Як EPAM пов'язаний з улюбленою кав'ярнею третьої хвилі
або
базові уроки економіки🫰
Сьогодні на DOU вийшла аналітика, що обсяг експорту IT виручки падає. Що це означає простими словами?
Клієнти відмовляються від України на користь інших регіонів
На жаль, але пошепки клієнти багатьох компаній кажуть, що віддають перевагу іншим регіонам, оскільки ситуація там стабільніша і передбачуваніша.
Так, світова криза, яка ще не закінчилася, а тільки починається, на жаль, погіршує ситуацію. Але, Українське IT переживає не найкращі часи.
З чим це пов'язано?
З повномасштабною війною, звичайно ж.
Неможливість більшості лідерів IT компаній виїхати на зустріч із клієнтом + недостатньо прозора система бронювання призводить до того, що клієнти йдуть.
А що трапиться, якщо клієнти підуть?
Закриється улюблена кав'ярня третьої хвилі.
Чому?
За цим нам треба звернутися до базових понять економіки, а саме до мультиплікаторного ефекту.
Основна ідея мультиплікаторного ефекту полягає в тому, що коли один суб'єкт (наприклад, споживач або уряд) збільшує свої витрати, це збільшує доходи інших суб'єктів, які, своєю чергою, теж починають витрачати більше. Таким чином, збільшення початкових витрат викликає наступні хвилі споживання та інвестицій в економіці, що призводить до збільшення загальної економічної активності.
І тут треба згадати, що айтішники звісно не найбагатші люди в країні. У нас є аграрії, які заробляють значно більше. Але чи витрачають вони ці гроші? Або вони часто їздять на старому крузері і не хизуються новими речами.
Інша справа класичний девелопер. Із зарплатою в 10ку він часто живе на всю 10ку, харчується тільки в ресторанах і споживає навколо за рік стільки, скільки не споживе класичний поляк за все життя.
Це змушує місцеву економіку працювати.
Так, на окремо взятому п'ятачку, як, наприклад, французький квартал у Києві або незрозумілий
unit.city, але економіка створення робочих місць і кав'ярень третьої хвилі за рахунок грошей айтішників працює.
На кожен зароблений долар в аутсорс бізнесі український айтішник створює навколо економіки на більшу кількість грошей.
Чому це важливо?
Український IT-експорт це чи не єдиний бізнес, який максимально стійкий до руснявих ракет. Так, в офіс може прилетіти, але й основним ресурсом виступає не офіс, а мізки людей. Цей ресурс легко захищати і легко перевозити.
Багато айтішників повернулися, тому що життя на чужині це не улюблена батьківщина.
Але як йтимуть справи, коли робочих місць в Україні не буде, а в ненависній Канаді будуть?
Що потрібно зробити, щоб закордонний клієнт розглядав нас в одному ряду з Колумбією, Аргентиною та Індією? (а саме такий ряд у них в голові і є).
Потрібно показати, що у нас немає системних ризиків для їхніх бізнесів. Як можна це зробити? Дати можливість запровадити робочу систему бронювання, де заброньовані співробітники зможуть виїжджати до клієнтів, працювати з ними, заробляти грошенята, і повертатися назад витрачати їх у ту саму кав'ярню.
Це важливо.
Світ забуває про COVID. Усі хочуть зустрічатися наживо, працювати і дружити.
Потрібно дати такому відомому в усьому світі українському ІТ-сектору можливість спокійно конкурувати з іншими країнами, водночас не забуваючи, що в країні війна, і, звісно ж, це пріоритет номер один.
Важливо не забувати, що після війни нам потрібна економіка, а без айтішки її не буде точно.
А не буде айтішки не буде і кав'ярень третьої хвилі
Шкода тільки, що не всі політики вчать економіку.
@pertsiya
