Tax Time!

п.п. «б» п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ для 2022 – 2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:
«б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відс. за умови, що декілька юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відс., або».

+ Яка особа визнається контролюючою особою з числа юридичних осіб з метою подання Звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК)?

Відповідь
Коротка:
Контролюючою особою є, зокрема, юридична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) контрольованої іноземної компанії.
Протягом перехідного періоду (2022 – 2023 років) контролюючою особою визнається юридична особа – резидент України, яка:
володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відс., або
володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відс. за умови, що декілька юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відс., або
окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Повна:
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з урахуванням положень ст. 39 прим. 2 ПКУ контролюючою особою є, зокрема, юридична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) контрольованої іноземної компанії.
Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відс., або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відс., за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відс., або
в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Зокрема, юридична особа – резидент України не визнається контролюючою особою, якщо її володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.
Водночас, п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду, зокрема:
першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідної декларації за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються;

Питання в ЗІР:
+ В якому вигляді (електронному чи паперовому) до Звіту про контрольовані іноземні компанії подаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік та яким чином здійснюється завірення?

Відповідь/цитата

Норма п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ зумовлює необхідність урахування платниками податків стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до ст.ст. 1, 23 Закону України від 05 червня 2014 року № 1315-VII «Про стандартизацію».
Порядок засвідчення копій документів визначений п. 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів», затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості від 01.07.2020 № 144 (далі – Національний стандарт ДСТУ 4163:2020), який набрав чинності 01.09.2021.
Пунктом 5.26 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Отже, особа, яка є підписантом фінансової звітності проставляє відмітку про засвідчення копії такого документа.
Водночас, Законом № 851 визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.
Одним із таких реквізитів є електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб’єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону № 2155, завершує порядок створення електронного документа.
Таким чином, контролююча особа зобов’язана подати до контролюючого органу копії фінансової звітності КІК завірені відповідно до вимог п. 5.26 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 разом зі Звітом засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів № 851 та № 2155 та такий документ матиме юридичну силу, вважатиметься належним чином завіреним, оскільки особа, яка накладає електронний підпис, засвідчує достовірність інформації, що міститься в електронному документі, зокрема, у фінансовій звітності КІК.
Звертаємо увагу, що норми діючого законодавства не передбачають переклад на українську мову фінансової звітності, яка складена іноземною мовою, а також її апостилювання та нотаріального засвідчення.