Ця історія здавалась непоганою, хоч і скидалась на дуже простий детектив з банальним сюжетом, але незвичним ракурсом.Але фінал раптом перевернув все з ніг на голову🤯 І тепер я не певна щодо своїх загальних вражень.
📖 «Покоївка»✍️ Ніта Проуз
Сам по собі
сюжет не вартий того, щоб багато про нього говорити.У готелі знаходять тіло одного з постійних
(і дуже багатих) гостей, і досить швидко підозри падають на покоївку - ту саму, що його знайшла.
Ну і є кілька сумнівних паралельних ліній, які зрештою тільки додають до основної.Але
цікава тут саме ця покоївка, бо вона не звичайна дівчина, а має певний розлад -
найбільше схожий на синдром Аспергера, але не названий напряму.І це те, що сподобалось мені у книзі найбільше - історія від першої особи, цієї самої покоївки, і її
світосприйняття дуже незвичайне.Як на мене, авторка змогла дуже круто передати, як бачить світ така людина, як думає, як помічає значно більше, але складає пазли зовсім не так, як пересічна людина.
😇 Щоправда,
тон історії був для мене занадто добрим та милим, хоча воно тут ніби і виправдане. Але за те, як круто прописана головна героїня, я готова закрити на це очі.
І от тільки я дійшла до завершення і вже ні на що не чекала, бо все ніби складалося саме так, як і мало б, дуже логічно і передбачувано - аж тут авторка вкинула таку деталь, що
всі теорії раптом посипались.У мене досі не зовсім вкладається в голові цей поворот, і чим більше я про це думаю, тим більше
історія втрачає реалістичність.Але за неочікувнність все одно плюсик😅Коротше, почитати раджу скоріше
поціновувачам чистих класичних детективів, бо якогось напруження в нагнітання тут особливо не буде. Драми трохи є, але навіть вона виглядає надто позитивною - наскільки це можливо.
Слухала аудіоверсію від
Megogo, за паперовим виданням стоїть
Лабораторія -
у мене воно так і лишилось недоторканим😅