Листи від адвоката

​​❗️Стягнення шкоди, завданої війною
(частина 2)

Продовжуємо нашу тему щодо стягнення шкоди, завданої війною. Отож, докази зібрано, що робити далі? 🧐

Позов до рф

У розумінні ст. 48 ЦПК України держава може бути відповідачем у судовій справі. Водночас, відповідно до ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», іноземні держави користуються судовим імунітетом: залучати державу як відповідача у судовій справі можливо лише за її згодою. Аналогічні норми є і у міжнародному праві. А відтак, виникає питання, чи можна звернутись до українського суду з позовом до рф, якщо вона не надасть на це згоди? 💁‍♂️

📌У постанові від 14.04.2022 по справі №308/9708/19 Верховний Суд дійшов висновку, що можна. При цьому, Верховний Суд виходив із норм міжнародного права та застосував концепцію «обмеженого судового імунітету»: наявність обставин, за яких держава не може посилатись на наявність судового імунітету. Серед таких винятків – заподіяння шкоди життю, здоров’ю або майну громадян іншої держави.
❗️Таким чином, Верховний Суд сформував правовий висновок, відповідно до якого рф не користується судовим імунітетом у справах за позовами громадян України про відшкодування завданої шкоди.

❗️❗️❗️Як подавати позов – ми писали у цьому дописі, а ще тут, тут і ось тут. І, як завжди нагадую, що коли ви не хочете писати позов самі – замовляйте у адміна, він допоможе.

Чи треба платити судовий збір? 💰

Відповідно до п. 22) ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», позивачі у справах до рф щодо відшкодування завданої шкоди через тимчасову окупацію, збройну агресію, збройний конфлікт - звільнені від сплати судового збору.

❗️Нюанс, який слід врахувати

Хоча Верховний Суд і дійшов висновку про ігнорування судового імунітету рф, треба розуміти, що потенційно майбутнє судове рішення буде виконуватись не лише в Україні, але і за її межами – якщо на території України не залишиться майна рф. Про це ми поговоримо у наступній публікації, але на стадії судового розгляду вже треба врахувати, що має бути хоча б формально забезпечено право рф на участь у судовій справі. Інакше, іноземні суди можуть не допустити рішення українських судів до виконання на території іноземних держав.
Відтак вважаю, що позивачам варто ініціювати перед судом питання щодо повідомлення рф про судову справу усіма доступними засобами: публікація про виклик рф на офіційному сайті судової влади України, надіслання судових викликів та документів до дипломатичних представництв і консульств рф на території інших держав тощо.

На сьогодні - все. Щодо можливості виконання таких рішень поговоримо у наступній публікації 🔜

​​Відшкодування майнової шкоди, завданої війною (частина 1)

Війна принесла на нашу землю багато лиха, а мільйони людей або були вимушені покинути свої домівки, або ці домівки зруйновані. Хто за це заплатить?

❗️Процес відшкодування шкоди можна умовно поділити на 3 етапи:
1️⃣Фіксація завданої шкоди та збирання доказів.
2️⃣Подача позову до суду про відшкодування шкоди та розгляд судової справи.
3️⃣Виконання судового рішення.

ВАЖЛИВО: одразу зауважую, що це лише один з можливих шляхів відшкодування шкоди, адже деякі юристи розглядають можливість подачі позовів на території іноземних держав, де є арештовані активи рф. Окрім того, наразі розглядаються законопроекти щодо відшкодування шкоди за рахунок бюджетних коштів України, але лише в межах пошкодженої чи знищеної житлової нерухомості.

Тож, почнемо з того, як зафіксувати факт завданої шкоди та які докази слід збирати:
☑️Перше, що повинен мати потерпілий – документальне підтвердження наявності у нього порушеного права. Наприклад, документи про право власності на зруйнований/пошкоджений будинок. Або документи, що підтверджують доходи ФОП у період до окупації та збройної агресії– якщо мова йде про недоотриманий дохід, втрачений у зв’язку із збройною агресією та окупацією. І так далі.
☑️ У подальшому – звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування щодо факту заподіяння шкоди внаслідок війни. Рекомендую використовувати усі доступні шляхи:
🖋звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину (ст. 438 КК України);
🖋подання інформаційного повідомлення про завдану шкоду, передбаченого постановою КМ України №380 від 26.03.2022;
🖋подання заяв щодо здійснення технічного обстеження, передбаченого постановою КМ України №473 від 19.04.2022.
📌ВАЖЛИВО: треба зберігати у себе докази таких звернень, докази їх отримання відповідними органами, а також відповіді та повідомлення, що будуть надходити за результатами їх розгляду.
☑️Також ви маєте змогу самостійно фіксувати усі пошкодження шляхом залучення спеціалізованих та експертних організацій, які складуть звіт про технічне обстеження пошкодженого майна та розмір завданих збитків. Не зайвим буде збір фото пошкоджених/знищених об’єктів у стані, що був до збройної агресії, а також зробити такі фото-, відеозаписи після того, як завдано пошкодження. Обов’язково налаштовуйте на засобах фото- та відеозйомки відображення дати, прив’язку до геоданих тощо.
☑️ Важливо збирати свідчення із відкритих джерел, які підтверджують події, під час яких вам завдано майнової шкоди. Наприклад, повідомлення ЗМІ та органів влади про дати артилерійських обстрілів, дати початку окупації та офіційного звільнення населеного пункту, відеозаписи із соціальних мереж тощо.
☑️За можливості – шукайте свідків, що були очевидцями подій, внаслідок яких вам завдано шкоду.
Пам’ятайте, засоби доказування не є вичерпними: чим більше доказів ви зможете зібрати – тим краще задокументуєте факти заподіяння шкоди та розмір завданих збитків. У підсумку ви маєте скласти своєрідний «пазл» із доказів, що доводять 4 обов’язкові елементи цивільного правопорушення:
🔴факт заподіяння шкоди;
🟠наявність протиправних дій збройних формування рф, внаслідок яких таку шкоду завдано;
🟡причинно-наслідковий зв’язок між протиправними діями рф та фактом заподіяння шкоди;
⚫️наявність вини рф у заподіянні шкоди.
Про подальший етап відшкодування шкоди поговоримо у наступній публікації.

​​❗️Виплати військовослужбовцям при пораненнях

У останньому дописі обіцяв розпочати публікації щодо відшкодування шкоди, завданої війною. Однак, від підписниці надійшло питання щодо виплат військовослужбовцям при пораненнях, а саме:
✅чи платять «бойові» під час реабілітації за висновком ВЛК?
✅щодо переліку документів, куди звертатись та яка послідовність дій?
Тож, не можу не відреагувати і не надати пріоритет саме цим питанням.

Почну з того, що при пораненнях виплачуються 2 види виплат:
✅додаткова винагорода (так звані «бойові») відповідно до постанови КМ України від 28.02.2022 №168, яка виплачується пропорційно до часу існування обставин, що є підставою для такої винагороди;
✅одноразова грошова допомога згідно із ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей» та постанови КМ України від 25.12.2013№975.
Вигадувати велосипед не буду – ось у цій статті мої колеги надали досить детальну консультацію з приводу призначення вказаних виплат. Тому зупинюсь на проблемних нюансах, які цікавили підписницю.

Чи платять «бойові» під час реабілітації?

У цьому питанні п. 1 постанови КМ України від 28.02.2018 №168 досить чітко говорить, що до часу, за який виплачуються «бойові», включається:
✅час стаціонарного лікування у закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), а також час переміщення поранених військовослужбовців із одного закладу охорони здоров'я до іншого;
✅час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
❗️Підставою для виплати «бойових» є наказ командира (начальника) відповідного військового формування, у якому військовослужбовець проходить військову службу. У разі, якщо пораненого військовослужбовця не було включено до такого наказу – рекомендую писати рапорт на ім’я відповідного командира (начальника), а у разі його бездіяльності – оскаржувати її до суду та стягувати додаткову винагороду у судовому порядку.

Щодо одноразової грошової допомоги при пораненнях, то послідовність дій має бути наступна:

Крок 1: зібрати документи, вичерпний перелік яких передбачено п. 11 Порядку, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2013 №975.
Крок 2: подати зібрані документи до уповноваженого органу, передбаченого п. 10 Порядку, а саме:
☑️або за місцем проходження служби, тобто – до відповідного командира (начальника) військового формування;
☑️або до уповноваженого структурного підрозділу ЗСУ, НГУ чи іншого військового формування (залежно від місця проходження служби), на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів.
Крок 3: після реєстрації документів чекаємо, оскільки:
☑️уповноважений орган у 15-денний строк складає висновок для розпорядника бюджетних коштів;
☑️розпорядник бюджетних коштів у місячний строк з дня надходження висновку з документами приймає рішення: або про призначення допомоги, або про відмову у її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання.
Тобто, у сукупності розгляд документів має відбуватись не більше 45 днів, а рішення про відмову у виплатах чи повернення документів на доопрацювання – можуть бути оскаржені.
Конкретний порядок ваших дій буде залежати від вашої ситуації – тут універсальну консультацію надати неможливо, тому у разі виникнення питань – пишіть у особисті повідомлення.

​​📀 Електронний підпис: КЕП чи УЕП? Частина 2.

⏳У останньому дописі ми зупинились на тому, яку юридичну силу має удосконалений юридичний підпис (УЕП), якщо відповідно до закону до власноручного підпису прирівняний лише кваліфікований електронний підпис (КЕП) 🧐

Постановою КМ України від 03.03.2020 №193 передбачалась реалізація експериментального проекту на строк не пізніше 05.03.2022, за яким дозволялось використання УЕП на рівних умовах з КЕП. Як зрозуміло із змісту постанови, до ЗУ «Про електронні довірчі послуги» мали б внести зміни, які б врегулювали питання використання УЕП.

Однак, таких змін не було прийнято. Натомість, у пп. 6) п. 24 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 тимчасово дозволено використання УЕП на період дії карантину COVID-19, окрім випадків:
✅вчинення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації;
✅пов’язаних з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням обмежень, установлених абзацом другим частини другої статті 17 Закону “Про електронні довірчі послуги”.

Як відомо, карантин продовжено до 31.12.2022, а, отже – до цієї дати ще можливо використання УЕП майже для всіх випадків, де закон визначає необхідність використання КЕП (по суті, це усі випадки, де для паперової форми документів вимагається власноручний підпис).

❗️Тому, якщо вам важливо використовувати електронний підпис і у вас УЕП – слідкуйте за строком дії карантину, щоб не прогавити момент, коли треба буде перейти на КЕП. Наприклад, наразі я широко використовую саме УЕП для подачі процесуальних документів та участі у судових у засіданнях у режимі відеоконференції, що значно економить час та кошти на листування та поїздки до суду 🕰

Хоча, не виключаю, що до моменту закінчення карантину будуть прийняті зміни до ЗУ «Про електронні довірчі послуги», які більш конкретно врегулюють правовий статус УЕП.

❗️Водночас, маю ремарку.

В Україні існує ієрархія законодавчих актів, кожен з яких має різну юридичну силу. За наявності протиріч (колізій) між законодавчими актами, застосовується той акт, що має вищу юридичну силу. Наприклад, у цьому випадку, закон має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України. Відтак, чи може постанова КМ України регулювати відносини щодо УЕП іншим чином, ніж закон? У теорії - ні, а на практиці - це відбувається.

З практичної точки зору це означає, що правомірність використання УЕП для підписання того чи іншого документу може бути оспорено, а як наслідок – оспорено дійсність самого електронного документу. Тому, законодавцю варто або остаточно визначити юридичне значення УЕП, або взагалі виключити УЕП як різновид електронного підпису.

На цьому все. Наступні публікації планую присвятити питанням відшкодування шкоди, завданої агресором – війна триває, але відкриття юридичного фронту проти рф давно на часі.🔜

​​❗️Електронний підпис: КЕП або УЕП?

Частина 1

На нашому каналі ми вже неодноразово писали, що наша мета – розповісти вам, як простішими шляхами реалізувати ваші права. Використання електронного підпису – один із таких шляхів. ✍️

Хоча це далеко не нове явище в українському законодавстві, досі не всі знають що це та як це. Свіжесенький приклад: одна із прокуратур (не буду тицяти пальцями в колег) повернула мій адвокатський запит, підписаний електронним підписом. Найцікавіше – підставу для повернення не було вказано конкретно, а просто зазначено, що запит не містить всіх обов’язкових реквізитів. Але я здогадався та надіслав повторно на старому доброму папері.📩

Що таке електронний підпис (далі – ЕП)?💽

ЕП – це електронна інформація (файл), який за допомогою спеціальних пристроїв або програм ви можете додавати до електронного документа та використовувати як підпис. У результаті виникає електронний документ – файл, який підписано ЕП.
❓Чому використання ЕП зручно:
✔️немає витрат на папір та друк;
✔️зменшення часу на обмін документами/надсилання адресату;
✔️електронний документ захищений від підробок (принаймні, поки що);
✔️разом з підписом проставляється дата та точний час підпису (що також є важливим елементом захисту ваших прав, коли дата та час мають значення).

Які бувають ЕП?

Закони України «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронні документи та електронний документообіг» розрізняють 2 види ЕП: удосконалений ЕП (УЕП) та кваліфікований ЕП (КЕП).

У чому різниця?

✔️у використанні технологій та стандартів, які забезпечують конкретний рівень довіри до ЕП як засобу ідентифікації. Так, ст. 15 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» прямо вказує, що УЕП забезпечує середній рівень довіри до схем електронної ідентифікації, тоді як КЕП – високий.
✔️УЕП може зберігатись на незахищеному носії (комп’ютер, флешка тощо), тоді як КЕП формується та зберігається на спеціальному захищеному носії або з використанням хмарних сервісів.
✔️ч. 4 ст. 18 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» визначає, що саме КЕП має таку ж юридичну силу, як і власноручний підпис.

⁉️То яку юридичну силу має УЕП і наскільки правомірно ним користуватись? Ось це цікаве питання, про яке більш докладно поговоримо у наступній частині.

P.S.: нижче – скрін того самого листа щодо повернення адвокатського запиту та ордеру адвоката, які були підписані моїм ЕП 👇

​​❗️Вітаю, мої читачі!

Відверто скажу, не люблю просити, оскільки у житті завжди намагався та намагаюсь досягати всього сам. Але зараз прошу вашої уваги, адже питання полягає у допомозі моїм землякам із тимчасово окупованих територій Херсонської області.

📌 До мене звернувся Євген Гілін, адвокат, керуючий партнер АО «Жованник та партнери», яке є одним із найавторитетніших адвокатських об’єднань м. Херсон. Окрім того, Євген є співзасновником та керівником ГО "Місто сили". Наразі, ГО "Місто сили" разом із іншими партнерами активно допомагає жителям окупованих територій у доставленні гуманітарної допомоги та безкоштовній евакуації. Зокрема, з їх допомогою вже евакуйовано більше 10 тис. людей. Але, надалі своїми силами це робити важко, тому Євген просить усіх небайдужих допомогти. Деталі та – за цим посиланням у Facebook.

P. S.: Євгена я знаю особисто, а тому впевнений, що ваша допомога піде на гарне діло. Крім того, я також проїздив неофіційним евакуаційним шляхом через Василівку Запорізької області і на власному досвіді знаю, наскільки важко та небезпечно евакуюватись із території Херсонської області. Будь-яка допомога буде важливою!

❗️Репост вітається!

❗️Питання безмитного ввезення автомобілів для військових та гуманітарних потреб залишається актуальним. Тому, пропоную свій правовий висновок з цього питання. Він трохи "сухий" та насичений юридичною мовою, але чудово підійде для випадків, коли треба відповісти на питання "А чим це передбачено?" 🤷‍♂️
🇺🇦Користуйтесь і робіть смерть ворогам! 💥

​​❗️Стягнення аліментів із боржників, що проживають за кордоном

Питання стягнення аліментів є актуальними завжди. Всупереч поширеній думці деяких недобросовісних батьків, що «війна все спише», аліменти треба платити і під час війни. Однак, у зв’язку із збільшенням числа українських біженців на території іноземних держав, ще більш актуальним стали питання щодо стягнення аліментів за кордоном. Адже доволі часто платник має офіційне працевлаштування, але вперто не бажає сплачувати аліменти.
Знову розчарую усіх недобросовісних та дам надію тим, кому це важливо – усе можливо та є відповідні процедури. Про них – у наступному матеріалі.

UPD:

1️⃣Щодо «посвідчення про відстрочку».
Дякую колезі, який працює у одному із територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (раніше – військкомати). Він зробив доповнення до допису, що документу «посвідчення про відстрочку» не існує, натомість, запис про відстрочку заноситься до особистого облікового документу військовозобов’язаних. Як на мене, дуже суттєве уточнення, тим більше що інформація про «посвідчення про відстрочку» поширюється вже у багатьох ресурсах.

2️⃣Щодо перетину кордону осіб із інвалідністю.
Оприлюднено постанову КМ України від 12.03.2022 №264, відповідно до якої внесено зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України.
Зокрема, особи із інвалідністю І та ІІ групи незалежно від віку мають право перетинати державний кордон за наявності:
✅довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації N 157-1/о)
✅або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності,
✅або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Окрім того, допускається перетин державного кордону із однією супроводжуючою особою, яка досягла 18 років, а саме:
✅для інвалідів І групи (без виключень): документ, що підтверджує родинні зв’язки І ступеня спорідненості (батьки, подружжя, діти відповідної особи із інвалідністю – див. абз. 2 ч. 1 ст. 1265 ЦК України)
✅для інвалідів ІІ групи, що потребують стороннього догляду: окрім документа, що підтверджує родинні зв’язки І ступеня спорідненості – медичний висновок, що особа із інвалідністю потребує стороннього догляду;
✅особи із інвалідністю, що визнані судом недієздатними: у супроводі опікуна (за наявності рішення про призначення його опікуном), а у разі коли опікуна такій особі не призначено, - у супроводі одного із членів сім'ї першого ступеня споріднення (за наявності документів, що підтверджують родинні зв'язки);
✅особами з інвалідністю, обмеженими судом у дієздатності: у супроводі піклувальника (за наявності рішення суду про призначення його піклувальником), а у разі коли піклувальника такій особі не призначено, - у супроводі одного із членів сім'ї першого ступеня споріднення (за наявності документів, що підтверджують родинні зв'язки).

Ознайомитись із детальним порядком можна у п. 2 з приміткою 1 Правил перетинання державного кордону громадянами України.

​​Щодо перетину державного кордону особами, які непридатні для військової служби за станом здоров’я

Від підписників надійшло питання щодо перетину державного кордону України чоловіками від 18 до 60 років, які за станом здоров’я є непридатними до військової служби.

25.02.2022 Державна прикордонна служба України (далі – ДПСУ) надала роз’яснення, що винятками є особи:
✅у яких наявне посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік, або висновок військово-лікарської комісії про непридатність
✅на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, або
✅які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років, або
✅на утриманні яких є дитина з інвалідністю.
А також тих, хто є:
✅усиновителем
✅опікуном, або
✅чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час проведення антитерористичної операції.

Зазначені винятки узгоджуються із переліком осіб, які не підлягають призову під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно, наразі документом, який дозволяє чоловіку віком від 18 до 60 років перетнути державний кордон у звя’зку із непридатністю до військової служби за станом здоров’я є:
✅посвідчення про відстрочку від призову, у тому числі за станом здоров’я;
✅висновок ВЛК про непридатність.

Разом з тим, 13.03.2022 Мінсоцполітики повідомило про спрощення перетину державного кордону для осіб, що мають інвалідність І та ІІ груп та осіб, які їх супроводжують. Зокрема, надано роз’яснення щодо документів, які слід мати для перетину кордону.

У повідомленні є згадка на відповідне рішення Уряду, проте станом на 13.03.2022 я не зміг його знайти – очевидно, що це рішення «свіже» та його не встигли опублікувати. Після його публікації я оновлю цей допис.

P.S.: прохання, якщо у вас є питання – пишіть мені особисто сюди. Наразі не завжди є можливість слідкувати за коментарями, які ви лишаєте під дописами, тому можу не помітити питання.

​​Кредитні канікули у зв’язку із війною

Ще одне нагальне питання підписника, що може турбувати багатьох з вас. Вчора мене запитали, чи можна відстрочити сплату кредиту, нарахування відсотків та штрафів за час війни. Можна, але з одним «але».

❗️Війна дійсно має перешкоджати вам виконувати зобов’язання за кредитом. Наприклад, вас мобілізували до ЗСУ, у вашому районі, місті ведуться активні бойові дії, внаслідок яких ви втратили роботу та/або перебування на роботі є небезпечним тощо. Перелік таких обставин не вичерпний та вони можуть бути індивідуальними для кожного випадку.

Відтак, якщо ви перебуваєте у місцевості, де активних бойових дій не має, працюєте у звичайному режимі та отримуєте заробітну плату – платити кредит треба.

Велосипед вигадувати не буду, з цього приводу Національний банк України надав роз’яснення, згідно із якими для надання кредитних канікул треба звертатись безпосередньо до банку.

📌Тому, я вирішив вам допомогти та склав бланк заяви для звернення до вашого банку. Користуйтесь та поширюйте для тих, кому це потрібно!

Бережіть себе у цей важкий час!

​​Євробляха на потреби ЗСУ 🇺🇦

❗️Підписниця звернулась із питанням, як передати нерозмитнене авто на потреби ЗСУ.

📌Щоб не писати довгих дописів, моя позиція викладена у текстовому файлі у формі консультації. Також, у іншому файлі – форма акта, за яким майно передається ЗСУ.

❗️❗️❗️Кому треба - користуйтесь, поширюйте. Якщо хтось скористається консультацією – прохання повідомити адміну про практичні результати: чи спрацювало та чи були нюанси, яких я не передбачив у консультації та як вирішені такі нюанси на практиці. Маєте розуміти, воєнний час, зараз юристи стикаються із питаннями, із якими ми ніколи не стикались. Викручуємось як можемо.
Тримайтесь, все буде добре. Слава Україні! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
P.S.: також було питання по нарахуванням відсотків на кредит. Пам’ятаю, працюю, спробую опублікувати протягом дня.