МІЙ ДВІ ТИСЯЧІ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТІЙ

Ми різні – і погані, і хороші

Українці різні.
Одні щиро надають волонтерську допомогу фронту. Інші – затято грають в гру «вкради побільше».
Одні українці йдуть добровольцями до ЗСУ, говорячи свої останні слова «Слава Україні!» (світла пам’ять Герою України Олександру Мацієвському!). Інші – ховаються вдома, вперто намагаються форсувати прикордонні річки або з тривогою поглядають на двері фітнес залу, де ось-ось має з’явитися воєнком.
Одні українці моляться на ППО. Інші – поминають «незлим добрим словом» владу, яка здатна захистити від російських ракет лише Київ, але не всю Україну.
Одні українці завжди готові допомогти тим, хто переїхав з тимчасово окупованих територій, надати притулок та підтримати. Інші – у кращому випадку лише проводжають «понаїхавших» недобрим поглядом.
Повторюся ще раз. Ми українці – різні.
Але нас гарних більше, аніж нас поганих.
Всіх із прийдешніми святами🌟🤝🙏🇺🇦