Хто я така, щоб сперечатись із передбаченнями Сільпо, ну. Кажуть, не стримувати емоцій, тож сьогоднішня емоція - роздратування. Дивовижним чином, роздратування від скарг на поліцію в побутових моментах. Сказав би мені хтось в мої 17 років, що таке скажу - не повірила б.
Люди іноді кажуть: "ой а що толку йти до ментів, все одно ніхто нічого не допоможе". Звичайно, 100500 кейсів, як поліція (безумовно не за часів міліції) все чітко порішала, нікого не їбе, сприймається як статистична похибка (без розуміння, власне, статистики) або спихується на "ти ж впевнена в собі, тобі просто".
Всюди можна натрапити на говноїда, се ля ві. Але камон, ми не живемо в симуляції - ти не можеш звернутись до експерта та по дефолту бути впевненим, що він краще розуміється, тож тре слухати. Ви пам'ятаєте своїх одногрупників, їх розум та зацікавленність в предметі? Поточні лікарі, слідчі, бухгалтери, вчителі і тд - це такі ж чиїсь одногрупники, що пройобували пари, здавали за хабар або ниття, пили після занять, та списували у одногрупників. І це зараз, знову ж таки, ваші лікарі, ваші поліцейські, колеги, клієнти і тд. Нема в них ніякої апріорної експертності, покі протилежне не доведене фактичними кейсами, а не дипломом чи посадою.
Ти є замовник послуги. Твоя особиста задача питання вирішити. Лікарі, слідчі, співробітники ЖЕКів і тд - фактично інструменти, способи для вирішення проблеми. Поточний слідчий не бере заяву? Найми адвоката, піди до іншого, заїби його шефа, поговори з ним по душам. Похуй, Карфаген має бути зруйнованим. Який сенс пиздіти в телефон і скаржитись у вільні вуха? Стає легше і можна менше маятись від того, що фактично нічого не вирішено? Якщо ти не плануєш системно вирішувати проблему із деганами на відповідальних посадах - візьми відповідальність хоча б за свою хуйню.
Мене дратує та традиція ниття, я не поважаю слабкість та бездіяльність, інертність та дитяче бажання, щоб все вирішили уявні дорослі. Всі втомлюються, хворіють, періодично вигорають - це не відмазка, ми не в школі.