spoiler runner


Kanal geosi va tili: Ukraina, Ruscha


Авторський канал кінокритика Кирила Пищикова.
Зворотній зв’язок : @pyshchykov
Пишу для @gogol_media та @viknatv
Пилю відео тут: youtube.com/@culturnoua

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Kanal geosi va tili
Ukraina, Ruscha
Statistika
Postlar filtri


Дубль два.

#недільниймем


#недільниймем


​​Подивився вчора латвійську анімаційну стрічку "Straume", або ж "Flow", або ж "Потік" чи "Течія" — і це явний переможець в неіснуючій номінації неіснуючої премії "Милота року".

Фільм показує дуже просту історію як чорний котик намагається вижити в якомусь фантастичному світі, який час від часу уходить під воду від колосальної повені. На а на шляху спасіння він зустрічаю доброзичливого лабрадора, рішучу капібару та лемура-клептомана. Разом цій четвірці доведеться пережити карколомну пригоду та завести справжню дружбу одне з одним.

Попри всю простоту "Течія" це кіно яке моментально затягує та включає емпатію, попри те, що тварини тут позбавлені якихось антропоморфних рис, тобто тварини тут ведуть себе суто як тварини. Наприклад, лабрадор одразу ж хоче дружити з усіма, котик грається з хвостом лемура, а капібара стрімко валиться на бік спати.

Але події стрічки відбуваються у дійсно загадковому фентезійному світі — тут, вочевидь, мали б існувати люди, на що вказують будівлі та міста, монументи, різноманітне начиння та, звісно, човни на яких тварини рятуються. Однак самих людей в кадрі немає зовсім, і що з ними трапилось теж незрозуміло. І чим далі дивишся "Течію" тим більше наростає питання: а що тут блін взагалі відбувається?

Окрім цього, у стрічки дуже гарна та незвична анімація, а також дуже детально пропрацьовані рухи тварин, при цьому режисер каже, що це все намальовано аніматорами вручну, тобто для фільму не використовувалась технологія захоплення руху, і це ще більше вражає при перегляді.

Однозначно рекомендую для перегляду, бо це правда дуже талановита робота, абсолютна доступна для сприйняття для людини будь-якого віку, а оскільки тут немає озвучки, то і носію будь-якої мови, бо історію тут розповідається за допомогою мови тіла. Тож бажаю стрічці пробитись в шортліст Оскару і забрати заслужену нагороду за найкращу анімацію року.

306 0 10 5 25

За цей проклятий скрін вибачаюсь.


Думаю, багато хто знає, що Лінч бував в Україні і не раз, а от чи знали ви, що він приходив на програму до Савіка Шустера? Я от дізнався тільки що.

Там, як бачите, обговорювали вічну тему про заборону насильства та жорстокості на ТБ. Я от увімкнув, і це запис наче з паралельної реальності. Мустафа Найем задає питання російською, Шустер після відповіді Лінча на запитання додатково пояснює, що "Director" англійською це типу не як у нас "директор", а режисер.

От тут можна зацінити.




Якось не віриться в це, але не стало Девіда Лінча. Його точно буде не вистачати.

Сподіваюсь, тепер він займе своє місце в Білому вігвамі.


Вчора вийшов трейлер серіалу "Шибайголова: Народжений заново" і поки що це виглядає як найцікавіший проєкт студії Marvel за останні роки.

Звісно, що по трейлеру робити висновки завчасно, але тут все виглядає як мінімум інтригуюче.


​​Ну що ж додивився я "Зоряні Війни: Кістяк команди" і це вийшло доволі непогане авантюрне шоу.

Сюжет дуже простий — группа з чотирьох дітлахів знаходять старовинний космічний корабель і, звичай ж, випадково злітають на ньому в космос, щоб загубитись там та розшукати дорогу додому, в чому їм має допомогти таємничий персонаж Джуда Лоу. Але в далекій-далекій галактиці повно усіляких піратів та пройдисвітів, які хочуть малечу розвести на гроші, або взагалі корабель віджати.

На цьому власне і все, на щастя, тут немає купи камео чи важливих елементів зі всесвіту ЗВ, тож теоретично серіал можна дивитись навіть не знаючи що там в інших серіалах та фільмах. Власне місцями серіал відчувається як фантастичне або пригодницьке кіно з вісімдесятих, і легко задатись питанням, а нащо взагалі було цю історію розповідати у цьому всесвіті, бо деякі речі все ж таки вибиваються з загальної естетики, як от типові американські передмістя. І відповідь тут одна, бо в іншому всесвіті не можна помахати світловим мечем, а тут навіть це в сюжетно обґрунтовано.

Але шоу відчувається дуже не обов'язковим, воно хоч і не повний провал як "Аколіт", але і чогось по-справжньому оригінального тут немає. Найцікавіше в серіалі — це персонаж Джуда Лоу, такий собі космічний трікстер, і неодноразово ловив себе на думці, що скоріше б починались сцени з ним. Та і взагалі краще б одразу зробили серіал про нього, бо він тут такий собі Ган Соло у якого відсутній моральний компас.

Коротше, цього разу у Дісней вийшло розповісти непогану, але і необов'язкову пригодницьку історію у всесвіті ЗВ, яку можна сприймати як дуже дорогий фанфік, що зняли фанати ЗВ, які зростали на них у вісімдесятих (більшості режисерів трохи більше за 40). Я все ж таки якесь задоволення отримав, але не певен, що через те, що серіал насправді непоганий, скоріше через те, наскільки низько впала планка після перегляду "Аколіта". Типу, о, це шоу не намагається мені плюнути в обличчя, непогано.


​​Але Томати та ІМДБ роблять так, що кінокритики ототожнюються, стають стихією чи якимось органом, бо зводять всі рецензії до циферок, до рейтингів, а не до текстів. Можна любити або не любити ту ж Вікіпедію, але там, в розділі про критику якогось фільму, в першу чергу виносяться не рейтинги, а саме цитати критиків з їх рецензій, що дає хоч якесь уявлення про думки цих людей.

Власне саме тому, я особисто не люблю сам ставити оцінки в рецензіях та інших текстах (за винятком Леттербоксда але там це більше для себе), бо зведення все до чисел, зірочок, рейтингів призводить лише до дегуманізації самого кіно, людей які над ним працюють та людей, які про нього пишуть.

Тут звісно можна ще згадати про такі історії, коли ці сервіси продаються великим корпораціям, обнуляють глядацькі рейтинги виправдовуючись тим, що так вони захищаються від рев'ю-бомбінгу , і багато чого іншого, як от той факт, що коли я вперше побачив IMDB, то одразу ж подумав, що в цього сайту просто кончений інтерфейс, і в 2025 році нічого не змінилось. Але це вже дрібниці, головний гріх таких сайтів все ж таки в переведенні фокусу глядачів з самого кіно та текстів про нього, на довбані циферки та рейтинги.


​​Що не так з рейтингами IMDB та Rotten Tomatoes?

Ще в ті бородаті часи, коли я тільки вперше почав занурюватись в інтернет наприкінці нульових, такі сайти як Rotten Tomatoes та IMDB вже домінували в питаннях кіно. Рейтинги та оцінки з цих двох сайтів фігурують в різноманітних добірках, самі оцінки люблять вказувати де треба і не треба. І я вважаю, що для кіно і дискурсу навколо нього саме ці два сайти принесли дуже багато шкоди.

По-перше, слід почати з того, що обидва сайти зводять будь-яке кіно до циферок і вже це, робить ці сайти поганими. Так, що Томати, що ІМДБ мають секції з рецензіями як критиків, так і користувачів, але будемо відверті — їх мало хто читає, і мало хто згадує про самі тексти, неважливо професійні чи аматорські, в добірках, рецензіях, аналізах тощо. І "заслуга" Томатів та ІМДБ як раз таки в тому, що вони звели обговорення кіно як раз таки до оцінок і рейтингів, що по-справжньому сумно. Звісно, зараз ситуація хоч трохи хитнулась в інший бік завдяки тому ж Ютубу, де туча людей говорить саме про кіно, а не про циферки, але шкоду подібні сайти нанесли дуже велику.

Власне, тепер трохи окремо про кожен сайт. IMDB — це одна з найстаріших інтернет дата баз про кіно, і одна з найважливіших. Тут можна знайти тонну цікавої та корисної інфи, яку туди вносять інші люди. Так от, Ден Буданов додав інфу не про один український фільм на цей сайт, за що йому слід подякувати зайвий раз, бо час від часу про українське кіне інфу хрін знайдеш. Тому як дата база IMDB безумовно крутий, але як сайт, що створює певну проекцію на кінодискурс — ні. І тут можна зауважити, що мол на IMDB народний рейтинг, чого бурчиш взагалі? Ну а бурчу я тому, що увесь фокус зводиться до оцінок, а не, наприклад, до рецензій. І так, не ІМДБ винайшов концепцію оцінок фільмів, але він став тим раком, який запустив метастази, які я не певен, що можна вилікувати.

А от Rotten Tomatoes (далі просто Томати) зробили ще більш огидну річ. Якщо IMDB створив цей народний рейтинг, ну і можливо рядовому кіноглядачу цього достатньо, то Томати вирішили, що і оцінки критиків теж треба втілити в якійсь метриці, ось так і явився світу кончений рейтинг Fresh/Rotten, який теж плотно закріпився в попкультурі. Насправді на Томатах є два таких рейтинги: користувацький і кінокритичний. До першого у мене такі ж претензії як і до IMDB, а от до другого кінокритичного набагато більші.

Суть в чому. Томати збирають певну кількість рецензій від топ-критиків, а сама оцінка "Свіжий/Тухлий" залежить від того, що це за реліз. Скажімо фільм в широкому прокаті має зібрати 80 рецензій, щоб отримати свій сертифікат свіжості (або тухлості), а фільм на стрімінгу може отримати цей сертифікат від сорока рецензій. Так от прикол в тому, що в Томатах до сих пір сидять люди, які читають ці рецензії, а потім ці люди дають прочитаним рецензіям негативний окрас, або позитивний. Тобто, навіть якщо критик пише рецензію нейтральну, або конфузну де сам не може сказати, погане чи хороше кіно він подивився, людина з Томатів все одно прийде та оцінить таку рецензію або як негативну, або як позитивну. А сам автор чи авторка взагалі нічого не вирішує, і це ще той абсурд, бо я, наприклад, знаю, як це писати про фільм, якому ти не можеш дати однозначну позитивну, або негативну оцінку. Добре спеціально навчені люди з Томатів це знають.

І я ж думаю ви всі колись чули такі фрази як: "Критики фільм оцініли", "Критики плювались від цього фільму", "Критики розділились" тощо. От такі ресурси як IMDB та Томати значно допомогли, щоб з критиків зробити якусь наче стихію, яка сьогодні от такий фільм приймає, а інший не приймає. Або наче критики це такі масони які збираються десь у своїй ложі та виносять фільмам вердикти. Але це настільки далеко від правди, наскільки взагалі можливо. Бо по-перше, пошукати в світі двох людей, що будуть не згодні одне з одним більше ніж два кінокритики з різними поглядами на фільм, це треба постаратись. По-друге, ніяких конклавів, лож, чи чогось подібного для загального оцінювання фільмів, очевидно, немає.


Вирішив вкрасти один формат з твіттера, і запитати вас: а який фільм для вас є найбільш переоціненим взагалі?

От для мене це "Втеча з Шоушенка" без зайвих сумнівів. Це доволі непогане кіно, насправді, але той факт, що в народних рейтингах воно займає топові позиції, бісить мене і зараз.

Бо прям чогось цікавого, окрім меседжа, в цьому фільмі немає. Це кіно, яке маніпулює елементарною емоцією несправедливості, яку вдається побороти і буквально, і фігурально в решті решт. І, звісно, досягнення головних героїв надихають, але реально цей фільм має бути найкращим?

Це вже інше питання, яке слід ставити користувачам IMDB або ж Rotten Tomatoes. Однак, і тут є ще більша проблема, набагато більш важлива, про яку я також напишу.

P. S. А які фільми максимально переоцінені для вас? Напишіть в коментарях, що вас бісить.


Другий сезон "Фоллауту" доведеться чекати ще більше через пожежі в Лос-Анжелесі.


Хто з вас?

#недільниймем


Додивився "Монстри Командос" або ж "Створіння командос" і чесно кажучи, не знаю як самого Джеймса Ганна не задовбало писати одну й ту саму історію про команду диваків-аутсайдерів, бо для мене це вже повтор повтору.

Не скажу, що це прям дуже поганий серіал, але точно слабкий перезапуск кіновсесвіту DC, тож і від майбутнього "Супермену" я багато не чекаю.

У "Монстрів командос", мабуть, головна проблема в тому, що за окермими історіями на одну серію про кожного з членів команди забули додати, якийсь по-справжньому цікавий сюжет, бо загальна історія настільки розсипчаста, що її доволі складно описати.


Скоро буде вже півроку, як веду кіноклуби для Gogol Media — дуже прикольний досвід для мене і класна можливість говорити про кіно кожного.

Тож буду радий бачити підписників каналу — цього разу в планах на півроку дивитись епічні стрічки, які буде цікаво обговорити.

Перший на черзі — "Варяг" Роберта Еггерса, мабуть, мій улюблений його фільм.


Gogol Media. Медіа про культуру dan repost
Долучайтеся до кіноклубу Gogol Media!

Уже понад два роки ми проводимо онлайн-кіноклуби для нашої спільноти на Patreon. Тепер ви можете придбати разову участь за 249 гривень і стати частиною обговорення культових фільмів!

Наш перший фільм у новому році — «Варяг» Роберта Еґґерса. Це епічна історія вікінга Амлета, який прагне повернути свої землі та помститися ворогам. Під час кіноклубу ми обговоримо візуальний стиль стрічки, паралелі з творчістю Шекспіра, а також видатний акторський склад.

Модератор:
Кирило Пищиков — член Спілки кінокритиків України, постійний автор Gogol Media та ведучий телеграм-каналу Spoiler Runner.

На вас чекає:
• Жваве обговорення сюжету й ідей фільму;
• Можливість посперечатися щодо інтерпретацій стрічки;
• Експертний аналіз від нашого кінокритика.

Дата та час:
🗓️ Субота, 18 січня
🕛 12:00 (за Києвом)

Подія відбудеться у Zoom. Після покупки доступу ви отримаєте лінк на пошту. А якщо не зможете приєднатися, не хвилюйтеся — ми надішлемо запис зустрічі!


В якості підсумку просто поділюсь ревʼю пані Інни з яким повністю погоджуюсь.

Хоч якийсь текст про всю цю дикуху писати доведеться.


Все, здох хуйло. Дайте номер санітарів.


Окей, коли події наздоганяють 2022 рік це кіно стає просто огидним.

20 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.