Живемо з дружиною на 5-му поверсі. Сьогодні так голосно і трохи яскраво щось пролітало над нами, що я подумав: смерть дуже близька.

Сьогодні ти тапаєш по екрану, а завтра тебе нема. І в день, коли людина помре все стає неважливим:
- вища освіта
- авто на яке так працював
- фільми, які відібрав, щоб глянути пізніше
- грандіозні плани стати успішними і забезпеченим

Все втрачає сенс. Все сміття. Туфлі в яких ти раніше хизувався згниють під кришкою труни.

І що тоді? Якщо це кінець і на цьому все, то можете набирати вану з горілки і приєднуватися до ЛГБТ спільноти. Робіть, що хочеться, пробуйте все, бо всеодно вмрем.

А якщо є Бог і далі суд твого життя? То варто задуматися про своє сьогодні, про цінності якими живу. Сміття згниє, а Бог залишиться навік.

Ракети нагадують мені, що насправді цінне в житті. І чого найперше шукати. Інвестуйте в Небо і навіть, коли помрете, житимете 🙏