Спить грудень у вечірніх ліхтарях.
Старим ялинам сняться, мабуть, весни.
І диво на казкових кораблях
пливе по небу.  Магія воскресла.
Сріблястий місяць, наче падишах,
зі жмені сни у вікна підсипає.
Йдуть караваном у Чумацький Шлях
красуні-зорі. Вороття немає.
Хтось, ніби, на невидимій мітлі
мете в дворах, у скверах і у парку.
І тòнким пензлем по старому склі
виводить хтось мереживо так шпарко.
Сопуть хати. Жевріють каганці.
Замерзлий крук за цілий день охрип.
Ще пахне хмизом у старій печі,
і чутися під вікнами "рип-рип"...
Спить грудень у вечірніх молитвàх...

Людмила Галінська

@MYVINNYCHANY