Небо Сьогодні | Астрономія

​❗️Сьогодні ввечері молодий Місяць (Ф=0,12) проходитиме приблизно у 2° від розсіяного зоряного скупчення М45 «Плеяди» (+1,2 зор. вел.).

Спостерігати за цією подією можна неозброєним оком або за допомогою бінокля/телескопа.

​❗️💥 Комета Понса-Брукса стала яскравішою: зареєстрований її спалах

Ввечері 3 квітня спостерігачі з усього світу відмітили значне збільшення яскравості та зміну зовнішнього вигляду комети 12P/Pons-Brooks. Її блиск виріс приблизно у 2,5 рази (з +5-ї до +4-ї зор. вел.), а конденсація газопилової коми досягла практично максимуму через миттєвий викид великої кількості пилу с поверхні ядра.

Спалах яскравості відбувся 3 квітня не пізніше ніж 20:30 за київським часом. Саме східне відоме спостереження наразі належить нашій співвітчизниці — одеситці Наталі Вірніної, співзасновниці україномовного Telegram-каналу «Всесвіт у кишені» (раджу підписатися). Наталя змогла побачити небесну мандрівницю необзроєним оком на ще світлому неідеальному небі: Сонце знаходилося в -10° під горизонтом, а комета в +16° над горизонтом.

Що буде з кометою далі? Пилова оболонка, утворена в результаті спалаху, поступово розширюватиметься та розсіюватиметься. Швидше за все, як і в минулих подібних випадках, блиск комети з кожним днем повільно падатиме і в один момент стабілізується на доспалаховому рівні. Це вже не перший і, можливо, не останній спалах цієї комети. На шляху до точки свого перигелію 12P/Понса-Брукса спалахувала з десяток разів із різною інтенсивністю. Фотометрію її псевдоядра (щільний шар газу та пилу навколо фізичного ядра комети) за весь цей час можна подивитися на сайті Британської астрономічної асоціації.

Точку свого перигелію комета пройде 21 квітня 2024 року — саме тоді вона повинна досягти максимальної яскравості «природнім» чином. Нажаль, у цей час вона вже не буде доступна для спостережень у Північній півкулі Землі. Тому цілком імовірно, що спостерігачі в нашій країні бачать комету в кращому вигляді в її поточному поверненні.

Нагадую, що вже 10 квітня відбудеться цікава подія: Юпітер (-2,0 зор. вел.), комета Понса-Брукса та молодий Місяць (Ф=0,05) та утворять фігуру, схожу на трикутник зі сторонами близько 3°. У астрофотографів є шанс отримати дивовижні зображення!

🖼 Комета 12P/Понса-Брукса зазнімкована 19 березня та 4 квітня 2024 року (до спалаху та через кілька годин після нього) у Словакії та Мексиці. Автор: Петр Горалек; Параметри: Canon Ra + 200mm, f/2.8, 20 sec

​Сумна звістка прийшла з Великобританії: 28 березня пішов із життя відомий астрофотограф та аматор астрономії Елін Воллес. Цією новиною поділилися сьогодні Пауліне та Єн Воллес — батьки Еліна, на його власній instagram-сторінці.

«Його імунна система була ослаблена через попередню хворобу, і просте запалення жовчного міхура швидко поширилося, спричинивши поліорганну недостатність, що призвело до його передчасної смерті».

Елін Воллес був натхненником для багатьох людей по всьому світу. Загальна кількість підписніків у його акаунтах в соціальних мережах сягає 300 тисяч. За своє коротке життя Елін встиг зробити безліч дивовижних світлин нічного неба та видати власну книгу «Photographing the Night Sky».

​❗️Головні астрономічні події квітня

🔹10 квітня (вечір) — Юпітер (-2,0 зор. вел.), молодий Місяць (Ф=0,05) та комета 12P/Pons-Brooks утворять фігуру, схожу на трикутник зі сторонами близько 3°.

🔹11 квітня (вечір) — молодий Місяць (Ф=0,12) проходить приблизно у 2° на південь від розсіяного зоряного скупчення М45 «Плеяди» (+1,2 зор. вел.).

🔹19 квітня (вечір) — Юпітер (-2,0 зор. вел.) у сполученні із Ураном (+5,9 зор. вел.). Відстань між небесними світилами становитиме близько 0,5°.

🔹20/21 квітня (~23:50-00:09) — покриття відносно яскравої зірки Завіджава (бета Діви, +3,6 зор. вел.) зростаючим Місяцем (Ф=0,92). Видимість практично на всій території країни. Полоса дотичного покриття пройде через Закарпатську область: поблизу великих міст Ужгород та Мукачево. Інтерактивна мапа видимості покриття: nebo.link/aZzNM

🔹23 квітня (ніч) — повний Місяць проходить приблизно у 1° на північ від яскравої зірки Спіка (альфа Діви, +1,0 зор. вел.).

🔹26 квітня (вечір) — спадаючий Місяць (Ф=0,91) проходить приблизно у 0,8° на північ від яскравої зірки Антарес (альфа Скорпіона, +1,1 зор. вел.).

​Комета Понса-Брукса: спостерігаємо та проводжаємо 🔭 🖐

Після уходу яскравого Місяця з вечірнього неба у Північній півкулі з‘явилася остання можливість продуктивно поспостерігати комету 12P/Pons-Brooks майже в усій красі перед тим, як вона сховається в сонячній заграві приблизно через 2 тижні. «Майже», тому що точку свого перигелію комета пройде тільки 21 квітня — саме тоді вона повинна досягти максимальної яскравості.

Незважаючи на відносно високий поточний блиск близько +5-ї зор. вел., комета так і не стала легко видимою неозброєним оком: дається взнаки її досить низьке розташування над горизонтом, а це підвищує вимоги до рівня якості неба. У кометній базі COBS наразі є всього лише чотири звіти про її спостереження неозброєним оком досвідченими спостерігачами.

Як і раніше, небесну мандрівницю можна спостерігати на відносно ранньому вечірньому небі невисоко над західним горизонтом. Зараз комета рухається на тлі зірок у сузір‘ї Овен, недалеко від кордону із сузір'ям Трикутник. 30-31 березня вона майже впритул пройде поряд із яскравою зіркою Гамаль (альфа Овна, +2,0 зор. вел.), що дасть змогу легко її знайти навіть новачкам.

Якщо ви будете спостерігати комету на темному прозорому небі, то навіть у невеликий бінокль або телескоп окрім газопилової коми можете помітити ще слабкий газовий хвіст: його довжина залежатиме від поточної активності комети. У великі інструменти, можливо, буде помітна тонка структура газового хвоста та різні неоднорідності (оболонки, завитки) у внутрішній частині газопилової коми, пов‘язані з високою активністю комети.

🖼 Комета 12P/Понса-Брукса зазнімкована ввечері 25 березня 2024 року. Автор світлини: Міхаель Єгер; Параметри: Celestron RASA 11" + QHY600, LRGB 20min

Мапа для пошуку комети: https://t.me/nebotoday/533

​В ці дні над південно-східним сонячним лімбом видно великий протуберанець!

Для того, щоб побачити дані утворення, потрібен сонячний H-alpha фільтр або спеціальний сонячний телескоп (Daystar QUARK, Coronado або Lunt). Не плутати з H-alpha фільтрами для нічної астрофотографії!

⚠️ Спостереження Сонця без спеціальних фільтрів є небезпечним для вашого зору.

​В ці дні на Сонці можна спостерігати активний регіон №3615 з великою кількістю окремих дрібних плям. Він вийшов із-за східного лімба наприкінці минулого тижня.

Імовірність виникнення спалахів на всьому сонячному диску становить 99 (С), 43 (М), і 5 (Х) % відповідно, а ймовірність протонної події 5% (прогноз NOAA Space Weather Prediction Center від 21.03.2024 18:00 UT: nebo.link/smm)

⚠️ При спостереженні Сонця використовуйте лише спеціальні апертурні фільтри!

Чат каналу | Сайт проєкту

​❗️Вчора о 22:55 за київським часом зі стартового столу SLC-40 на мисі Канаверал у Флориді відбувся успішний пуск ракети-носія Falcon 9 із космічним транспортним кораблем Cargo Dragon 2 на борту. Стикування з Міжнародною космічною станцією заплановано завтра (23 березня) о 13:30 за київським часом.

У зв‘язку з цим, під час вечірніх прольотів МКС, космічний транспортний корабель можна спробувати побачити неозброєним оком або в телескоп/бінокль. Він летітиме у тому ж напрямку, що й станція, але тільки позаду чи попереду від неї. Для орієнтування: за 1-2 години до стикування, відставання/випередження космічних кораблів зазвичай становить кілька секунд, а за 10 годин до стикування складає близько 30 секунд. Максимальний блиск корабля Cargo Dragon 2 близько +2 зоряної величини (як зірки Великого Возу).

✅ Для того, щоб розрахувати час та траєкторію прольоту станції, перейдіть на сайт heavens-above.com. Виберіть своє місцезнаходження в панелі, розташованій у правому верхньому кутку, а потім на головній сторінці знайдіть «Супутники-МКС».

Таймлапс — парний проліт Міжнародної космічної станції та вантажного корабля Dragon CRS-20, зафільмований Монікою Ланді-Дьєбнар 9 березня 2020 року.

​Розпочався сезон вечірньої видимості Міжнародної космічної станції

МКС є найяскравішим штучним супутником Землі (якщо не брати до уваги спалахи інших супутників). Космічну станцію, що повільно пливе по небу важко не помітити навіть на дуже засвіченому міському небі. Її блиск іноді може досягати майже −4-ї зоряної величини (як планета Венера).

Станція рухається у напрямку із заходу на схід, а тривалість її прольоту через все небо становить приблизно 5 хвилин. Якщо у вас є телескоп, тоді ви можете спробувати зловити МКС у його полі зору. При збільшенні близько 40 крат ви зможете помітити «крила» — сонячні панелі станції — звичайно, при вдалому їх розташуванні відносно променю зору. Сезон вечірньої видимості триватиме до самого кінця поточного місяця.

✅ Для того, щоб розрахувати час та траєкторію її прольоту, перейдіть на сайт heavens-above.com. Виберіть своє місцезнаходження в панелі, розташованій у правому верхньому кутку, а потім на головній сторінці знайдіть «Супутники-МКС».

​❗️​Сьогодні ввечері молодий Місяць (Ф=0,03) проходитиме приблизно у 6,5° на північ від Меркурія (-1,4 зор. вел.).

Шукати небесні світила слід дуже низько над західним горизонтом приблизно через 30-45 хвилин після заходу Сонця.

Місяць буде добре видимий неозброєним оком, а ось щоб побачити Меркурій може знадобитися бінокль/телескоп.

Чат каналу | Сайт проєкту

​❗️​Комета Понса-Брукса стала видима неозброєним оком

В останні дні на сайті кометної бази COBS — єдиної в світі на даний момент, що регулярно оновлюється, з’явилися дві незалежні оцінки блиску комети 12P/Pons-Brooks, зроблені неозброєним оком. У обох випадках блиск комети був оцінений у +5,5 зор. вел. Досвідчений спостерігач Петр Гузик оцінив діаметр її газопилової коми в 10 кут. хв. — це приблизно 1/3 місячного диска.

Небесну мандрівницю можна спостерігати на відносно ранньому вечірньому небі невисоко над західним горизонтом. Зараз вона рухається на тлі зірок у сузір‘ї Андромеда приблизно у 9° на південь від широковідомої галактики М31 (+3,4 зор. вел) та зовсім близько від яскравої зірки дельта Андромеди (+3,3 зор. вел), максимальне зближення з якою відбудеться вже 12 березня.

Якщо ви будете спостерігати комету на темному прозорому небі, то навіть у невеликий бінокль або телескоп окрім газопилової коми можете помітити ще слабкий газовий хвіст: його довжина залежатиме від поточної активності комети. У великі інструменти, можливо, буде помітна тонка структура газового хвоста та різні неоднорідності (оболонки, завитки) у внутрішній частині газопилової коми, пов‘язані з високою активністю комети. Приблизно через тиждень на вечірнє небо повернеться яскравий Місяць, тому рекомендую поквапитися зі спостереженнями!

​🖼 Композитне зображення комети 12P/Понса-Брукса, створене на основі її знімка з довгою витримкою. Автор: Петр Горалек; Параметри: Canon Ra + Tamron 70-200mm@200mm + Optolong L-Pro filter, f/2.8, ISO-4000, 47x30s

Мапа для пошуку комети та додаткові зображення: https://t.me/nebotoday/524

​Оновлення [21:53]: наразі над Землею діє слабка геомагнітна буря G1. Її посилення до вищого рівня малоймовірне у найближчі години.

​Увага! У найближчі години можливий розвиток сильної геомагнітної бурі, пов‘язаної з прибуттям сьогодні вдень викиду корональної маси, джерело якого невідоме.

З настанням темноти полярне сяйво можна спробувати побачити або сфотографувати у північній частині нашої країни! Шукати слабке світіння варто прямо над лінією північного горизонту.

Чат каналу | Сайт проєкту

​❗️​Головні астрономічні події березня

🔹3 березня (ранок) — спадаючий Місяць (Ф=0,55) проходить приблизно у 2,3° на північ від зірки Антарес (+1,0 зор. вел.).

🔹8-12 березня (вечір) — комета 12P/Pons-Brooks проходить приблизно у 9° на південь від М31 «Туманність Андромеди» (+3,4 зор. вел.).

🔹11 березня (вечір) — молодий Місяць (Ф=0,03) проходить приблизно у 6,5° на північ від Меркурія (-1,4 зор. вел.).

🔹12 березня (вечір) — комета 12P/Понса-Брукса проходить приблизно у 1,5° на північ від яскравої зірки дельта Андромеди (+3,3 зор. вел.).

🔹13 березня (вечір) — молодий Місяць (Ф=0,16) проходить приблизно у 3,5° на північ від Юпітера (-2,1 зор. вел.).

🔹14 березня (вечір) — молодий Місяць (Ф=0,26) проходить приблизно у 3,5° на південь від розсіяного зоряного скупчення М45 «Плеяди».

🔹16 березня (вечір-ніч) — Місяць (Ф=0,47) проходить приблизно у 0,8° на південь від яскравої зірки Ельнатх (бета Тельця, +1,7 зор. вел.).

🔹22 березня (день) — Венера (-3,9 зор. вел.) проходить приблизно у 0,5° на північ від Сатурна (+1,0 зор. вел.).

🔹22-23 березня (вечір) — комета 12P/Понса-Брукса проходить приблизно у 3° на південь від М33 «Галактика Трикутника» (+5,7 зор. вел.).

🔹23 березня (~23:25-23:44) — покриття відносно яскравої зірки сігма Лева (+4,1 зор. вел.) майже повним Місяцем (Ф=0,98).

🔹24 березня — Меркурій (-0,2 зор. вел.) у найбільшій вечірній елонгації в 18,7°. Настає найкращий час для спостереження «невловимої планети».

🔹26 березня (00:05-00:07) — можливо, відбудеться покриття відносно яскравої зірки 69 Діви (+4,8 зор. вел.) астероїдом 1999 CV5 (+17,8 зор. вел.). Максимальна тривалість покриття 0,7 сек. Смуга покриття шириною 21,7 км пройде через такі великі міста: Сєвєродонецьк, Кременчук (можливо), Сміла, Хмельник, Старокостянтинів (можливо) та Львів (можливо).

🔹26 березня (вечір) — Місяць (Ф=0,98) проходить приблизно у 0,7° на північ від яскравої зірки Спіка (альфа Діви, +1,0 зор. вел.).

🔹31 березня (вечір) — комета 12P/Понса-Брукса проходить приблизно у 20 кут. хв. від яскравої зірки Гамаль (альфа Овна, +2,0 зор. вел.).

​🖼 Комета 12P/Понса-Брукса зазнімкована в ніч 25/26 лютого 2024 року. Автор світлини: Міхаель Єгер; Параметри: 300 mm f/4.0 + Nikon Z50mod, 10х70sec.

​А ви коли-небудь спостерігали зодіакальне світло?

Зазвичай, це світіння у вигляді слабоконтрастного розмитого трикутника видно в навколоекваторіальних та екваторіальних широтах, оскільки там зодіакальне світло піднімається вище над горизонтом.

У середніх широтах Північної півкулі найкращий час для його вечірніх спостережень припадає на початок весни (поблизу рівнодення), коли екліптика перетинає горизонт під максимальним кутом. У цю пору року зодіакальне світло проеціюється на такі сузір‘я, як Риби, Овен і Телець.

Візуально зодіакальне світло можна спостерігати під темним небом одразу після закінчення вечірніх сутінків. В цьому році Місяць не заважатиме спостереженням з 26 лютого по 11 березня та з 26 березня по 9 квітня включно.

Зодіакальне світло — це відбите світло Сонця на частинках пилу, розташованого між Сонцем та поясом астероїдів. Основним материнським тілом цього міжпланетного пилу, згідно з новими дослідженнями, може бути Марс та його супутники. Іншими його джерелами, імовірно, є комети та астероїди.

🖼 Літографія Етьєна Трувело, на якій зображено зодіакальне світло. Дата спостереження: 20 лютого 1876 року.

​❗️Група плям №3590​, що видима зараз на поверхні Сонця — є поки що найбільшою у поточному 25-му циклі сонячної активності та найбільшою, починаючи з 31 жовтня 2014 року!

На колажі: порівняння груп плям №3590 та №2192, яка спостерігалася на Сонці 17-30 жовтня 2014 року.

⚠️ При спостереженні Сонця використовуйте лише спеціальні апертурні фільтри!

Чат каналу | Сайт проєкту

​Нагадую, що зараз на Сонці можна спостерігати відносно велику групу плям №3590: вона є найбільшою за останні майже 2 роки!

21-22 лютого група згенерувала три потужних спалахи класу X1.9, X1.7 та X6.3 — останній посів перше місце у поточному 25-му циклі сонячної активності. Всі вони не супроводжувались якими-небудь значущими викидами корональної маси, тому сильного впливу на Землю поки що не варто очікувати. Взагалі, в історії спостережень було не так багато сильних геомагнітних бур, пов‘язаних із спалахами класу X.

Імовірність виникнення спалахів на всьому сонячному диску становить 99 (С), 70 (М), і 30 (Х) % відповідно, а ймовірність протонної події 10% (прогноз NOAA Space Weather Prediction Center від 23.02.2024 13:42 UT: nebo.link/smm)

⚠️ При спостереженні Сонця використовуйте лише спеціальні апертурні фільтри!

Чат каналу | Сайт проєкту