Коли виникла українська мова ✍️
Назвати точний рік, ба більше, навіть століття неможливо. Та формуватися й розвиватися українська мова почала з розпадом
праслов’янської мови на окремі діалекти – приблизно з VI–VII ст. н. е. до XI ст. н.е. На думку мовознавця Юрія Шевельова, її утворили києво-поліський та галицько-подільський діалекти слов’ян. І це був
протоукраїнський період розвитку мови.
З XI ст. до XIV ст. тривав
давньоукраїнський період. З’явлися перші писемні пам’ятки.
“Повість минулих літ”, “Слово о полку Ігоревім” написані давньоукраїнською мовою. Проте давньоукраїнська не була єдиною цілісною мовою в сучасному розумінні. Термін
“давньоукраїнська мова” треба розуміти як суміш різних діалектів, якими розмовляли жителі Русі.
Для написання ж більшості текстів, передусім релігійних, як літературну використовували церковнослов’янську мову.
У XV–XVI ст. оформлюється фонетична система української мови. Як літературна все ще домінує церковнослов’янська мова. Але вона доступна для розуміння не всім, тож починаються спроби перекладати релігійні тексти
“простою мовою”, тобто мовою, більш-менш наближеною до тогочасної розмовної.
У XVI–XVIII ст. староукраїнську мову використовують у діловому письменстві, у літописах. Проте книжна мова ще далека від живої розмовної.
З
“Енеїди” Івана Котляревського розпочався розвиток
нової української літературної мови, адже це перший літературний твір, написаний живою розмовною українською мовою. А поява
“Кобзаря” Тараса Шевченка утвердила українську як літературну мову, адже мова поета була зрозумілою кожному.
З часів Шевченка українська мова помітно змінилися. З’явилися нові слова, змінилися підходи до словотворення й побудови речень. Мовознавці не раз переглядали правопис, видали незліченну кількість праць з історії української мови та її сучасного стану, уклали сотні різноманітних словників 📚
Розвиватися й змінюватися українська продовжує і зараз. І те, якою вона буде завтра, залежить від кожного з нас 😉