Василь Кук — один із девʼяти генералів Української Повстанської Армії, який дожив до відновлення незалежності України. Останній командир УПА.З 1930-их активний діяч ОУН. Політвʼязень польських тюрем. У 1937-му Кук перейшов на нелегальне становище і провів у підпіллі 17 років.
У 1942 р. очолив мережу ОУН у краї, який включав тодішні Кіровоградську, Дніпропетровську, Запорізьку, Миколаївську, Херсонську, Одеську, Сталінську, Ворошиловоградську та Кримську області. Це була найбільша за територією і населенням підпільна сітка.
Від весни 1943 року очолював УПА-Південь. Керував найбільшим боєм УПА проти військ НКВС під Гурбами.
Від 1947 року Василь Кук — заступник на всіх посадах Романа Шухевича, а після його смерті, 5 березня 1950 року, очолив український визвольний рух.
Заарештувати Василя Кука разом із дружиною Уляною КҐБ змогло лише у травні 1954-го. Тоді ж їхнього сина Юрка було на 10 років забрано у дитячий будинок у Маріуполі.
6 років Василь Кук і Уляна перебували у слідчих вʼязницях Києва і Москви. Проте останнього командира УПА радянська система залишила живим, аби використовувати у власних «оперативних іграх» як агента. Проте задум провалився. Ворог не зміг схилити Кука до співпраці.
Досвідченому підпільнику вдалося обхитрити систему і прожити довге життя, зокрема в омріяній самостійній Україні.
Підписуйтесь на наc у
YouTube |
TikTok |
Instagram