Блог економіста dan repost
Чи працюють мита? Досвід США та уроки для України
Політика Дональда Трампа знову зробила мита гарячою темою в економічних дискусіях. З одного боку, він обіцяв зміцнити американське виробництво, запроваджуючи нові митні бар’єри. З іншого боку, економічні аналітики попереджали, що такі дії матимуть значні негативні наслідки. Два авторитетні видання — The Economist та Bloomberg — опублікували свої роздуми на цю тему, аналізуючи економічні ефекти мит та їхній вплив на глобальну торгівлю.
Як зазначає The Economist, мита здебільшого призводять до зростання цін, оскільки компанії перекладають додаткові витрати на споживачів . Наприклад, під час торгової війни США та Китаю 2018-2019 років ціни на товари, що підпали під нові тарифи, зростали майже на ту ж величину, що й самі мита.
Однак митна політика впливає не лише на інфляцію. Вона також змінює структуру споживання та інвестицій. Деякі економісти вказують, що через зміцнення долара (оскільки імпорт скорочується) купівельна спроможність населення частково зростає, що нібито компенсує інфляційний ефект. Проте така рівновага нестабільна: дорожчий долар робить американські товари менш конкурентними на зовнішніх ринках, що б’є по експортерах.
Найбільша проблема мит — не лише в їхньому впливі на ціни, а в їхньому ефекті на економічний розвиток. The Economist підкреслює, що мита створюють так звану “мертву втрату” (deadweight loss), коли споживачі змушені платити більше за менш ефективно вироблені товари . Це веде до загального зниження продуктивності, оскільки компанії, які захищені від конкуренції, мають менше стимулів до інновацій.
Дослідження, проведене у 1980-1990-х роках, показало, що зниження мит сприяло модернізації підприємств у Канаді, підвищенню продуктивності та впровадженню нових технологій. Навпаки, протекціонізм веде до застою, бюрократичних викривлень та розвитку лобізму замість ринкової конкуренції.
Bloomberg звертає увагу на ще одну загрозу — ефект взаємних санкцій . Наприклад, коли Трамп оголосив про можливі мита на імпорт з Мексики, канадські та мексиканські політики одразу ж відповіли погрозами контрзаходів. Така політика веде до зниження рівня інвестицій, оскільки компанії не можуть прогнозувати майбутні умови ведення бізнесу.
Протекціоністська політика також впливає на рішення центральних банків. У 2019 році Федеральна резервна система США враховувала ризики від торговельних війн у своїй монетарній політиці, що впливало на процентні ставки та загальну економічну невизначеність.
Для України, яка інтегрується до світової економіки та прагне вступу до ЄС, митна політика має бути особливо обережною.
Український бізнес вже зараз стикається з жорсткою конкуренцією з боку ЄС, і замість штучного захисту варто стимулювати інвестиції в ефективність виробництва.
Інвестори уникають країн з нестабільною торговельною політикою. Якщо завтра Україна запровадить нові мита на європейські товари, то післязавтра зіткнеться з відповідними санкціями.
#торгівля
Політика Дональда Трампа знову зробила мита гарячою темою в економічних дискусіях. З одного боку, він обіцяв зміцнити американське виробництво, запроваджуючи нові митні бар’єри. З іншого боку, економічні аналітики попереджали, що такі дії матимуть значні негативні наслідки. Два авторитетні видання — The Economist та Bloomberg — опублікували свої роздуми на цю тему, аналізуючи економічні ефекти мит та їхній вплив на глобальну торгівлю.
Як зазначає The Economist, мита здебільшого призводять до зростання цін, оскільки компанії перекладають додаткові витрати на споживачів . Наприклад, під час торгової війни США та Китаю 2018-2019 років ціни на товари, що підпали під нові тарифи, зростали майже на ту ж величину, що й самі мита.
Однак митна політика впливає не лише на інфляцію. Вона також змінює структуру споживання та інвестицій. Деякі економісти вказують, що через зміцнення долара (оскільки імпорт скорочується) купівельна спроможність населення частково зростає, що нібито компенсує інфляційний ефект. Проте така рівновага нестабільна: дорожчий долар робить американські товари менш конкурентними на зовнішніх ринках, що б’є по експортерах.
Найбільша проблема мит — не лише в їхньому впливі на ціни, а в їхньому ефекті на економічний розвиток. The Economist підкреслює, що мита створюють так звану “мертву втрату” (deadweight loss), коли споживачі змушені платити більше за менш ефективно вироблені товари . Це веде до загального зниження продуктивності, оскільки компанії, які захищені від конкуренції, мають менше стимулів до інновацій.
Дослідження, проведене у 1980-1990-х роках, показало, що зниження мит сприяло модернізації підприємств у Канаді, підвищенню продуктивності та впровадженню нових технологій. Навпаки, протекціонізм веде до застою, бюрократичних викривлень та розвитку лобізму замість ринкової конкуренції.
Bloomberg звертає увагу на ще одну загрозу — ефект взаємних санкцій . Наприклад, коли Трамп оголосив про можливі мита на імпорт з Мексики, канадські та мексиканські політики одразу ж відповіли погрозами контрзаходів. Така політика веде до зниження рівня інвестицій, оскільки компанії не можуть прогнозувати майбутні умови ведення бізнесу.
Протекціоністська політика також впливає на рішення центральних банків. У 2019 році Федеральна резервна система США враховувала ризики від торговельних війн у своїй монетарній політиці, що впливало на процентні ставки та загальну економічну невизначеність.
Для України, яка інтегрується до світової економіки та прагне вступу до ЄС, митна політика має бути особливо обережною.
Український бізнес вже зараз стикається з жорсткою конкуренцією з боку ЄС, і замість штучного захисту варто стимулювати інвестиції в ефективність виробництва.
Інвестори уникають країн з нестабільною торговельною політикою. Якщо завтра Україна запровадить нові мита на європейські товари, то післязавтра зіткнеться з відповідними санкціями.
#торгівля