Едіп, Нарцис, Горгони

добрий ранок🥰

показуйте щось красиве)
#photo@nevpokiy

✨ВОНА✨ приїхала🐱

а тепер порадьте, будь ласка, хто займається заміною обкладинки на кастомну😂

#накупила

добрий ранок🥰

показуйте щось красиве)
#photo@nevpokiy

ситуація з барбітуратами стає все цікавішою🤔

хто там мав претензії до збирання книг?))

ще є одне місце☺️

для реєстрації напишіть мені @Kateryna_Lastivka

фінансове планування виглядає так:

взагалі мені подобаються дивні персонажі, зазвичай це доволі шизоїдні люди і їх бачення світу сильно відрізняється від звичного нам

крім того, в цій книзі головна героїня багато згадує Фріду Кало, а я таке люблю

ось, наприклад, наґуґлила картину, історію якої наводить оповідачка:

«1938 році акторка Дороті Гейл покінчила з собою, викинувшись із вікна нью-йоркського хмарочосу. На ній була улюблена сукня — обтисла з чорного оксамиту.
Її подруга, Клер Бут Люс, редакторка журналу мод «Веніті Фейр», замовила Фріді Кало портрет Дороті - хотіла зробити подарунок матері небіжчиці. Побачивши картину, редакторка заявила: «І найзапеклішому ворогові не побажаю такого кривавого полотна!» Певно, вона уявляла Дороті серед рослин, з ясним личком - зазвичай мисткиня малювала себе саме так. Однак Фріда, у дусі типових для побожних мексиканців екс-вото, розповіла власну історію: перебіг суїциду був розказаний від початку аж до смертельного кінця. Скільки секунд знадобилося, щоб пролетіти згори донизу, з вершини хмарочоса? В останній фазі картини кров цебеніла з носа і вух самогубиці, а нога звисала за краї рами. На картині вона утворювала елегантну тінь у формі пташиного дзьоба чи леза ножа.»

почала читати нову книгу, спостерігаю за своїми враженнями👀

Острів темряви
Деніел Обрі

моя оцінка:
4,5/5✨

Пів зірочки знімаю за те що трохи не вистачило обʼєму книги. Сподіваюсь, наступна матиме +200 сторінок)

Головна героїня книги – репортерка, яка найбільше любить у своїй роботі розслідування. Навіть курс по судмедекспертизі пройшла.
А ще вона підозрює що є нейровідмінною, має розлад аутичного спектру.
Протягом всієї книги ми будемо бачити як прояви цього розладу заважають їй нормально працювати і діяти відповідно очікуванням соціуму.
Це круто, тому що зазвичай схожі персонажі в книгах здаються просто неврівноваженими та імпульсивними і сильно цим дратують. А тут автор пропонує інший кут погляду, бо автор і сам має діагностований РДУГ та РАС і ці риси додав головній героїні з власного досвіду.

Детективна складова в цій книзі, здається, тільки починається. Має бути продовження. А ідея дуже цікава. Мене тримала в напруженні до самого кінця.

Чекаю на наступну книгу в серії🧡
Раджу!

#відгук@nevpokiy

я 🤝 Книга для дітей

Одержимість Баєтт вже можна придбати☺️

https://tempora.com.ua/shop/a-s-bayett-oderzhimist

чомусь дуже на неї чекала😍

#накупила

Голландський дім
Енн Петчетт

моя оцінка:
4/5✨

Мені не вистачило глибини, але книга сподобалась.

Це історія про брата та сестру, Денні та Мейв, а точніше це історія Мейв, яку розповість нам Денні.
Час тут нелінійний і це великий плюс книги. Ми збираємо життя персонажів по фрагментах і в процесі маємо можливість фантазувати про ціле.

Історія починається доволі казково – є красивий будинок, аля палац. Є сестра та брат, тато і відсутня мама. Є зла мачуха, яка має намір привласнити палац і здихатись чужих діток.

Потім Денні та Мейв будуть до кінця життя намагатись зрозуміти що ж сталось тоді, в їх дитинстві. Які причини були у вчинків їх батьків, як хто памʼятає ті чи інші події та трагедії. Це замінить їм власне життя та зростання.

Безкінечний повтор замість рефлексії.

Неможливість пережити втрати і вперте бажання воскресити минуле.

Денні має бажання розповісти історію Мейв, він повідомляє нам це на самому початку. Але це не історія Мейв, це історія про те як вона йому заміняє матір і як вони мають один фетиш на двох – поринати в минуле. Денні в принципі не цікавиться іншими людьми, не знає що вони люблять, чим займаються у вільний час, що для них важливо і що болить. Для нього інші люди – то тільки середовище в якому йому або комфортно, або ні.

Про Мейв ми знаємо небагато, вона розумна і талановита, але Денні вважає що не реалізована. Вона очевидно успадковує від матері католицькі цінності і продовжує її шлях допомоги іншим людям.
Не буває до кінця відвертою, думаю з собою також.
Цікавим є її поводження з власною агресією.
Вона змушує брата виснажливо вчитись на лікаря, професія якого йому не подобається. Можна подумати, що витративши на опіку над братом близько десяти років, Мейв вважає що і десять років життя брата належать їй. А коли Денні одружується – то вся агресія адресується вже дружині.
Свій образ матері Мейв розщепляє на хорошу матір (біологічна) та погану (мачуха). Тому їй так легко все вибачити біологічній матері, коли та повертається – бо вся злість і ненависть перенаправлена на мачуху.
Досить очікувано, що коли її мама обирає доглядати важко хвору мачуху – Мейв помирає. Її захист у вигляді розщеплення більше не працює.

Що мені не сподобалось – це ідея всепрощення. Я не вважаю, що ми маємо вибачати когось тільки тому що хтось вважає це правильним. Але авторка не до кінця втілила цю ідею в книзі, і то добре)

Раджу.
#відгук@nevpokiy

добрий ранок)

показуйте щось красиве🥰
#photo@nevpokiy

сьогодні мій день пройшов з Ван Гогом, Лунами і мандаринами🍊

що ви зараз читаєте?

якщо я читаю в ліжку, то Ася вважає що я її легітимна лежанка та чухалка в одному лиці☺️

я всього лиш людина, дуже слабка людина…

#накупила