Чорнозем


Kanal geosi va tili: Ukraina, Ukraincha
Toifa: Siyosat


Блог колишнього редактора ТСН і екс-журналіста «Української Правди» та Forbes.
Бачив та чув такі речі, що пішоходам на Хрещатику навіть не снилися.
Контакт @chornozemm

Связанные каналы

Kanal geosi va tili
Ukraina, Ukraincha
Toifa
Siyosat
Statistika
Postlar filtri


Чому Шуфрич уже давно не битий?

Нестор Шуфрич дослівно збирається про щось там домовитися з Путіним, а потім знайти в Україні (!) винного за те, що почалася війна.

Реально питання: чому Шуфрич уже так давно не отримував тягла?

Питання, чому відверто проросійський «риг» очолює комітет свободи слова в Раді, я не задаю. Відповідь і так очевидна. Журналістів нова влада має в одному місці. І про це вже неодразово було прямо сказано.


Про Путіна, Сівоху, націоналістів і безпрограшну ситуацію для Рашки

Путін заявив, що розведенню військ на Донбасі заважають виключно українські націоналісти: «Сам гаспадін Зєлєнський, канєшно, на націоналіста не схожий, але чи впорається він із ними, мені зараз важко сказати. Питання в тому, чи доведе він до кінця те, що було сказано ним публічно, і те, що він сам вважає за доцільне зробити».

Підспівує цьому і комік-недополітик Сівохо: «Проти миру виступає войовнича меншість».

Взагалі, ситуація для Рашки безпрограшна. Впорається Зеленський з націоналістами – посилиться внутрішня напруга в Україні, ймовірно активізуються протести. Не впорається – Москва отримає аргументи для Заходу, що саме Київ зриває мирний процес, що держава в Україні втратила контроль над ситуацією і балом правлять агресивні націоналісти, декотрих з яких шановні американські сенатори взагалі називають терористами.


​​У чому найбільша небезпека Формули Штайнмаєра?

Коротко про формулу капітуляції, яку нам нав'язує Росія, Європа і нинішня влада:

І. Формула робить контрольованих Росією терористів стороною, з якою Київ повинен вести переговори. Це дозволяє Росії зняти з себе відповідальність за свої дії на Донбасі.

ІІ. Якщо з Росії знімає відповідальність це призведе до зняття санкцій проти РФ.

ІІІ. Вибори легітимізують бойовиків. Дуже скоро ми побачимо їх в усіх містах України. Це у свою чергу загрожує дестабілізацією та підвищенням криміногнної ситуації на вулицях. Також існує ризик, що бойовики почнуть тероризувати колишніх учасників АТО.

IV. Території, які повернуться до складу України, отримають унікальний особливий статус. Ця ситуація несе подвійний ризик. По-перше, ми повноцінно ніколи не зможемо їх контролювати. А по-друге, це буде чіткий сигнал проросійським силам на південному-сході Країни. Хочете особливий статус — просто покличте Путіна.

V. Російські війська залишаться на Донбасі у статусі «добровольців» та «народної міліції» У будь-яку хвилину, ці добровольці будуть готові виконати наказ продовжити «Російську весну 2014».

А отже ми не зупинили ризик Великої війни з Росією. Навпаки — ми наближаємо Велику війну.

І найголовніше. Вирішення у такому форматі питання війни на Донбасі абсолютно не вирішує питання питання повернення Криму. Ситуація Криму консервується на російських умовах...
Звісно Франції, Росії та Німеччиниі цей сценарій цілком ок.
А Україні?


​​«Моніка Зелінскі» #кадртижня

На тижні демократи запустили процедуру імпічменту проти Трампа. І знаєте в усій цій історії американські ЗМІ прозвали Зеленського? «Моніка Зелінскі». Проведені паралелі ви точно вловили.

Фінал історії з імпічментом, думаю, буде таким же, як і в Білла Клінтона. Імпічменту не буде. Не вірю. Але весь цей політичний серіал у США розтягнуть десь аж до наступних виборів президента. І піаритися на цьому будуть, як демократи на чолі з Байденом, так і сам Трамп.

Які висновки для Зеленського і загалом всієї української політики? Все просто. Є два прописні правила, яким треба слідувати далі:

1. Не лізти в американську внутрішню політику.
2. Перечитати перший пункт десять разів.


Не будуйте ілюзій

Якщо наші війська відводять на Донбасі, то «лінія зіткнення» перенесеться в мирні міста по всій Україні.

Росія війни припиняти не збирається. Їй потрібна вся «федералізована», а значить, зруйнована Україна. Про що цього тижня недвозначно нагадало російське МЗС.


​​А Пінчуку добре при будь-якій владі #кадртижня

За мотивами YES – форуму олігарха Віктора Пінчука, який щороку збирає на ньому всю політичну еліту країни. І незмінно щороку цей форум відкриває президент. Цього разу вже п'ятий.

Отож, пане Пінчук,
– Хто приватизував найбільше державних активів за президентства свого тестя?
– Хто відбілював тестя Кучму після вбивства журналіста Гонгадзе?
– Хто торгує трубами і колесами з Росією під час війни?
– Хто кожні парламентські вибори купує місця в різних списках різних партій?
– Хто використовує телеканали для лояльністі влади?
– Хто за допомогою цього форуму намагається перетворитись з олігарха на благодійника?
– Хто живе у Лондоні більше, ніж в Україні?
– Хто у 2015 придбав найновіший в Україні приватний літак?
– Хто посадив Суркіса на другий ряд?
– Що робить Вас щасливим?


​​Переміг бренд: підсумки парламентських виборів

Тамада, весільний фотограф, купка коміків і зірок шоу-бізнесу, спортсмени та більше двох десятків безробітних. Так, «нових облич» буде в оновленій Верховній Раді багато. Загалом, у Раді 9-го скликання три чверті депутатів будуть «новачками». Самі розумієте, які тут є позитивні, і які негативні сторони.

Вперше в історії незалежної України більшість у Верховній Раді отримує одна партія. Станом на зараз «Слуга народу» проводить у парламент 253 народних депутатів.

Найбільше «нових» веде «Слуга народу». Партія Зеленського ані у списку, ані на округах не має колишніх або чинних нардепів.

А тепер щодо інших висновків по виборах.

ЗЕ бренд тотально переміг по всіх мажоритарних округах. Перемогти бренд змогли тільки ті, хто мав величезні фінансові ресурси. І то не завжди вдавалося.

Людей не злякала абсолютна більшість ЗЕ. Як показало голосування – вони цього прагнули. Тепер в очах виборців саме «Слуга народу» відповідальні за все, що відбувається в країні. У тому числі за «обіцяний рай,» який, на думку електорату ЗЕ, має настати найближчим часом.

«Голос» і «Батьківщина» можуть засунути подалі свої «коаліційні угоди» і тези про «червоні лінії». «Слузі народу» вони на даному етапі зовсім не потрібні. Хоча через півроку це може змінитися – коли весільних фотографів та інших топ-політиків підкуплять або змусять скласти мандат інші олігархи. Прогнозую, що проблеми з розколом в «Слуги народу» почнуться десь за півроку. Десь напередодні ухвалення бюджету 2020 року, коли активізуються всі грошові мішки.

У ЗЕ не буде сильної єдиної парламентської опозиції - занадто сильно посварені між собою Порошенко-Тимошенко-Вакарчук. І це поки найгірша новина. Про іншу погану новину, тобто про Медведчука і КО, які зайшли в Раду з другим результатом, розповім у наступному пості.


Чи потрібен парад на День незалежності?

Є аргументи як «за», так і «проти». Зеленський «проти». Мовляв, парад не проводимо, а гроші на його організацію роздамо військовим у якості премій. Даю свій фідбек по цьому питанню, яке обов’язково треба пояснити зараз, перед виборами.

ЗеМатематика в нас виходить така: 300 мільйонів на військовий парад – це марнотратство. 300 мільйонів на переїзд Адміністрації президента в нове приміщення – це життєво необхідна інвестиція.

Насправді ж цю інформацію вкинули напередодні виборів не випадково. Але ж виділять ці премії вже після виборів. А новина з'явилася зараз, щоб зібрати трохи більше голосів за «Слугу народу» на виборах.

До речі, ще трохи математики. 300 мільйонів гривень не на парад до Дня Незалежності, а як премії військовикам – це приблизно по тисячі гривень кожному. Епоха бідності вже закінчилась, так? І це по тисячі, якщо не брати до уваги прикордонників, СБУ, нацгвардійців, які теж беруть участь в параді та війні на Сході.

Загалом же, якщо відкинути всі ці політтехнологічні «фішечки», то мою думку щодо необхідності параду така. Військовий парад – це можливість нам, цивільним, подякувати військовим за незалежність. Пафос зашкалює, але без нього в цей день ніяк. Особливо, коли твоя країна перебуває в стані війни. А ось скасування параду під час війни – це таке собі виховання пацифізму у країні-жертві збройної агресії.


​​Із люстрації хочуть зробити посміховище

Портнов хвалився, що розробив законопроект про люстрацію усіх, хто обіймав посади з лютого 2014 року. Портнов розробив, Зеленський анонсував внесення такого законопроекту до парламенту. Під люстрацію мають потрапити усі посадовці, включно з депутатами парламенту. Це ідіотизм і диверсія.

Хай навіть комусь не подобаються ті, хто керував з 2014 року. Проблема в іншому. Це абсурдизація самої ідеї люстрації. Точно так само вони, наприклад, доповнять закон про декомунізацію забороною українських націоналістичних символів.

Закон про люстрації ЗЕ на пару з Богданом спочатку доведуть до абсурду, зробивши з нього посміховище. А потім скасують: мовляв, бачите, він не працює. І як наслідок, люстрованими перестане вважатися всі політики часів Яника.


Черговий запис в журналі реваншу

Повзучий реванш проросійських сил проявляється на різних рівнях. Не тільки поверненню Портнова і закупці каналів Медведчуком треба обурюватися. Колишні «риги» масово вилазять і отримують заряд сміливості й на дрібніших рівнях. Далі приклад.

Соціологічна компанія Партії регіонів «R&B group» минулого тижня вперше з 2014 року оприлюднила результати електорального соціологічного опитування. Керівник цієї компанії Євген Копатько після Революції гідності безславно втік в окупований Крим.

А тепер вирішив повернутися. Чому? Ви самі знаєте відповідь на це запитання.


​​Вангую склад нової Верховної Ради

Він буде десь такий:

140 – ноунейми зі списків «новихоблич»
90 – василі йосиповичі, які угноїли мажоритарні округи
45 – медведчуківські риговани
40 – юлядська й порошенківська стара гвардія
35 – багаті чуваки, яким дуже треба до ВР
15 – артисти, спортсмени та інші фріки
15 – ахметовські риговани
15 – ваші знайомі активісти, які казали, що «ніколи й нізащо не підуть у політику»
12 – волонтери зі списків
10 – ветерани зі списків
5 – журналісти, які самі офігіли, що пройшли


На Московському проспекті #думкивзаторі

Так. Зараз стою в заторі на Московському проспекті. Ні. На жаль, я не помилився зараз і не забув про декомунізацію. Вчора ввечері суд повернув проспекту Бандери в Києві назву Московського, а проспекту Шухевича – ім'я Ватутіна.

Ви також помітили, що за останній місяць така херня почала ставатися все більше і все частіше?


​​зРада Європи: Росія повертається до ПАРЄ

Старого світового порядку більше не існує. Голосування в ПАРЄ – не перший і не останній провісник нової реальності та нових геополітичних альянсів. Інцидент у ПАРЄ тривожно сигналізує про ситуацію не в Раді Європи, а в ЄС і НАТО. Ось про що насправді свідчить ця подія.

Погляньте, хто голосував разом з Україною. Три балтійські держави, шведи, поляки, грузини і британці. Це природна взаємодія країн, які безпосередньо межують з Росією. Усіх нас об’єднує відчуття однієї загрози, яка чомусь не бентежить всю іншу Європу. Ось де природній альянс. Додаємо сюди Великобританію, а фактично США, і отримуємо симпатичний та цілком органічний блок держав, виправданий справжніми потребами реальності.

Умовне «ПАРЄ» відходить у минуле. Час творити міжпарламентські асамблеї та інші конструкції міждержавної кооперації із природними союзниками, яким не треба доводити, чому Росія – це абсолютне зло. У непевні часи тримаються купи і живуть лише ті альянси, які засновані не на зрадливих деклараціях про цінності, а на усвідомленні спільних загроз.


Фейспалм від ЦВК

Цікаві цитати долинають від ЦВК, який уже на повну готується до майбутніх парламентських виборів.

І так, голова ЦВК Сліпачук каже, що Конституційний Суд не зможе зупинити вибори, якщо навіть визнає указ Зеленського неконституційним. Бо КСУ може тільки «визначити конституційність указу», — каже очільниця ЦВК.

Це десь так само, якби суд міг лише визнати вбивцю вбивцею, але не мав права його посадити.


​​А я ж попереджав

Протягом останнього року я не раз, і не двічі попереджав, що в телеканал ZIK активно вливаються кремлівські гроші. Мені це було достовірно відомо з власних джерел. Але якщо включити логіку і трохи проаналізувати зміну контенту і формату каналу за останні роки, то про це можна було, як мінімум, почати здогадуватися і без інсайдерської інформації.

Пам’ятаю, як близько року тому мав дискусію з одним із типу топових журналістів ZIK. Він тоді дуже образився на мене за твердження, що їх канал належить Медведчуку. Мовляв, «як це так можливо, якщо тут працює такий проукраїнський патріот, як я?» Як показує практика, цілком можливо.

Тепер ZIK – офіційно є власністю Медведчука. Через посередництво його львівської шавки Тараса Козака.
Зараз народ масово звільняється із телеканалу ZIK. Через Медведчука. Прозріли. Це, звісно, добре.

Але було б непогано, якби цей челендж підтримали й працівники 112-го та NewsOne. Про свій контроль над цими телеканалами Медведчук заявив ще раніше. Звільнитися з кремлівського телеканалу ніколи не пізно.


Можна ​​в шортах: в АП змінили дрес-код

Реформи в Адміністрації президента тривають. Тепер сюди можна буде приходити в шортах. А попереду —масштабна реформа місцевої їдальні.

Але давайте зараз про шорти. Не зважаючи на те, що я ходжу в кросівках і не дуже люблю офіційний стиль, я розумію головне. Першочергова річ — повага до інститутів держави. Приходити в тапках і кросівках в державні інституції — це цирк.

Так давайте АП переселимо в будівлю цирку на Перемоги. Вони ж якраз не можуть собі знайти нове місце під АП, вішаючи постійно лапшу про якийсь «оупенспейс».

Державна будівля вимагає поваги не до себе. А до самої держави. І тут немає місця для волохатих ніг.

У шортах ви будете вирішувати питання війни і миру? Або ви в шортах прийдете на нараду воєнного кабінету? Маячня.


​​Зеленський vs. Конституційний суд

У середовищі реальних знавців конституційного права практично одностайне ставлення до указу Зеленського про позачергові вибори до Верховної Ради. Цей указ однозначно суперечить Конституції. З якого боку на нього не глянь. Єдиний аргумент Зеленського – «цього хоче народ».

Це означає, що якщо за рік-два народ тягнутиме Зеленського, наприклад, на страту, то Конституційний суд повинен задовольнити таке бажання людей, ігноруючи саму Конституцію, яка начебто забороняє страчувати людей.

Що ж, сьогодні розпочався цікавий політичний серіал, який називається «Зеленський vs. Конституційний суд». Сьогодні КСУ починає розгляд звернення про указ Зеленського. Суд має поставити президента-пофігіста на місце й убезпечити себе у майбутньому від схожих забаганок. Бо якщо вислів «цього хоче народ» має бути законом для Конституційного суду України, то постає питання: а для чого тоді цей суд? Все ж вирішує «цього хоче народ».


Камбек Кучми

Взагалі-то Кучму треба було посадити. Хоча б умовний термін дати за всі його пригоди. А йому дали посаду.

Дали не просто так. Кожна нова влада знає, де і як натиснути на Кучму. Ось тому тепер Кучму повернули в Мінськ, аби він публічно озвучував директиви з Банкової. У нас же як: хто, сказав фігню, – на того й наїжджають.

Навіщо вдаватися в деталі і напружувати мозок, щоб зрозуміти, хто насправді хоче потепління відносин із Рашкою?


​​Безкарність Авакова і всієї правоохоронної системи

П'яні поліцейські вбивають дитину – міністр йде відставку. Особливо якщо цей міністр 5 років «реформував і очищав відомство». Так відбувається в країні, де політична еліта не є зовсім конченою.

Закликати Авакова йти у відставку вже не має сенсу. Він не йшов через жахливі вбивства раніше – не піде і цього разу. Більше того, він уже давно вибудував чіткий план, як лишиться при владі на тих позиціях і при ЗЕ.


​​Очікування і реальність Тимошенко

Драма Юлії Тимошенко – це мріяти про альянс з Зеленським, але об'єднуватися з Тарутою. Офіційно оголошено, що Тарута і його «Основа» йде на вибори в складі «Батьківщини»

ЮВТ мітить у крісло прем'єр-міністра. Точніше мріє про це. Але ЗЕ і Коломойський не дадуть їй прем’єрство. Який сенс їм давати цю посаду лідерці партії з 10% підтримки? Правильно, жодного. Коломойський зробить прем’єром когось значно більш ручного і піддатливого.

20 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.

3 150

obunachilar
Kanal statistikasi