У середу мені навіть не потрібно спеціально вітатися, адже той, хто з нами давно, той добре знає, що середа у нас завжди присвячена історіям з історії - розповідям про найважливіші для Польщі історичні події та постаті. Але не переживайте, у нас це завжди цікаво. І точно корисно, якщо ви раптом плануєте здавати на Карту Поляка чи громадянство.
#historia_polski #karta_polaka_obywatelstwo #історична_санта_барбара
Сьоднішня історія буде присвячена черговому польському королю, доля якого була щедра на несподіванки. Однією з яких і стала, власне, перемога у wolnej elekcji. Це вам не Трамп, який тричі балотувався. Це...
❗️Michał Korybut Wiśniowiecki ❗️-
син того самого Яреми Вишневецького, чорного характеру української історіографії, але національного всіма любленого героя Польщі.
Але ми про Michała.
Народження у знаменитій, багатій магнатській сімʼї мало бути ідеальним стартом ідеального життя польського аристократа. Але, як кажуть поляки, niedługo potem zaczęły się schody.
Велика частина земель, що належали роду нашого героя, відійшли до росії, батько помер, а мати переїжджала з місця на місце. У результаті Michałek потрапив на виховання до брата короля Яна Казимира, а невдовзі і на двір самого króla. Не те, щоб йому там було недобре. Його батько вважався героєм, сина героя всі любили. Освіту майбутній монарх отримав дуже добру, навчався у Празькому університеті, потім жив при королівських дворах у Дрездені та Відні. Живи і радій, nie?
Але Ян Казимир втомлюється від тої вашої влади, у 1668 зрікається престолу (а разом з ним усіх стресотворчих факторів), згадує своє кардинальске минуле і ... таки тим разом іде в монастир (французький) на посаду абата. Там його і залишимо.
Ну а у Польщі що? Нове bezkrólewie і нагальна потреба обрати нового короля.
Michał Korybut Wiśniowiecki їхав собі на сейм, аби голосувати за короля, і ні слухом, ні духом про те, що ... шляхта проголосує за нього самого! Так буває. Його кандидатуру висунули на противагу двом іншим - французу та німцю. І виборці рекордною кількістю голосів проголосували за Piasta, тобто свого земляка. Важко сказати, яким Пястом був напівукраїнець Вишневецький. Але зате не француз. І не німець. Такий собі "противсіх" із впливовим, хоч померлим, батьком.
Поки молодому уже майже королю щелепу зводило від несподіваного повороту подій, розкажу, що королем він був таким собі. Не те, щоб не старався, але... Як згадували пізніше історики: Pierwszy spadkobierca Wazów mówił ośmioma językami, ale w żadnym z nich nie miał nic ciekawego do powiedzenia.
"Батя, я стараюсь!" - це могло би бути гаслом Вишневецького-короля.
Однак все було проти нього:
👉 жорстке протистояння двох потужних політичних партій всередині країни (аж до збройних сутичок), а відповідно обливання болотом короля уже за саме його існування
👉державотворчі прагення України самоствердитися як суверенній, незалежній від Польщі країні (на чолі з Дорошенком, тим самим, який веде своє військо хорошенько)
👉турки, які вирішили, що час уже із Речі Посполитої зробити провінцію Великої османської імперії і для початку зарейдерили собі Камʼянець-Подільський.
(зате дружина у нього була хороша, мудра і вірна 👩❤️👨)
Може, все могло закінчитися цілком добре, може наш Michał відкрив би у собі воєнні таланти, може ... Але, на жаль, блискучої карʼєри наш король на троні так і не зробив. Оскільки після 4 років та 5-ти місяців панування... умер ☠️.
Довгий час ходили плітки, що вмер, бо задавився огірком на трапезі або ж помер від переїдання... Звісно, про короля ходило багато негарних чуток (у більшості своїй спеціально творених опозиційною партією - чорний пі-ар тих часів). Але Michał Wiśniowiecki дійсно мав розлади харчової поведінки, був ... скажімо, заважкий для бойового коня і помер, швидше за все, від шлункової хвороби.