Space Seekers

В конфлікті Петракова і Малиновського мене тривожить одна фраза, яка ризикує пройти непоміченою: «Руслан не підходить під мою схему гри» (зі слів Малиновського таке тренер казав у бесідах з іншими гравцями і це схоже на правду).

По-перше, від гри до гри сценарії матчу різняться, і відмовлятися від опції з Малиновським та йти на конфронтацію таким чином з боку тренера - м‘яко кажучи дивно.

По-друге (і ключове): Маліна, всупереч міфам, не є чудовою зброєю в позиційних атаках, коли треба взламувати автобус (хоч і прибавляє в цьому аспекті).

Навпаки, він надпотужна зброя на відкритому просторі, в контратаках. Чи міг би Руслан виконати ту роль, яка дісталася Шапаренку в грі з французами? Безперечно, міг би. А в стартовий склад він не пройшов через погану форму, з якою увійшов у сезон (натомість Шапа був у відмінному тонусі).

Малиновський звісно повів себе не найкращим чином. Але й Петракову не обов‘язково було виносити з хати сварку. Ця тактична задача явно може бути вирішена за закритими дверима, а давати зараз пресі приводи «перемивати кістки» не піде на користь. Відкритість - це чудово, але умовний Анчелотті ніколи б такого журналістам не сказав.

«Поки що добре», - хотілося написати після перших 30-ти хвилин гри з Казахстаном. Хороший контрпресинг, гібридна схема з трьома цз, де латералі активно ходили вперед, а Ярмоленко і Буяльський під них підлаштовувалися в ролі «вісімок». Все рухливо і динамічно, щоб ставити суперника в ступор.

А ось починаючи з другого тайму фізика сіла, а потім проявилася стара проблема: інфантильність нашої команди в грі без м‘яча. Перед цим ще й брак додався в простих поперечних передачах ближньому (поправка на штучний газон?). Караваєв звісно в обох голах халатно зіграв, але й до того занадто просто дозволяли Казахстану заходити в небезпечні зони.

Парадокс, але коли казахи оберігали 1:1, то вони жахливо оборонялися й допускали страшенні розриви між лініями. Не змогли покарати їх. А який же сценарій красивий міг би бути: протеже Петракова Сікан вириває три очки

Показово, що два голи «МЮ» забив «Лідсу», віддавши гольову передачу зі своєї половини поля. Ще два голи прийшли після швидкої вертикалізації атаки.

«Лідс» грає з високою лінією оборони й це суперзручний сценарій для «МанЮнайтед». Джеймс, Бруну, Грінвуд - для них вибігти у контру й скористатися вільним простором як візитна картка (особливо сподобалося різноманіття ривків від Бруну). Ну а Погба показав, що у свій день він може загострювати з будь-яких точок поля на будь-який манер.

Тепер «МЮ» мусить пройти перевірку командою, яка буде закриватися в низькому блоці. Це й буде тест на зрілість колективу.

🇺🇦Окей, Сергій Ребров - найбільш оптимальний варіант на пост тренера збірної. Виводив клуб у плей-оф ЛЧ + досвід за кордоном + авторитет серед гравців + сучасне бачення гри.

Якщо він не зможе стати за штурвал збірної прямо зараз, то є ще два цікаві варіанти.

В 2010 році Мирон Маркевич багатообіцяюче почав у стані збірної і є відчуття недосказанності. Він заслужив шанс повернутися на цю посаду. Однією з найбільш недооціненних якостей Богдановича є вміння тримати будь-яку команду: все ж таки стільки років успішно тренувати інтернаціональний латиноамериканський колектив у Харкові дорогого варте.

З іншого боку Маркевич це історія про імпровізацію в атаці а-ля Венгер, а тому інтрига, як це позначиться на чіткій структурі позиційного футболу, яка вже закладена в збірній.

А другий варіант - це Віктор Скрипник. Прогресивний спеціаліст німецької школи, який зробить спробу навчити збірну пресингувати. Є відчуття, що він зміг би поставити пресинг мінімум рівня Швейцарії Владіміра Петковіча, котра у цьому компоненті виглядала цікаво.

А от, що дійсно лякає, так це чутки про призначення Михайличенка😢
А кого ви бачите оптимальним варіантом ?

Проти неймовірно цинічної Англії граємо у Римі. Сподіваюся, що італійська земля допоможе нашому італо-українському тренерському штабу.

І до речі: формат Євро з 24 командами хоч і має свої недоліки, але круто шо одразу три «третіх місця» пройшли до 1/4

Зінченко показав, чому він грав у фіналі ЛЧ
Бо суперпрофі відрізняється від звичайного хорошого гравця тим, що може провалити одну гру, але дві поспіль - в жодному разі

В 1/4 фіналу ЧС-2018 Англія грала проти Швеції
Зараз доволі близько до того, щоб на Євро повторився цей сценарій
Віримо, що Україна поставить підніжку і не допустить їхньої зустрічі знову🙏

В цьому сезоні Тухель вже двічі обігрував Пепа (по разу в АПЛ й 1/2 Кубка Англії). А як казав письменник Пауло Коельйо: якщо щось було раз, то не факт, що це буде вдруге, а от що було два рази - то неодмінно буде і втретє.

Окей, лірику в сторону. Сіті на папері фаворит, доволі значний фаворит, але це фінал. Думаю, це буде закритий поєдинок, де обидві команди будуть максимально перестраховуватися й старатися нівелювати сильні сторони суперника, ніж самі агресивно йти вперед.