1000 днів тому Україна прокинулася від шоку: по наших містах вдарили перші російські ракети.
Ворог рушив на Київ, і паралельно спробував прорвати фронт на півдні та сході, щоб оточити українські війська в ООС. Відтоді бій з російським агресором не припиняється ні на хвилину.
Але за підсумками 1000 днів великої війни український схід — міцно стоїть. Росіян вигнано з Київщини, Чернігівщини, Сумщини, звільнено Харківщину, ворога відкинуто з правого берега Дніпра.
Поступово, але невідворотно, російсько-українська війна переходить на територію ворога: туди, звідки вона прийшла.
Щомиті плани російської недоімперії ламаються мужніми, героїчними чоловіками та жінками в українському однострої.
Ці пекельні 1000 днів були для нас найважчими. Ворог досі зберігає наступальний потенціал. Але ще ніколи в історії українське військо не було настільки сильним.
Українські воїни зараз виконують найважливішу роботу у світі. Своїм потом і кров’ю вони день за днем, рядок за рядком пишуть новітню історію України. України, яка є і завжди буде завдяки ним.
Попри втому, втрати і біль ми відстоїмо наше право на життя та свободу.
Тримаймо стрій! Слава українським воїнам! Слава Україні!