985-му, наприклад, не було вулиці Богатирської, а в 1989-му році – частини Оболонського проспекту між станціями метро "Оболонь" та "Почайна", а також вулиці Набережно-Рибальської. Більше старих мап можна подивитися за посиланням.

Утім, цілком можливо, що ще тоді після оцінки потенційних об’ємів трафіку та зваження всіх негативних ризиків було прийнято рішення не завантажувати Поділ транзитним трафіком. У підсумку до Генплану був включений (і живе там досі) тільки сценарій влиття Оболонського проспекту в тунель до вулиці Чорновола (що потребує окремої розмови про рівень необхідних витрат і наслідків).

Як результат – зараз ані Оболонь, ані Поділ не пронизуються наскрізь інтенсивними дорогами. Тож така конфігурація надає перевагу метро над авто при поїздці з Оболоні в центр.

І хоч з точки зору авто це мінус для зв'язності мережі, з точки зору загального управління трафіком подібна конфігурація є класним обмежувачем для переміщень на авто на Поділ і в центр.

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України


ПроМобільність dan repost
Які зміни може нести розв'язка для Оболоні?

Власне, крім очікуваних і описаних у пості депутата Чорнія змін про те, що подібна естакада має розвантажити трафік на Оболоні, у цього рішення можуть бути й інші наслідки.

Однією з причин того, що "Оболонський район став одним з найпривабливіших місць" (як про це пише депутат) є те, що район огинає виведена за межі житлової забудови вулиця Богатирська, завдяки чому транзитний трафік не проходить крізь Оболонь, а обходить його по дотичній.

В останні ж роки більшість змін ведуть до того, аби прив'язати всі вулиці масиву до магістральної мережі, і це шлях до того, щоб заповнити район транзитним трафіком і всіма витікаючими наслідками з цього. Мова йде перш за все про вищий рівень шкідливих викидів (PM2.5, PM10, NOx), а також підвищення рівня шумового забруднення, зниження безпеки руху та погіршення якості міського простору. Все це матиме комплексні наслідки – від негативного впливу на здоров’я мешканців Оболоні до зниження привабливості району і цін на нерухомість вздовж магістральних вулиць.

Фактично зараз усе йде до того, що організація руху транспорту в районі розвивається подібним чином:

🛑примикання Кільцевої до Оболонського проспекту;
🛑розв'язка Богатирська/Полярна;
🛑——-ви знаходитесь тут——-
🛑примикання Оболонського проспекту на Поділ;
🛑продовження кільцевої до вулиці Івасюка (хоч там і немає точки на позначення розв'язки у Генплані, утім якесь з'єднання передбачено);
🛑усі вулиці району стають привабливими для транзиту.

Чи дійсно такий сценарій сприятиме розвитку Оболоні як "одного з найпривабливіших місць"? Питання риторичне.

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України


ПроМобільність dan repost
Які ще можуть бути проблеми?

Власне, головна проблема – це вартість розв'язки. Точно сказати неможливо, утім можна навести приклад згаданої вище розв'язки на перетині вулиць Полярна та Богатирська – її будівництво вартувало щонайменше 2 млрд грн. Тут же передбачатиметься будівництво через достатньо широку частину залізниці. Тож естакада має бути ще більшою. При цьому більша її частина проходитиме над залізничними коліями (загальна ширина 130 метрів, утім варто враховувати, що це та частина, де мають проходити поїзди, тож естакада, очевидно, має бути більшою).

Також наразі важко сказати, чи буде потрібно і на який термін перекривати рух залізницею на цій ділянці. В ідеалі, при проєктуванні мають бути прораховані потенційні транспортні втрати від перекриття залізниці, тож за цим теж будемо уважно стежити.

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України


ПроМобільність dan repost
Наскільки нова ідея?

Ідея будівництва естакади через колії на Почайні абсолютно не нова: вона є в Генеральному плані, причому як в чинній його редакції, так і в новій, незатвердженій. Тобто знайти формальне обґрунтування, крім названих Богданом Чорнієм факторів, не буде проблемою.

Щоправда важливо зазначити, що в Генеральному плані ця естакада передбачена разом з зі з'їздом з Подільсько-Воскресеньского мосту, а також із тунелем до вулиці В'ячеслава Чорновола.

Спеціаліст команди "ПроМобільність" з макромоделювання, мікромоделювання та громадського транспорту Лев Іванець пояснює, що така ідея саме зараз могла виникнути як один з наслідків будівництва розв'язки на перетині вулиць Полярна та Богатирська. Завдяки новій розв'язці більший об'єм трафіку пропускається через в'їзд в місто, втім далі цей трафік все одно вливається у вже завантажену мережу на вузлі поруч з метро Почайна.

За його словами, будівництво естакади може стати лише розширенням наступного пляшкового горла. Але таке рішення потенційно може спричинити до того, що вулична мережа Подолу заповниться транзитним трафіком зі сторони Оболоні, що шукатиме виїзд до Володимирського узвозу або Глибочицької. Які вже сьогодні є вузькими місцями у вуличній мережі міста.

Утім, якщо метою буде пропустити якомога більше автомобілів у центр, то рішення можуть бути знайдені і для Володимирського узвозу, наприклад, влаштовувати односторонній рух в пікові години чи обладнати реверсні смуги. Утім це лише замкнуте коло в гонитві за попитом.

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України


ПроМобільність dan repost
Частина проблем є перебільшеними

У своєму зверненні депутат Чорній зазначає, що "Оболонь виконує функцію основного транзитного маршруту для транспорту з таких густонаселених передмість, як Ірпінь та Буча, що прямують до центру міста". Ми поглянули на це за допомогою аналітики даних компанії TomTom. Аналітик даних команди "ПроМобільність" Юрій Трембач пояснює:

"Трафік з боку Ірпеня та Бучі потрапляє до Києва або Новоірпенською трасою, або Варшавським шосе. Подальший рух цих автівок в напрямку Оболоні відбувається вочевидь Великою окружною дорогою. Як видно з діаграми, для ранкового піку (7-11) для трафіку, що повертає з проспекта Степана Бандери на вулицю Набережно-Рибальську "ірпінсько-бучанська" доля складає близько 10%. При цьому варто зауважити, що з Набережно-Рибальскої переважна більшість трафіку прямує не в центр чи на Поділ. Так, у бік Валів ми бачимо 2% від трафіку, у бік Володимирського узвозу – 18%, у бік Паркової дороги – 5%. Решта трафіку прямує на південь або Лівий берег. Подібну ж картину ми спостерігаємо вдень (11-16) та у вечірній пік (16-20). Тому гіпотеза депутата що суттєвого попиту, що генерують для Оболоні Ірпінь та Буча, не виглядає справедливою".

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України


ПроМобільність dan repost
У Києві хочуть збудувати нову розв'язку. Про це йдеться в пості депутата Київради Богдана Чорнія, який обраний від партії "Удар". У пості він пише, що "за ініціативи мера міста Віталій Кличко найближчим часом розпочнемо проєктування важливого транспортного вузла не тільки для Оболоні, а й для всього міста та північної його агломерації".

Йдеться про будівництво дворівневої естакади через залізничні колії, яка з’єднає проспект Оболонський (та вулицю Богатирську) із вулицею Електриків, включно з будівництвом з’їздів на вулиці Межигірську, Набережно-Лугову, Костянтинівську та Кирилівську.
Давайте розбиратися в тому, чому вирішили будувати розв'язку, і головне, які нові проблеми може створити дворівнева естакада. Почнемо з офіційного обґрунтування:

"Сьогодні Оболонський район стає одним із найпривабливіших місць столиці для відпочинку завдяки оновленій зеленій зоні набережній. Мешканці з усіх куточків міста приїжджають на Оболонь, щоб насолодитися новими парками, велодоріжками та зонами відпочинку, що суттєво збільшує транспортний потік у районі, особливо у вихідні дні та вечірній час. Крім того, після запуску кільцевої дороги, Оболонь виконує функцію основного транзитного маршруту для транспорту з таких густонаселених передмість, як Ірпінь та Буча, що прямують до центру міста.
Це призводить до значного перевантаження дорожньої інфраструктури, особливо у районі вузької ділянки дороги біля перетину мосту через залізницю та з'єднання проспекту Степана Бандери з Набережно-Рибальською вулицею. Постійні затори в цьому "вузькому коридорі" паралізують рух на прилеглих вулицях та створюють перешкоди для вільного пересування. Фактично у вузький коридор сходяться основні артерії Оболоні: вулиця Богатирська, проспект Оболонський та оновлена вулиця Івасюка (по якій, відповідно до потреб громади, оновлено організацію дорожнього руху).

Також до кінця року планується запуск Подільсько-Воскресенського мосту, з відкриттям естакади на вулиці Бальзака, що призведе до збільшення транспортного потоку з Воскресенки, Лівобережного та Лісового масивів. Це додатково завантажить Гаванський міст, що, у свою чергу, ще більше ускладнить виїзд з Оболоні в напрямку центру міста. Скупчення транспорту спричинить постійні затори, ускладнить рух і погіршить екологічну ситуацію в місті. Крім того, затори створять перешкоди для екстрених служб, збільшуючи час їхнього реагування.

Слід зазначити, що вже реалізовані транспортні вузли вздовж вулиці Богатирської не зможуть забезпечити повну оптимізацію руху, поки не буде створено нову дворівневу транспортну розв'язку – шляхопровід через залізничну колію, який об'єднає проспект Оболонський та вулицю Електриків з переходом на вулиці Межигірську, Набережно-Лугову, Костянтинівську та Кирилівську. Лише будівництво цього транспортного вузла з ефективним розподілом потоків дозволить зменшити навантаження на проспект Бандери та вулицю Набережно-Рибальську, і максимально реалізувати ефект від попередніх змін уздовж Богатирської. Це сприятиме значному покращенню транспортної ситуації в місті".


Авжеж, постійні автомобілецентричні рішення, як і зокрема бажання будувати цю естакаду, точно "сприяють" боротьбі з заторами та покращенню екології. І поки незрозуміло, чи проводилися хоч якісь моделювання, аби стверджувати, що будівництво дорогої розв'язки "сприятиме значному покращенню транспортної ситуації в місті". Утім, давайте розбиратися покроково.

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

921 0 14 31 101

Як діджиталізація допомагає маршрутникам забирати платоспроможних пасажирів у Київпастрансу

Саме таке відслідковування через Київ Цифровий дозволяє водію маршрутки забирати пасажирів із зупинки на 1-2 хвилини раніше, ніж приїжджає комунальний транспорт.

Ви ж мабуть дуже часто бачили таку картину?

А це призводить до того, що в більшості випадків платоспроможні пасажири сідають і платять 15 гривень (хоча могли платити 8 чи 6.50 в комунальному транспорті), а Київпастрансу залишаються пільговики та збитки.

Маршрутка 537

На фото підписника можна також побачити купу необлікованої готівки. Тої, яка у вигляді відкатів, платиться чиновникам Дептрансу КМДА: за роботу 1 маршрутки в будній день - 800 гривень, у вихідний - 600.

Таких зловживань можна було б уникнути, якби Дептранс теж змусив приватних перевізників надавати GPS-координати руху маршруток і мінімізував кількість маршруток, які дублюють рух комунального транспорту. Але Дептранс в цьому не зацікавлений.

Та поки підпишіть петицію щодо введення безготівкової оплати проїзду в київських маршрутках




Управа КПТ dan repost
🤷‍♂️ «Коли лунатиме інформація про хвилину мовчання, рух наземного громадського транспорту не зупинятиметься і продовжуватиметься за розкладом» — КМДА.

↘️ Або «права рука» не знає що робить «ліва», або зараз в екстреному порядку будуть змінювати всі інструкції. Оскільки за поточним наказом рух можно відновлювати тільки після закінчення оголошення щодо загальнонаціональної хвилини мовчання.

2.6k 0 16 5 110

КМДА – офіційний канал dan repost
🚎У наземному громадському транспорті Києва щоденно інформуватимуть про загальнонаціональну хвилину мовчання — без зупинки руху

❌Інформація про те, що громадський транспорт під час загальнонаціональної хвилини мовчання зупинятиме свій рух на 10 хвилин (нібито з 08:50 до 09:00) — не відповідає дійсності.

✅У цей період у салонах автобусів, тролейбусів і трамваїв, обладнаних системою гучномовлення, лунатиме звукове повідомлення для вшанування пам’яті загиблих Захисників, Захисниць і мирних жителів України.

❕Коли лунатиме інформація про хвилину мовчання, рух наземного громадського транспорту не зупинятиметься і продовжуватиметься за розкладом.

🚌 Наразі у Київпастрансі здійснюють підготовку до впровадження цього рішення.

Нагадаємо, що Київрада затвердила перелік заходів із проведення щоденної загальнонаціональної хвилини мовчання.

🙏Закликаємо мешканців і гостей міста долучатися до вшанування пам’яті та дотримуватися хвилини мовчання, вшановуючи пам’ять військових і цивільних, які загинули під час російсько-української війни.


⚡️ А ви вже проголосували за повернення трамваю в центр Києва?

Команда @pro_mobility була залучена до проєкту: на початку 2018-го вони робили розрахунки для перших спроб ТЕО, а в 2019-му долучались вже для оцінки соціально-економічного ефекту від проєкту, зокрема спілкувались з різними зацікавленими сторонами: тими, хто живе на Борщагівці та Відрадному; тими хто живе чи працює вздовж пропонованої лінії подовження, тощо. Їх висновки:

1️. Звісно, цей проєкт важливий передусім для мешканців Борщагівки та Відрадного. Це більше 200 тисяч населення не враховуючи тих, хто живе за кільцевою. Проте не лише для них.

2️. Від цього проєкту виграють користувачі метрополітену. Особливо ті, хто використовує червону гілку чи станції пересадок. Згідно з попередніми розрахунками, хоч в порівнянні з базовим прогнозом на 2025 рік сам сумарний пасажиропотік на метро не сильно зменшиться, проте будь-який зі сценаріїв, які ми розглядали в 2018 році, призводить до зменшення навантаження пересадочних вузлів всередині метрополітену від 15 до 30%.

Так само на 15-18% розвантажуються станції Вокзальна та Політехнічний інститут. Чому? Бо подовження швидкісного трамваю дає пряме сполучення з зеленою та синьою гілкою метро – і людям не потрібно під’їжджати червоною гілкою до пересадок. Отож, менша завантаженість червоної гілки та пересадок – це те, що відчують багато мешканців міста, напряму до Борщагівки не дотичних.

3️. Цей проєкт відкриває доступ трамваю до Вокзальної – уникаючи незручного та не інклюзивного переходу-«кишки» до Старовокзальної площі. І, відповідно, швидке і часте сполучення Вокзальної з центром, що, крім підвозки користувачів різних гілок вздовж ділової частини Саксаганського, має і туристичний потенціал.

4️. Ключові опасіння щодо проєкту засновані на досвіді використання старого звичного трамвая, що їде по старим коліям з небезпечним для його пасажирів трасуванням – і разом з іншим потоком (як це було до закриття лінії). В той час як швидкісним його має зробити повне виділення від потоку машин та розумне регулювання перетинів, а тихим – сучасні підходи до прокладення колій та новий рухомий склад.

Якщо підтримуєте відновлення роботи з проектування трамваю на Палац Спорту, то підпишіть петицію:
Сайт петицій - https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=13358
Київ Цифровий - https://kvd.page.link/M1jfew67WyNkBFo5A

Підпишіть самі і надішліть друзям!

3.7k 2 65 16 135

🚋 Як могли б виглядати трамвайні платформи на Глибочицькій?

Облаштування трамвайних платформ без зміни лінії бордюрів  — це не фантастика. Така задача постає у більшості міст Східної Європи, і вони давно навчилися її вирішувати.

📸 Ми зібрали підбірку прикладів з різних країн. Як бачимо, часто платформу розміщують за перехрестям з лівим поворотом - це дозволяє каналізувати автомобільний трафік на перехресті і забезпечити відсутність надлишкової пропускої здатності на перегоні між перехрестями.

Попри різний естетичний рівень всі платформи об'єднує одне - вони дозволяють безпечно зайти та вийти з трамвая, покращують доступність та поєднуються з відокремленням трамвайних колій від авто.

Достатньо тільки мати кошти та прагнення розвивати сталу мобільність та доступність. Як бачимо, перше у Києва точно є, а от решту - шукаємо вже третій рік.

Ми вже відправили на Дептранс КМДА звернення щодо фізичного відокремлення трамвайних колій та облаштування платформ в рамках ремонту Глибочицької.

Нагадаємо, Глибочицька найбільш проблемна вулиця Києві з точки зору затримок трамваїв і більшість з них стаються через ДТП на трамвайних коліях.

Якщо не в рамках реконструкції, то принаймні під час ремонту має бути враховано передовий європейський досвід. І важливо не повторювати помилок Кирилівської - робити таке у 2025 році це нонсенс.

Якщо ви підтримуєте наші пропозиції - напишіть відповідне звернення на 1551.gov.ua!

Та підписуйтесь на Пасажири Києва
Telegram | Facebook | Substack

Фото:
1️⃣ Прага, Národní – Alltransua
2️⃣ Прага, Kolbenova – Google Street View
3️⃣ Острава, 28. října – Google Street View
4️⃣ Будапешт, Bartók Béla – Google Street View
5️⃣ Загреб, Pavla Šubića – Google Street View
6️⃣ Загреб, Pavla Šubića – Alltransua
7️⃣ Софія, Knyagina Maria Luisa Blvd – Google Street View

1.8k 0 16 29 108

Управа КПТ dan repost
⚡️ Наказ № 27 від 07.02.25 "Про запровадження в міському пасажирському транспорті загального користування щоденного оголошення про загальнонаціональну хвилину мовчання" (на виконання рішення КМР від 30.01.25 № 6/10473)

↘️ В проміжку з 08:50 до 09:00 кожного дня водіїв автобусних парків, трамвайних і тролейбусних депо забов'язали під час зупинки (в звичайному режимі на місцях призначених для зупинки громадського транспорту) після оголошення інформації щодо поточної зупинки одноразово вмикати оголошення про загальнонаціональну хвилину мовчання. Рух дозволяється відновлювати тільки після закінчення оголошення.

2.1k 0 26 26 178

⚡️ Давайте повернемо трамвай в центр Києва!

Ще у лютому 2017 року (8 років тому!) мер Віталій Кличко оголосив про плани продовжити лінію Борщагівського швидкісного трамвая до Палацу Спорту.

З тих пір Світовий Банк встиг підготувати свою частину документації для отримання Києвом кредиту на цю лінію, у 2020 році мер підписав розпорядження, за яким роботи з будівництва мали бути закінчені до кінця 2023 року.

Щоправда через численні затримки з вини міста з початком повномасштабного вторгнення Світовий Банк вирішив скасувати проект. Але нічого не заважає місту відновити роботи по цьому проекту замість того щоб за ті ж гроші будувати чергові багаторівневі автомобільні розв'язки!

Тому ми підтримуємо петицію киянина Микити Бобло і закликаємо міську владу відновити роботи з проектування трамваю на Палац Спорту:
Сайт петицій - https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=13358
Київ Цифровий - https://kvd.page.link/M1jfew67WyNkBFo5A

Підпишіть самі і надішліть друзям!

7.9k 13 152 62 199

У питанні використання тролейбусів з автономним ходом Києву варто взяти приклад зокрема з Кременчука, де їздять аналогічні Богдани як і у Києві

У місті вже курсує 21 батарейний тролейбус виробництва компанії "Богдан". Вісім одиниць місто придбало в 2017-2020 роках. Інші 13 тролейбусів – це результат модернізації.

Спершу вони не мали автономного ходу, а згодом, у 2022 та 2023 роках, компанія "Політехносервіс" провела їхню модернізацію, встановивши батареї для автономного ходу. Зараз вони можуть їздити без контактної мережі на відстань до 20 км.


Радимо повністю прочитати інтерв'ю очільника кременчуцького електротрансу і порівняти з київськими підходами, а також про досвід компанії "Політехносервіс", які і проводили модернізацію.

2k 0 8 16 68

🚎В Києві немає жодного тролейбусу з автономним ходом понад 1 км - тобто такого, який можна використовувати для регулярного руху не під контактною мережею.

Це при цьому перші тролейбуси з автономним ходом на 15+ км з'явились в Україні у Дніпрі в серпні 2017 року. Тобто понад 7 років тому! З тих пір тролейбуси з автономним ходом понад 1 км з'явились в Рівному, Краматорську, Миколаєві, Львові та низці інших міст, але не у Києві.

Наразі в Києві експлуатується 51 тролейбус з автономним ходом до 1 км і часом роботи до 5 хв, що не дозволяє забезпечити надійну роботу навіть тих тролейбусних маршрутів, де такі тролейбуси курсують. Також, на наше звернення Київпастранс відповів таке:
При виникненні ситуації затримки руху, пов’язаної з необхідністю об’їзду перепони для руху та транспортного корку внаслідок цього, при зазначених технічних характеристиках [до 1 км і до 5 хв - прим.] використання автономного ходу може привести до повної зупинки тролейбусу під час об'їзду перепони, неможливості подальшого самостійного під’єднання тролейбусу до контактної мережі та виникнення набагато гіршої дорожньої ситуації.


Відсутність тролейбусів з автономним ходом понад 1 км у 2024 році зумовила понад 500 випадків затримок руху тролейбусів внаслідок ДТП або припаркованих авто в габариті проїзду! Для порівняння на автобусних маршрутах таких затримок було у 6 разів менше.

Також тролейбуси з автономним ходом понад 1 км могли обслуговувати існуючоі автобусині маршрути, які майже повністю пролягають під контактною мережею - наприклад, №102, 99 або 118.

Наразі Київ втретє намагається закупити тролейбуси з автономним ходом за кошти ЄІБ, проте через умови закупівлі вона передбачає суто символічну (>=1) кількість зчленованих тролейбусів, які найбільше і потрібні з огляду на величезний дефіцит водіїв.

І поки Прага через 50 років після демонтажу тролейбусної мережі відновила першу лінію, а зараз планує будувати ще 2, Братислава закуповує 24-метрові тролейбуси, Львів дообладнує існучі тролейбуси автономним ходом, а Миколаїв, що недалеко від лінії фронту, буде проектувати нову тролейбусну лінію.

Ми можемо констатувати - в Києві міська влада абсолютно неспроможна розвивати тролейбусний рух попри його важливість для міста.

P.S. Експерти Світового Банку у 2016 році пропонували Києву збільшити тролейбусний парк за рахунок 18-метрових тролейбусів спочатку на 170, а потім ще на 250 одиниць. Попри це ще до початку повномаштабного вторгнення випуск тролейбусів впав на 25% (на 100 одиниць) і став найменшим з 1960-х років! Зараз же випуск складає лмше 60% від показника 2016 року і без нових поставок буде лише зменшуватись.

📸 — 🌐 Тролейбус Дніпро Т203 у Дніпрі

Підписуйтесь на Пасажири Києва
Telegram | Facebook | Substack



19 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.