Creative Lab: art & text🐞

Постфутуристи винайшли іврит😄

Яке сприйняття комфортніше для психіки?

Психологічно комфортніше, мабуть, благо чи гра, тому що вони зменшують тривожність. Виклик теж може давати енергію та мотивацію, але потребує постійної напруги. Трагедія та цинізм – найбільш деструктивні варіанти, які можуть призвести до депресії чи розпачу.

Але якщо більшість людей вибере комфорт-варіант, тобто прийме детермінізм як благо, це створить певні можливості(багато багато вигідних можливостей) для управління суспільством.
Основна ідея полягає в тому, що коли люди вважають, що їхня доля зумовлена і опір є безглуздим, вони стають більш пасивними, передбачуваними та керованими(як непередбачувано)

Як ми сприймаємо детермінізм?

∆ Як трагедію: людина відчуває свою безпорадність як джерело страждання. Її життя видається несправедливим, безглуздим або повним болю. Це може виражатися в депресії, відчутті себе жертвою, пасивності чи навіть агресії (якщо вона звинувачує суспільство, Бога чи природу).

∆ Як виклик: незважаючи на усвідомлення своєї несвободи, людина прагне боротися з обставинами, шукати лазівки, доводити, що не все вирішено. Це може бути протест проти системи, філософське осмислення долі, творчість, пошук альтернативних шляхів. Іноді такий підхід перетворюється на "гру проти правил".

∆ Як благо: людина знаходить втіху в тому, що вона не керує своїм життям. Це знімає з неї тягар відповідальності та тривоги. Якщо все зумовлено, значить, немає сенсу боротися, потрібно просто прийняти і довіритися долі (чи то Бог, суспільні чи біологічні фактори). Може перерости в релігійне смирення, стоїцизм або навіть у лінощі та апатію.

Додаткові варіанти сприйняття
• Байдужість – "Ну і що з того?" Людина усвідомлює, що вона не керує своїм життям, але це її не хвилює. Можливо вона просто живе за інерцією, не рефлексуючи над цим.

• Гра – "Якщо я не маю контролю, то можна розслабитися і подивитися, що буде."
Людина сприймає життя як експеримент, де немає сенсу турбуватися, але можна спостерігати і вивчати.

• Містика – "Якщо я не керую життям, значить хтось чи щось робить це за мене."
Може виливатися на інтерес до езотерики, передбачень, прикмет.

• Симуляція - "Я не контролюю своє життя, але, можливо, хтось керує ним заради якогось інтересу."
Це може призвести до ідей щодо симуляції реальності, змов чи кармічних випробувань.

• Цинізм - "Якщо я нічого не вирішую, значить, нічого не має значення."
Може призвести до нігілізму чи аморальної поведінки ("якщо все вирішено, то навіщо паритися?").

Детермінізм — це філософське вчення, яке стверджує, що всі події, явища та дії мають причини та відбуваються згідно з певними законами. Ідея детермінізму протиставляється індетермінізму, який визнає існування випадковості та свободи волі.

Основні види детермінізму:

1. Причинно-наслідковий детермінізм
Всі події визначені попередніми причинами. Якщо знати всі вихідні умови, можна точно передбачити майбутнє.
Пов'язаний з механістичним світоглядом Ньютона.

2. Фізичний детермінізм
Світ підкоряється фізичним законам.
Квантова механіка внесла корективи: є певна невизначеність на мікрорівні.

3. Біологічний детермінізм
Поведінка й риси людини визначені генами та біологічними факторами.
Часто пов’язаний із соціобіологією.

4. Психологічний детермінізм
Поведінка людини визначається її минулим досвідом, вихованням і психічними процесами.
Представники: Фрейд (несвідоме визначає дії людини).

5. Соціальний детермінізм
Людські вчинки визначаються суспільними умовами, культурою, економікою.
Наприклад, марксизм підкреслює роль економічних чинників.

6. Теологічний детермінізм
Всі події передбачені або визначені Богом.
Включає концепції фаталізму й передвизначення.

7. Логічний детермінізм
Якщо висловлювання про майбутнє може бути істинним або хибним вже зараз, то майбутнє вже визначене.
Пов’язаний із проблемою свободи волі.

Чат гпт пояснює різницю між дієсловами "wpływać" i "oddziaływać"

Обидва польські дієслова — wpływać і oddziaływać — стосуються впливу на щось, але вони мають різні відтінки значення та вживаються в різних контекстах.

• Wpływać – походить від слова wpływ (вплив). Це загальніше слово, яке означає зміну або дію, що спричиняє зміни в чомусь.
• Oddziaływać – походить від слова oddziaływanie (взаємодія, вплив). Це слово зазвичай використовується в більш спеціалізованих контекстах, наприклад у науці, психології, соціології. Воно підкреслює активну взаємодію між двома елементами.

Ось речення для ілюстрації:

1. Głaszczę kota, a on mruczy. W ten sposób oddziałujemy na siebie nawzajem – ja daję mu czułość, a on poprawia mi nastrój.
(Я гладжу кота, а він мурчить. Таким чином ми взаємно впливаємо один на одного – я даю йому ніжність, а він покращує мій настрій.)

2. Zjadłem kota i teraz boli mnie żołądek. To pokazuje, jak bardzo dieta wpływa na zdrowie.
(Я з'їв кота, і тепер у мене болить шлунок. Це показує, наскільки харчування впливає на здоров'я.)

У першому випадку є взаємодія (ти гладиш кота, а він мурчить у відповідь), а в другому — односторонній вплив (ти з'їв кота, і він вплинув на твій шлунок, але вже не може відповісти).

"...Головне – грітися між людьми,
любити цю артільну роботу зими,
це нечутне дихання грунту,
його печать.

Треба про це кричати.
Ось вони і кричать..."

Методичка для політика-популіста: як здобути та втримати електорат

1. Формування образу "лідера народу"

1.1. Проста мова: Використовуйте короткі, емоційні вислови, які легко запам’ятовуються. Уникайте складних термінів.
1.2. Імідж близькості: Одягайтесь просто, спілкуйтесь з людьми на вулиці, фотографуйтесь із дітьми, працюючими, ветеранами.
1.3. Залучайте символіку: Використовуйте патріотичні кольори, символи державності або релігійні елементи, щоб асоціювати себе з культурними цінностями.

2. Створення простих меседжів

2.1. Знайдіть "ворога": Звинувачуйте в усіх проблемах зовнішні сили, олігархів, попередників чи будь-яку іншу групу, яка викликає емоції.
2.2. Обіцяйте "золоті гори": Говоріть про швидкі, зрозумілі рішення (знизити тарифи, підвищити пенсії, побудувати дороги).
2.3. Використовуйте лозунги: Наприклад, "Сила в єдності!" або "Ми повернемо вам гідність!".

3. Робота з емоціями

3.1. Страх і надія: Лякайте громадян наслідками бездіяльності, але одразу пропонуйте себе як єдиного рятівника.
3.2. Спрощуйте складне: Подавайте проблеми так, ніби їхнє вирішення лежить на поверхні, і лише ви це розумієте.
3.3. Грайте на ностальгії: Згадуйте "золоті часи" та обіцяйте їх повернення.

4. Активація соціальних мереж

4.1. Меми та відео: Розповсюджуйте простий і веселий контент, який легко ділити.
4.2. Боти та коментарі: Створіть армію ботів для підтримки вашої позиції та дискредитації опонентів.
4.3. Вірусні акції: Влаштовуйте видовищні події, що привернуть увагу ЗМІ та соцмереж.

5. Контроль інформаційного простору

5.1. Маніпулюйте ЗМІ: Підкупіть або укладіть партнерства зі ЗМІ, які будуть транслювати вашу точку зору.
5.2. Дискредитуйте опонентів: Використовуйте компромат, перебільшуйте їхні недоліки, перекручуйте їхні слова.
5.3. Розмивайте увагу: У моменти скандалів ініціюйте інформаційні вкиди, щоб переключити увагу суспільства.

6. Побудова лояльного електорату

6.1. Роздача благ: Влаштовуйте "соціальні програми" – продукти, гроші, дрібні подарунки для окремих верств населення.
6.2. Лояльність через страх: Демонструйте, що без вас країна опиниться у хаосі.
6.3. Робота з активістами: Створіть мережу "прихильників", які розповсюджуватимуть ваші меседжі в громадах.

7. Утримання влади

7.1. Постійне створення криз: Утримуйте громадян у напрузі, щоб вони відчували вашу необхідність.
7.2. Змінюйте фокус: Коли обіцянки не виконуються, перемикайте увагу на інші теми або створюйте нові "великі цілі".
7.3. Персоналізація влади: Зробіть так, щоб люди асоціювали всі успіхи лише з вами.

8. Використання опонентів

8.1. "Кишенькова опозиція": Створіть контрольовану опозицію, яка буде критикувати вас без реальних наслідків.
8.2. Розколюйте конкурентів: Підтримуйте внутрішні конфлікти в опозиційних рухах.
8.3. Використовуйте "ефект дзеркала": Усе, що вам закидають, повертайте на опонентів.

9. Продовження циклу

9.1. Обіцянки нових реформ: Навіть після провалу попередніх обіцянок, давайте нові, ще грандіозніші.
9.2. Емоційна залежність: Постійно змушуйте електорат емоційно реагувати на ваші заяви, щоб вони не встигали аналізувати.
9.3. Культивування міфу: З часом формуйте власну "легенду", де ви – єдиний захисник народу.

Примітка: будьте готові до наслідків
Будь-який популізм має свою межу. Рано чи пізно частина електорату почне вимагати виконання обіцянок. У такому разі використовуйте пункт 7 – утримання влади через створення криз та переключення уваги.

Ви точно знаєте кому це відправити хто дотримується цієї методички.