Про письменництво і блогерство
Я почала вести блог, бо знала, що це допоможе мені, коли я видамся.
Мені здається, я знайшла чіт-код з «ідеями для письма», з яким мені не треба готуватися і знімати відео, а в телеграмі я пощу ситуативно, здебільшого всілякі сміхуйовинки чи речі, цікаві мені в моменті, без плану.
Я також знаю, що є багато людей, які дізналися про/захотіли прочитати «Діву» після того, як познайомились з моїми оповіданнями, про які я теж розповідаю в блозі.
Для мене блог — це не важкий обовʼязок, а прикольна штука, яка допомагає будувати звʼязки з аудиторією, показувати свій стиль письма і просто веселитися (якби мені було невесело писати про бабцю, яка бігає з рушницею за вампіром, я цим не страждала б).
Я знайшла свій формат, тому не скаржуся. З іншого ж боку, знаю, що багатьох авторів-початківців лякає перспектива вести блог, показувати себе чи витрачати вільний час на те, що може не окупитися.
Що я можу тут сказати?
🤷♀️
Блог — це додатковий інструмент для впізнаваності. Його можна не вести, існують автори, які покладаються виключно на піар видавництва, але маркетинг книжки і видавцем, і автором — це завжди краще, аніж зусилля одного лише видавця. На жаль, реалії такі, що письменник має бути сам собі SMM-спеціалістом.
Що ви скажете як читачі та/або автори? Чи гнітить вас обовʼязок вести соцмережі? Чи слідкуєте ви за авторами і чи обираєте книжки через те, що її написав автор, на якого ви підписані? Що загалом ви шукаєте в письменницьких блогах (поради, лайфстайл, закулісся роботи, анонси тощо)?
Я почала вести блог, бо знала, що це допоможе мені, коли я видамся.
Мені здається, я знайшла чіт-код з «ідеями для письма», з яким мені не треба готуватися і знімати відео, а в телеграмі я пощу ситуативно, здебільшого всілякі сміхуйовинки чи речі, цікаві мені в моменті, без плану.
Я також знаю, що є багато людей, які дізналися про/захотіли прочитати «Діву» після того, як познайомились з моїми оповіданнями, про які я теж розповідаю в блозі.
Для мене блог — це не важкий обовʼязок, а прикольна штука, яка допомагає будувати звʼязки з аудиторією, показувати свій стиль письма і просто веселитися (якби мені було невесело писати про бабцю, яка бігає з рушницею за вампіром, я цим не страждала б).
Я знайшла свій формат, тому не скаржуся. З іншого ж боку, знаю, що багатьох авторів-початківців лякає перспектива вести блог, показувати себе чи витрачати вільний час на те, що може не окупитися.
Що я можу тут сказати?
🤷♀️
Блог — це додатковий інструмент для впізнаваності. Його можна не вести, існують автори, які покладаються виключно на піар видавництва, але маркетинг книжки і видавцем, і автором — це завжди краще, аніж зусилля одного лише видавця. На жаль, реалії такі, що письменник має бути сам собі SMM-спеціалістом.
Що ви скажете як читачі та/або автори? Чи гнітить вас обовʼязок вести соцмережі? Чи слідкуєте ви за авторами і чи обираєте книжки через те, що її написав автор, на якого ви підписані? Що загалом ви шукаєте в письменницьких блогах (поради, лайфстайл, закулісся роботи, анонси тощо)?