⬛ Commoner [ˈkɑːmənər] – походить від прикметника «common» - загальний, звичайний, простий і використовується ще з часів середньовіччя тільки в британській англійською, де означає людину з народу, незнатного походження, що не має ні рангу, ні титулу, тобто простолюдин. Крім цього, так можуть називати студентів, які не мають ніяких стипендій або привілеїв, пов'язаних з їх успішністю в університеті. А сам Вільям Шекспір у своїй п'єсі «Все добре, що добре закінчується» використовував це слово, як синонім слову «повія».
- Do not apologize to these commoners.
- Не вибачайся перед цими простолюдинами.
- Do not apologize to these commoners.
- Не вибачайся перед цими простолюдинами.