🍃 Сатурналії.
В римській традиції на Зимовий Сонцеворот відзначалися свята на честь Сатурна, з ім'ям якого пов'язувалося запровадження землеробства. На час сатурналій припинялися всі роботи, раби сідали до столу разом із своїми панами. В ці дні зникала будь-яка ворожнеча, відкладалися суди й виконання вироків над засудженими, у цей час навіть не годилося обмірковувати воєнні плани.
Обрядова сторона свята мала споконвічно римський характер. Публічне святкування починалося жертвопринесенням перед храмом Сатурна на форумі, потім влаштовувався релігійний бенкет, в якому брали участь сенатори і вершники, одягнені в особливі шати. Особисте святкування, у сім'ях, починалося також з жертвопринесення — заколювали свиню, після чого слідували веселощі, причому друзі та родичі обмінювалися подарунками.
Приміщення, будинки та зали, прикрашали плющем та падубом, а імператори в ці дні влаштовували пишні ігри. Усюди панували веселощі, палили свічки, вибирали «королеву балу» та «царя сатурналій». Люди обмінювалися подарунками, серед яких, окрім іншого, фігурували cerei — воскові свічки, та sigillaria — зроблені з теракоти чи тіста фігурки. Перші служили символом того, що свята сатурналій припадали на час Зимового Сонцестояння. Другі були пережитком обряду жертвопринесення Сатурну.
Святкові розваги тривали до 5-7 днів. Відома фраза io Saturnalia, яка була характерним сезонним вигуком або привітанням під час свята. Повного опису сатурналій немає, але однією з найбільш змістовних робіт на цю тему є пам’ятний вірш римського письменника Публія Папіна Стація, який описує Сатурналії, організовані імператором Доміціаном, які проводилися в амфітеатрі в Римі.
За свідченням письменника, свято розпочиналося рано-вранці з солодкої випічки з фініками, сливами, інжиром, яблуками і грушами. Випічку людям розкидували з мотузки, натягнутої над амфітеатром. Присутні на святі несли кошики з хлібом та розкішні страви. На арені билися гладіатори, загиблих Сатурн приймав як жертв. Ввечері натовп захоплено вигукував подяку імператору.
☠️ @vallholl
В римській традиції на Зимовий Сонцеворот відзначалися свята на честь Сатурна, з ім'ям якого пов'язувалося запровадження землеробства. На час сатурналій припинялися всі роботи, раби сідали до столу разом із своїми панами. В ці дні зникала будь-яка ворожнеча, відкладалися суди й виконання вироків над засудженими, у цей час навіть не годилося обмірковувати воєнні плани.
Обрядова сторона свята мала споконвічно римський характер. Публічне святкування починалося жертвопринесенням перед храмом Сатурна на форумі, потім влаштовувався релігійний бенкет, в якому брали участь сенатори і вершники, одягнені в особливі шати. Особисте святкування, у сім'ях, починалося також з жертвопринесення — заколювали свиню, після чого слідували веселощі, причому друзі та родичі обмінювалися подарунками.
Приміщення, будинки та зали, прикрашали плющем та падубом, а імператори в ці дні влаштовували пишні ігри. Усюди панували веселощі, палили свічки, вибирали «королеву балу» та «царя сатурналій». Люди обмінювалися подарунками, серед яких, окрім іншого, фігурували cerei — воскові свічки, та sigillaria — зроблені з теракоти чи тіста фігурки. Перші служили символом того, що свята сатурналій припадали на час Зимового Сонцестояння. Другі були пережитком обряду жертвопринесення Сатурну.
Святкові розваги тривали до 5-7 днів. Відома фраза io Saturnalia, яка була характерним сезонним вигуком або привітанням під час свята. Повного опису сатурналій немає, але однією з найбільш змістовних робіт на цю тему є пам’ятний вірш римського письменника Публія Папіна Стація, який описує Сатурналії, організовані імператором Доміціаном, які проводилися в амфітеатрі в Римі.
За свідченням письменника, свято розпочиналося рано-вранці з солодкої випічки з фініками, сливами, інжиром, яблуками і грушами. Випічку людям розкидували з мотузки, натягнутої над амфітеатром. Присутні на святі несли кошики з хлібом та розкішні страви. На арені билися гладіатори, загиблих Сатурн приймав як жертв. Ввечері натовп захоплено вигукував подяку імператору.
☠️ @vallholl