Дякую за ваші пропозиції по міфологіям та істотам, можу й про кельтських розповісти у майбутньому, але то більш Сашина тема 😉
Сьогодні поговоримо про демонічних кішок
Некомата та Бакенеко
У чому їх різниця? Як виглядають?
У йокаів Некомата кілька версій походження. Перша це гірський лютий дух із очами кота і тілом собаки. По деяким фолклорним джерелам йому приписували ще людожерство, але цьому є пояснення. В японській мові є вираз, що люди страждають на «хворобу некомата», людина скаженіє, кидається на інших, може завдати шкоди. Тому схиляюся до версії що в такий спосіб японці описували тварину хвору на сказ.
Інші некомата домашні. Вони можуть виглядати як звичайний кіт, але насправді мають два хвости, і другий ніхто, зазвичай, не бачить. Починаючи з періоду Едо, стало загальноприйнятим вважати, що домашні коти перетворюються на некомата, коли старіють, а гірські некомата стали інтерпретуватися як коти, що втекли жити в гори. У результаті цього по всій Японії склалося народне повір'я про те, що котів не можна довго тримати вдома 😢
В Японії коти асоціюються зі смертю, і часто у цьому звинувачують саме котів з двума хвостами. Набагато темніші та злісніші за бакенеко, некомата мають здібності до некромантії, і після того як воскресять мертвого, керують ним за допомогою ритуальних танців, жестикулюючи при цьому лапою та хвостами. Цими йокаями часто пояснювали дивні пожежі та інші незрозумілі явища. Чим старшим та більшим був кіт до свого перетворення, тим більшою силою буде володіти некомата.
Щоб помститися своїм кривдникам, демонічний кіт може почати тероризувати їх, за допомогою духів померлих родичів. У деяких переказах стверджується, що ці демони, так само як і бакенеко, можуть приймати людську зовнішність. Зазвичай вони перетворюються на літніх жінок.
Саме через ці вірування, іноді кошенятам відрізали хвости, виходячи з припущення, що якщо хвіст не зможе розділитися навпіл, то і кіт не зможе перетворитися на йокая.
Бакенеко менш агресивні до людей, але періодично могли пакостити чи мститися людям.
Звичайна кішка яка прожила більше 13 років, або важила більше 4 кг могла стати бакенеко. Їх також повʼязували з вогнем, наділяли здібностями дихати вогнем чи маніпулювати вогняними кулями бо коти полюбляли пити лампову олію, яку робили з рибʼячого жиру.
Вважалося що бакенеко може зʼїсти свого хазяїна і перейняти його подобу, або втілитись у дух загиблої жінки і за допомогою магії піти мститися злодію який її вбив.
У театрі Кабукі навіть є збірка постанов «Котячий переполох» що ілюструє різні історії повʼязані з демонічними котами
Сьогодні поговоримо про демонічних кішок
Некомата та Бакенеко
У чому їх різниця? Як виглядають?
У йокаів Некомата кілька версій походження. Перша це гірський лютий дух із очами кота і тілом собаки. По деяким фолклорним джерелам йому приписували ще людожерство, але цьому є пояснення. В японській мові є вираз, що люди страждають на «хворобу некомата», людина скаженіє, кидається на інших, може завдати шкоди. Тому схиляюся до версії що в такий спосіб японці описували тварину хвору на сказ.
Інші некомата домашні. Вони можуть виглядати як звичайний кіт, але насправді мають два хвости, і другий ніхто, зазвичай, не бачить. Починаючи з періоду Едо, стало загальноприйнятим вважати, що домашні коти перетворюються на некомата, коли старіють, а гірські некомата стали інтерпретуватися як коти, що втекли жити в гори. У результаті цього по всій Японії склалося народне повір'я про те, що котів не можна довго тримати вдома 😢
В Японії коти асоціюються зі смертю, і часто у цьому звинувачують саме котів з двума хвостами. Набагато темніші та злісніші за бакенеко, некомата мають здібності до некромантії, і після того як воскресять мертвого, керують ним за допомогою ритуальних танців, жестикулюючи при цьому лапою та хвостами. Цими йокаями часто пояснювали дивні пожежі та інші незрозумілі явища. Чим старшим та більшим був кіт до свого перетворення, тим більшою силою буде володіти некомата.
Щоб помститися своїм кривдникам, демонічний кіт може почати тероризувати їх, за допомогою духів померлих родичів. У деяких переказах стверджується, що ці демони, так само як і бакенеко, можуть приймати людську зовнішність. Зазвичай вони перетворюються на літніх жінок.
Саме через ці вірування, іноді кошенятам відрізали хвости, виходячи з припущення, що якщо хвіст не зможе розділитися навпіл, то і кіт не зможе перетворитися на йокая.
Бакенеко менш агресивні до людей, але періодично могли пакостити чи мститися людям.
Звичайна кішка яка прожила більше 13 років, або важила більше 4 кг могла стати бакенеко. Їх також повʼязували з вогнем, наділяли здібностями дихати вогнем чи маніпулювати вогняними кулями бо коти полюбляли пити лампову олію, яку робили з рибʼячого жиру.
Вважалося що бакенеко може зʼїсти свого хазяїна і перейняти його подобу, або втілитись у дух загиблої жінки і за допомогою магії піти мститися злодію який її вбив.
У театрі Кабукі навіть є збірка постанов «Котячий переполох» що ілюструє різні історії повʼязані з демонічними котами