знову прокинутись у сльозах і благати,
щоб ти перестала снитись:
в Парижі, у ліжку, в моїх руках,
будь-де на світі, де нам не судилося
бути разом.
авжеж, якщо розібратись,
ніхто не винен.
я, можливо, тобі навіть заздрю –
хотілося б і мені
так легко взяти і розлюбити
так, ніби геть нічого не сталось.
ніби між нами ніколи й нічого
так і не сталось.
щоб ти перестала снитись:
в Парижі, у ліжку, в моїх руках,
будь-де на світі, де нам не судилося
бути разом.
авжеж, якщо розібратись,
ніхто не винен.
я, можливо, тобі навіть заздрю –
хотілося б і мені
так легко взяти і розлюбити
так, ніби геть нічого не сталось.
ніби між нами ніколи й нічого
так і не сталось.