Big Bookowski

​​🎥 Кіно на вечір: «Подвійне життя Вероніки» (Podwójne życie Weroniki)

Рік: 1991
Режисер: Кшиштоф Кесльовський
У ролях: Ірен Жакоб, Владислав Ковальський, Єжи Гудейко
Рейтинг IMDb: 7,7

Дві Вероніки, одна в Кракові, інша в Парижі, (обидві — ідентичні зовнішньо і фатумно), живуть своїми меланхолійними життями, наповненими класичною музикою та самотністю, але кожна з них відчуває, що не одна в цьому світі.

Одного вечора, виконуючи свою партію на сцені філармонії, польська Вероніка помирає від серцевого нападу. У той самий день французька Вероніка раптово довірюється інтуїтивному метафізичному імпульсу та покидає всі мрії про велику сцену. Рятуючи себе й своє слабке серце.

У багаторівневій притчі Кшиштофа Кесльовського заховано безліч сенсів: психоаналітичний (адже режисер теж помер від серцевого нападу, обираючи творчість, а не довге життя), так і політичний (польська Вероніка помирає, змагаючись з дияволом комунізму, щоб більш західніша Вероніка могла жити далі).

Однак найсолодшим медом у фільмі є його візуальне наповнення — осінні кадри Кракова і Парижа 90-х в об’єктиві естета Славомира Ідзяка, червоний шарф й оверсайз-пальто Вероніки, культовий кадр на мотоциклі (омаж на нього є у фільмі «Амелі» з Одрі Тоту, пам’ятаєте?), тьмяні інтер’єри домашніх студій з книжковими шафами.

А ще — елегійні композиції польського композитора Збіґнева Прайснера, які мають в собі щось абсолютно неземне. Здається, таку музику вміють писати лише янголи та поляки.

Стрічка, яка гіпнотизує та назавжди закохує у польське кіно та його Веронік. 🖤

​​🎥 Кіно на вечір: «Примарна нитка» (Phantom Thread)

Рік: 2017
Режисер: Пол Томас Андерсон
У ролях: Деніел Дей-Льюїс, Вікі Кріпс, Леслі Менвілл
Рейтинг IMDb: 7,5

Лондон, післявоєнні 50-ті. Нью-йоркський кутюр’є Рейнолдс Вудкок — перфекціоніст, закоханий у свою справу. За його послугами звертаються королівські особи, багаті спадкоємиці і кінозірки. Та Рейнольдса цікавить лише одне — творчість.

Хоч навколо блиск, слава й розкоші, в один момент він відчуває себе спустошеним. Як і його реальний прототип — Крістобаль Баленсьяга, засновник дому високої моди Balenciaga.

Рейнольд вирушає на вакації у село, де знайомиться з офіціанткою Альмою, дівчиною з розливним рум’янцем і життєвою силою, що протистоїть його тихій флегматичності, — своєю майбутньою музою. Саме тоді все й починається.

Пол Томас Андерсон зняв глибокий екзистенційний та дуже цілісний кіноетюд за принципом «все сам»: був і продюсером, і оператором, і сценаристом, і режисером.

На композиторське крісло запросив Джонні Грінвуда — гітариста з групи Radiohead.

На головну роль — фантастичного Деніела Дей-Льюїса. Геніального актора, лауреата трьох золотих статуєток «Оскар», ірландського аристократа, який після цієї стрічки назавжди покинув Голівуд, щоби займатись улюбленою справою — столярством.

Фільм-естетика, фільм-гіпноз.
Дозвольте піддатися його магії.

​​🍊15 різдвяних фільмів для лінивих вечорів, vol.1

Якщо ви виглядаєте собі сьогодні, як Біллі Боб Торнтон з «Поганого Санти», (тобто святково, але все ще до біса пом’ято), то найкраще, що можна зробити, — це залягти вдома під довгий марафон різдвяного кіно.

Витягайте ложку, залишки новорічних салатів та обирайте кіно.

​​🎥 Кіно на вечір: «Кохання пополудні» (L'Amour l'après-midi)

Рік: 1972
Режисер: Ерік Ромер
У ролях: Бернар Верле, Франсуаза Верле, Зузу
Рейтинг IMDb: 7,7

Магія режисера «французької нової хвилі» Еріка Ромера в тому, що він створює глибоких, повноцінних та навічно стильних героїв, з якими ти одразу себе асоціюєш.

Фредерік з «Кохання пополудні» — інтровертний буржуа, який любить ранковий натовп. Працює у просторому паризькому офісі-квартирі з закрученими сходами. Платонічно любить усіх жінок, але фізично — лише свою дружину Елен. Носить теракотові гольфи та цупкі пальта. Нікому по-справжньому не відкривається, аж поки не з'являється Хлоя.

Це шостий і останній фільм з серії моральних казок режисера «Six contes moraux». Філософсько-поетичний, паризько-післяобідній і смачний, наче кава з круасаном у безлюдному кафе на Сен-Жермен.

А хіба в Ромера бувають інші?

​​🎥 Кіно на вечір: «Коли Гаррі зустрів Саллі» (When Harry Met Sally…)

Рік: 1989
Режисер: Роб Райнер
У ролях: Меґ Раян, Біллі Крістал
Рейтинг IMDb: 7,6

Романтична, легка й дуже осіння комедія про Гаррі (Біллі Крістал) й Саллі (Меґ Раян) та історію їхнього хаотичного знайомства, яке відбувалось цілих 12 років.

Стрічка, додана до всіх можливих списків, зокрема й сюди — «100 найсмішніших американських фільмів за 100 років за версією AFI». Недивно, адже в ній є всі необхідні інґредієнти доброї комедії: нестандартний сюжет, канонічна харизма Меґ Раян і ота магічна осінь в Нью-Йорку.

Де тут осінь? Хоч ріж ножем і смакуй з медовим чаєм! Але головне — жовтогарячий Сентрал-парк і сезонна мода. Жакети, капелюхи, високі джинси, білі в’язані светри — словом, вічні кіно-образи, які можна сміливо одягати і зараз.

Дивись, щоб поліпшити собі настрій і зігріти душу.

​​🎥 Кіно на вечір: «Спіймати злодія» (To Catch a Thief)

Рік: 1955
Режисер: Альфред Гічкок
У ролях: Кері Грант, Грейс Келлі
Рейтинг IMDb: 7,4

Джон Робі, він же Кері Грант, колись був неперевершеним злодієм, відомим за кличкою «Кіт». Йому пощастило — назбирав собі капітал і красиво пішов на пенсію, елеґантно проживаючи останні роки у своєму маєтку біля Ніцци.

Але спокою Джона настає кінець, коли хтось починає грабувати багатіїв у каннському готелі «Карлтон», використовуючи його класичні котячі прийоми.

Детектив Гічкока з легким саспенсом, спекотним літнім вайбом та діамантовим шиком грошовитої Рив’єри 50-х. Ну і гламурною Грейс Келлі, яка на прем’єрі цього фільму в Каннах познайомилась з князем Монако Реньє III і назавжди покинула акторську кар’єру.

Але це — вже зовсім інша історія.

​​​​🎥 Кіно на вечір: «Баскія» (Basquiat)

Рік: 1996
Режисер: Джуліан Шнабель
У ролях: Джеффрі Райт, Ґері Олдмен, Девід Бові, Бенісіо дель Торо, Віллем Дефо, Крістофер Вокен, Кортні Лав, Сем Роквелл

Справжня історія Жана-Мішеля Баскії — першого темношкірого художника, який став шалено популярним та заробляв на картинах тисячі доларів. Неоекспресіоніст, близький друг Енді Воргола, коханець Мадонни і член сумнозвісного «Клубу 27».

Фільм, який смачно передає атмосферу того часу — Нью-Йорк 80-х, вулиці в графіті, свобода, наркотики. Фільм, який зібрав у собі весь цвіт американського кіно — чого варті лише Джеффрі Райт, Ґері Олдмен, Кортні Лав та Сем Роквелл.

Ну і головна причина, через яку мене звабив цей фільм, — прекрасний Девід Бові у ролі ексцентричного Енді Воргола.

Роботи Баскії манять і заворожуть своєю дикою естетикою. Лише погляньте на ці: Skull, Irony of the Negro Policeman, Aboriginal.

Вмикайте фільм, щоб побачити, як саме вони створювались, побувати в майстерні художника й зануритись в те мистецтво з первісними мотивами. Дивне, богемне і героїнове.

​​🎥 Кіно на вечір: «Великий Лебовські» (The Big Lebowski)

Рік: 1998
Режисер: Ітан Коен, Джоел Коен
У ролях: Джефф Бріджес, Стів Бушемі, Джуліанна Мур, Джон Гудмен
Рейтинг IMDb: 8,1

Легендарний фільм братів Коен, на основі якого навіть сформувалась нова релігійна течія — дудаїзм (від слова «dude» — чувак).

І хоч на момент виходу стрічка не мала комерційного успіху, а сноби-критики й поготів називали «Великий Лебовські» найгіршою робою режисерів, вже у XXI столітті в газеті The Independent влучно підкреслили: «Це перший культовий фільм епохи інтернету».

Бо Джеффрі «Чувак» Лебовські — ніби месія нового покоління. Безробітний пацифіст, який курить траву під пісні групи Creedence Clearwater Revival, розкинувшись на улюбленому килимі, що задає тон усій кімнаті.

Ходить в супермаркет у домашньому халаті, любить боулінг, хоча за весь фільм жодного разу не зробив кидок, постійно вляпується в незрозумілі ситуації і всім серцем прагне єдиного — щоб його не чіпали.

Усі ми трохи Лебовські, скажіть?

​​🎥 Кіно на вечір: «Басейн» (La piscine)
⠀
Рік: 1969
Режисер: Жак Дере
У ролях: Ромі Шнайдер, Ален Делон, Джейн Біркін, Моріс Роне
Рейтинг IMDb: 7,1
⠀
Невдаха-письменник, який щойно став копірайтером, Жан-Поль (Ален Делон) і його подруга Маріанна (Ромі Шнайдер) проводять відпустку на Лазуровому березі. В ідеально лінивій атмосфері, на розкішній віллі з басейном.
⠀
Аж раптом — ревіння червоного «Maserati», і на подвір’я влітає їхній друг юності Роне зі своєю 18-літньою дочкою (Джейн Біркін), про існування якої ніхто не здогадувався. І цей спокій, розімлілий під сонцем Рив’єри, вже назавжди порушено.
⠀
Культовий детектив 60-х, який триматиме вас у солодкій напрузі до самого кінця. Після якого ви полюбите й одразу возненавидите Алена Делона. І нарешті зрозумієте, чому Серж Генсбур до кінця життя писав для Джейн Біркін свої любовні французькі пісні.

​​Кіноподорожі: 7 фільмів, знятих у Берліні

Давайте на хвильку згадаємо запах щойно осмажених зерен у просторих кав’ярнях Кройцберга, захід сонця під скляним куполом Райхстага, нескінченну чергу в Бергхайн, безхатьченків під мостом на Варшауер штрасе, бургер від «Burgermeister» і поцілунок Брєжнєва та Хонеккера посеред усієї цієї смертної любові.

Заскавуліли від ностальгії? Ох, не ви одні. Але є вихід, універсальний телепорт в місто вашого серця — фільми.

Комуністичний, героїновий, бурлескний, гіпстерський, неоновий чи нуарний. Обирайте кіно та вмикайте свій Берлін.

​​🎥 Кіно на вечір: «Френсіс Ха» (Frances Ha)
⠀
Рік: 2012
Режисер: Ноа Баумбах
В ролях: Ґрета Ґервіґ, Мікі Самнер, Адам Драйвер
Рейтинг IMDb: 7,5
⠀
Френсіс — 27 років, вона живе в Нью-Йорку, але, по суті, у неї немає дому. Френсіс працює у танцювальній трупі, але вона, якщо чесно, зовсім не танцюристка. У Френсіс є найкраща подруга Софі, але вони тепер майже зовсім не спілкуються. Френсіс живе мріями, хоч вони з кожним днем здаються все нездійсненнішими.
⠀
Зворушлива й дуже добра трагікомедія з Ґретою Ґервіґ в головній ролі — режисеркою «Маленьких жінок», яка грає у цьому фільмі майже саму себе.
⠀
Чорно-білий привіт з сучасного Нью-Йорка французькій «новій хвилі» та сумбурний маніфест проти нудного дорослішання, присвячений усім 20-30-літнім міленіалам. Одним словом, фільм про тебе.

​​🎥 Кіно на вечір: «Новий кінотеатр Парадізо» (Nuovo Cinema Paradiso)
⠀
Рік: 1988
Режисер: Джузеппе Торнаторе
У ролях: Філіпп Нуаре, Жак Перрен, Сальваторе Кашо
Рейтинг IMDb: 8,5

Другий фільм італійського генія Джузеппе Торнаторе, який подарував нам, смертним та грішним, такі кіноцукерочки як «Малена» з Монікою Белуччі та «Найкраща пропозиція» з Джеффрі Рашем.

Невеличке сицилійське містечко, облуплені стіни післявоєнних 50-тих та хлопчик Тото, який одного сонячного дня раз і назавжди закохався у кіно. З того часу його найкращим другом стає вусатий кіномеханік Альфредо, а головною розвагою — ті години у будці, поки на екрані крутяться чорно-білі фільми.

«Новий кінотеатр Парадізо» — ода сінемафілам і тій дивній солодкій епосі, коли кінотеатр був колізеєм, де зустрічалися всі.

Ностальгійна і добра стрічка з музикою від оскароносного Енніо Морріконе й пейзажами провінційної Сицилії, яка входить у топ-250 кращих фільмів за версією IMDb і яку варто глянути сотню разів.

Але, знаєте, вперше — то особлива насолода.

​​🎥 Кіно на вечір: «Коліно Клер» (Le genou de Claire)
⠀
Рік: 1970
Режисер: Ерік Ромер
У ролях: Жан-Клод Бріалі, Аврора Корну, Беатріс Роман
Рейтинг IMDb: 7,6
⠀
Сьогодні — 101 рік з дня народження Еріка Ромера. І нехай він менш популярний режисер французької «нової хвилі», аніж Ґодар чи Трюффо, але, без сумніву, найглибший, найбільш філософський і найстильніший.

Фільми Ромера — це завжди сінемафільський кайф: ідеальне поєднання глибоких діалогів, моральних дилем, красивих людей у красивому одязі та естетичних кадрів на фоні ідеальної французької природи.

Як ось у «Коліно Клер», де прекрасно все — пейзажі гірського озера Аннесі у Французьких Альпах, маєтки місцевих аристократів, інтелектуальні розмови, гедоністичні вакації дипломата Жерома та його внутрішня боротьба між раціональним і забороненим, між запланованим одруженням в Парижі і звабливими колінами молодої Клер.

Ох, нехай смакує.

​​🎥 Кіно на вечір: «Денна красуня» (Belle de jour)
⠀
Рік: 1967
Режисер: Луїс Бунюель
У ролях: Катрін Денев, Жан Сорель, Франсуаза Фабіан
Рейтинг IMDb: 7,7
⠀
Лише уявіть: прекрасно бліда Катрін Денев у ролі буржуа-мазохістки Северін. Весняні паризькі образи, задизайнені для стрічки молодим Ів-Сен Лораном, який лише пару років назад залишив дім «Dior», щоб іти своїм шляхом. І, звичайно, Париж 60-х у всій своїй кінематографічній красі.
⠀
Ну як можна оминути цей фільм?
⠀
Культова стрічка, яка зробила ще більш популярним маєстро Луїса Бунюеля — режисера-сюрреаліста, який до того зняв «Андалузького пса» разом з Сальвадором Далі.
⠀
Мелодрама з еротичним підтекстом і, водночас, артхаузна класика, про яку сперечаються дотепер, обговорюючи сцени з позицій фемінізму та фрейдистського психоаналізу.
⠀
І просто красивий фільм, який закохує в епоху і оцю всю не зовсім скромну чарівність французької буржуазії.

​​100 кращих фільмів в історії людства за версією «Cahiers du Cinéma»

Гічкок, Фелліні, Трюффо, Бунюель, Тарковський, Мурнау, Ланг, Годар, Коппола, Лінч, Кубрік — тут зібрались лише найкращі стрічки культових режисерів.

Забирай усі.

​​🎥 Кіно на вечір: «Родина Тененбаумів» (The Royal Tenenbaums)
⠀
Рік: 2001
Режисер: Вес Андерсон
У ролях: Гвінет Пелтроу, Люк Вілсон, Оуен Вілсон, Білл Мюррей
Рейтинг IMDb: 7,6
⠀
Світова культура знає багато історій про родини: від гангстерської сімейки Корлеоне до саги про Форсайтів. Ця іронічна трагікомедія розповідає про одну з найбільш незвичних і найбільш нещасних – сім’ю Тененбаумів.
⠀
Коротше кажучи, в Рояла Тененбаума було троє вундеркіндів: Марго – геніальна письменниця, виграла Пулітцерівську премію в 5-му класі; Річі – успішний бізнесмен у свої 13; Чес – прекрасний тенісист, двічі чемпіон світу. Єдине, з чим дітям не пощастило, так це з недолугим татусем. Одного дня він узяв їх усіх і покинув.
⠀
Минуло 20 з хвостиком років, діти виросли і перетворились у звичайних дорослих з кислими виразами обличчя. Марго стала депресивною Гвінет Пелтроу в шубі, Річі – переляканим Беном Стілером у червоних спортивках, а Чес – інтровертним Люком Вілсоном в бежевому пальто. І так, на цьому моменті історія тільки починається.
⠀
Це кіно – суцільна естетична насолода і найкращий фільм режисера, бо найбільш душевний.

Забудьте про сірий нудний горезвісний реалізм, приготуйтесь до яскравого ескапічного світу Веса Андерсона – з ідеальною симетрією, красою 50-х й 70-х у кожному кадрі та вічно апатично-суїцидальним Біллом Мюрреєм. Ну а куди ж без нього?

​​🎥 Кіно на вечір: «Місто котів» (Kedi)
⠀
Рік: 2016
Режисер: Джейда Торун
Рейтинг IMDb: 7,7

Кіно для тих, хто любить котів і для тих, хто любить Стамбул. Бо вони вже багато сотень років існують лише у симбіозі.

Інша історія стародавнього міста, побачена очима семи чарівних котів і кицьок. Справжніх володарів Стамбулу, які ходять самі по собі, примуркуючи, по брукованих вулицях, древніх мечетях та турецьких базарах.

І повірте, їм буде вам що показати.

​​​​12 фільмів для весняного настрою

Паризькі бунтівники 60-х, нью-йоркські наймані вбивці з вазонами, теплі романтичні ночі у Гонконзі, пікніки при дворі Марії-Антуанетти і ціле поле жовтих нарцисів.

Дванадцятка кіноісторій, де весна – у кожному кадрі. Обирай свою.

​​🎥 Кіно на вечір: «Фотозбільшення» (Blowup)
⠀
Рік: 1966
Режисер: Мікеланджело Антоніоні
У ролях: Девід Хеммінгс, Джейн Біркін, Верушка
Рейтинг IMDb: 7,6
⠀
Поетичний антидетектив про свінгуючий Лондон 60-х. Місто, гедоністично одержиме музикою, модою і молодістю. Місто, яке у той час було столицею світу.
⠀
Головний герой – богемний fashion-фотограф Томас у стильних білих джинсах на чорному «Rolls-Royce». Днем він фотографує манекенниць (як от Верушку чи Джейн Біркін), а вночі – вибирається до безхатченків і робить документальні знімки. Одного дня він випадково знімає на камеру у парку вбивство – і тут починається триллер.
⠀
Стрічка, яка у 1967-му зібрала десятки нагород, номінації на «Оскар» і «Золоту пальмову гілку» Каннського фестивалю.

Естетичне кіно, яке я ніколи не стомлюся рекомендувати. Про екзистенціалізм, кольорові британські 60-ті і вітряну лондонську весну.