Відділення НПУ в м. Києві

Увага колеги!

Садівницьке товариство
"Рябина"
(08714, Київська обл,
Обухівський
p-н,
с. Старі Безрадичі, ЄДРПО - 23568832)

Системне рейдерство садового товариства «Рябина». Проведення фейкових загальних зборів , в яких відсутній кворум учасників та рішення яких в подальшому скасовуються господарськими судами. (рішення останнього скасування надаю https://reyestr.court.gov.ua/Review/118351754 )

КБВ також може бути особа, яка має право представляти організацію без довіреності.

В будь-якому випадку для визначення наявності або відсутності КБВ, слід вивчити установчі документи, в першу чергу статут та витяг з Єдиного державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).

До прикладу, якщо організація при складанні установчих або внутрішніх документів визначила, що керівник самостійно виступає розпорядником коштів та майна організації, має право без довіреності представляти організацію, видає внутрішні нормативні документи та розпорядження організації тощо, то в такому випадку як КБВ слід визначити керівника.

Маємо зазначити, що органи управління, як-то Загальні збори або Правління, не можуть визначатись як КБВ, оскільки КБВ можуть бути лише фізичні особи.

7️⃣ Які ознаки КБВ у благодійних організацій❓
📑 Як і у випадку громадських об'єднань, для визначення наявності або відсутності КБВ, слід вивчити установчі документи організації, в першу чергу статут та витяг з ЄДР.

Так само буде діяти правило щодо особи, яка має і користується правом контролю, користування або розпорядження всіма активами (коштами та майном) організації чи їх часткою, має право вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, прийняття обов’язкових до виконання рішень, що мають вирішальний вплив на діяльність неприбуткової організації.
КБВ також може бути особа, яка має право представляти організацію без довіреності.

Разом з тим існує також практика розповсюджувати правило визначення прямого вирішального впливу на засновників/учасників благодійної організації, якщо вони здійснюють управління організацією та мають не менше 25% голосів кожний.

8️⃣ Як можна визначити, що КБВ у громадських об'єднань і благодійних організацій відсутній❓
👉 Якщо в організації вирішальне право контролю, користування або розпорядження всім майном та коштами чи їх часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, прийняття обов’язкових до виконання рішень, що мають вирішальний вплив на діяльність неприбуткової організації належить лише органам управління, а не окремим фізичним особам, то можна зробити висновок про відсутність КБВ.

Разом з тим, варто дослідити повноваження осіб, які займають керівні посади чи мають право представляти організацію без довіреності.

9️⃣ Чи треба подавати відомості про КБВ та структуру власності, якщо КБВ відсутній❓
👉Так, громадські об'єднання і благодійні організації зобов'язані повідомити державного реєстратора про відсутність КБВ і обгрунтувати, чому його немає.

🔟 Коли потрібно подати державному реєстратору відомості про КБВ та структуру власності❓

✅ Під час подання документів для державної реєстрації новоствореної організації
✅ Протягом 30 робочих днів з дня виникнення змін у відомостях про КБВ та/або в структурі власності
✅ Протягом 3 робочих днів у разі виявлення юридичною особою неповноти, неточностей чи помилок у раніше поданих державному реєстратору відомостях про КБВ та/або структуру власності
✅ Протягом 6 місяців після набрання чинності положення про форму та зміст структури власності і методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника у разі виявлення неповноти, неточностей чи помилок у раніше поданій державному реєстратору інформації про КБВ та структуру власності
✅ Протягом 6 місяців після набрання чинності положення про форму та зміст структури власності і методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Перебіг строку обраховується з урахуванням роз’яснень, наданих Листом Міністерства юстиції України від 27 грудня 2023 року № 173167/8.4.3/32-23.

1️⃣1️⃣ Чи можна не подавати інформацію про КБВ і структуру власності під час воєнного стану❓

Від МЮ:


Інтеграція України до ЄС спричинила глобальні зміни до законодавства в частині протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. В 2023 році були переглянуті підходи до визначення кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи (КБВ). Впровадження воєнного стану внесло зміни у вимоги щодо подачі інформації про КБВ, які стосуються і громадського сектору, зокрема громадських об'єднань та благодійних організацій (ГО та БО).

Для забезпечення єдиного підходу до розуміння вищезазначених норм законодавства представниками громадських об'єднань та благодійних організацій Центр демократії та верховенства права у співпраці з Міністерством юстиції України розробили гід, який покликаний відповісти на найбільш розповсюджені питання в сфері визначення КБВ у ГО та БО.

1️⃣ Що таке кінцевий бенефіціарний власник (КБВ) для організації❓
☝️КБВ - це будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність організації, яка має статус юридичної особи.

2️⃣Що таке структура власності організації❓
📄 Це документально підтверджена система взаємовідносин фізичних та юридичних осіб, що дає змогу встановити всіх кінцевих бенефіціарних власників, у тому числі відносини контролю між ними, або відсутність кінцевих бенефіціарних власників.

Простіше кажучи, це документ (документи), які відображають всіх фізичних осіб, які мають можливість вирішально впливати на керівництво чи діяльність організації.

3️⃣ Що означає “вирішально впливати”❓
☝️Є два види вирішального впливу - прямий і непрямий.

Прямий вирішальний вплив на організацію - це безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25% прав голосу юридичної особи (може бути актуальним для засновників/учасників благодійної організації, які нею управляють).

Оскільки ГО та БО не мають статутного капіталу, то прямий вирішальний вплив через володіння не менше 25% статутного капіталу є в даному випадку неможливим.
Непрямий вирішальний вплив на організацію має фізична особа з безпосереднім правом контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами (майном чи коштами) організації чи їх часткою, яка вирішально впливає на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови діяльності організації, може приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність організації (може бути актуальним як для благодійних організацій, так і громадських об'єднань).

4️⃣ Чи потрібно благодійним організаціям та громадським об'єднанням визначати КБВ❓Чому❓
☝️Всі юридичні особи повинні мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність та структуру власності відповідно до ст.5-1 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”, крім певних виключень.
Громадські об'єднання та благодійні організації не належать до цих виключень, а тому повинні визначати наявність або відсутність у себе КБВ, а також структуру власності.

Це не стосується лише громадських об'єднань, які здійснюють діяльність без статусу юридичної особи.

5️⃣ Чи всі громадські об'єднання і благодійні організації мають КБВ❓
👉 Юридичні особи можуть ❌ не мати КБВ. Відповідно - громадські об'єднання та благодійні організації теж можуть не мати КБВ.

6️⃣ Які ознаки КБВ у громадських об'єднань❓
👉 Відповідно до п.34 Методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, затвердженої Постановою Кабінету міністрів України від 19 вересня 2023 р. № 1011 КБВ, у громадських об'єднаннях може бути фізична особа, яка має і користується правом контролю, користування або розпорядження всіма активами (коштами та майном) організації чи їх часткою, має право вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, прийняття обов’язкових до виконання рішень, що мають вирішальний вплив на діяльність неприбуткової організації.

2022 № 473, як «об’єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об’єкта (зруйнований об’єкт)», чи про акт дистанційного обстеження із заключним висновком про те, що об’єкт є знищеним, складений відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо проведення обстеження знищених окремих категорій об’єктів нерухомого майна, зокрема із застосуванням інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2023 № 1185 (далі – акт дистанційного обстеження);
➡️ або поданого заявником акта комісійного обстеження, категорія пошкоджень об’єкта в якому зазначена як «об’єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об’єкта (зруйнований об’єкт)», чи акта дистанційного обстеження із заключним висновком про те, що об’єкт є знищеним, або їх копій, засвідчених підписом такого заявника.

У разі, коли акт комісійного обстеження містить висновок щодо необхідності проведення технічного обстеження, державна реєстрація припинення права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням проводиться виключно за наявності відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з ЄДЕССБ.

При цьому слід пам’ятати, що державну реєстрацію припинення права власності потрібно проводити у зв’язку зі знищенням об’єкта нерухомого майна, а не у зв’язку з відмовою власника від свого права.

Перевірка відомостей щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об’єкт нерухомого майна здійснюється автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна (в порядку електронної інформаційної взаємодії Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру пошкодженого та знищеного майна).

❗️Важливо: в разі припинення права власності на знищений будинок право власності на земельну ділянку, на якій він розташований, не припиняється. Тобто йдеться тільки про майно, що вже не підлягає відновленню.

☝️Пам’ятайте: згідно із Законом власники знищених під час війни об’єктів нерухомого майна звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації припинення права власності.

❌🏠 Припинення права власності на знищений об’єкт нерухомого майна — це один із обов’язкових етапів для отримання компенсації за знищене житло.

Відповідно до частини двадцятої статті 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі - Закону), ☝️право власності отримувача компенсації на знищений об’єкт нерухомого майна в припиняється у зв’язку з його знищенням порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон).

✍️ Державну реєстрацію припинення права власності на знищений об’єкт нерухомого майна необхідно здійснити:
❗️ ПІСЛЯ затвердження уповноваженим органом рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна
❗️і ДО дати нотаріального посвідчення договору про придбання житла з використанням житлового сертифікату, або ж ДО моменту проведення виплати коштів на будівництво.

📑 Пунктом 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (зі змінами), визначено, що для державної реєстрації припинення права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт будівництва у зв’язку з його знищенням подаються:
1️⃣ заява власника (співвласників) закінченого будівництвом об’єкта чи об’єкта незавершеного будівництва, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат». Якщо майно відповідно до закону належить на праві спільної сумісної власності подружжю (колишньому подружжю), заява підписується кожним з подружжя (колишнього подружжя) незалежно від наявності державної реєстрації права власності лише в одного з них;
2️⃣ документ, що посвідчує право власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) або коли такий документ відсутній у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням).

Окрім цього, державна реєстрація припинення права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням проводиться за наявності:
➡️ або відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі – ЄДЕССБ);
➡️ або витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр пошкодженого та знищеного майна), поданого заявником чи отриманого державним реєстратором, що містить інформацію про акт комісійного обстеження, категорія пошкоджень об’єкта в якому зазначена відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.