НОВА ПОШТА News

⚡Оголошуємо останнього переможця спеціальної номінації «Майстер з легкості доставки» у Доставці гарних новин

Щиро вітаємо 🎉 Леоніда Рибчинського, керівника відділення №90 з Одеси. Саме за його історію ви найбільше проголосували

«Можливо, номінувати себе не найкращий варіант, але сьогодні хочу поділитися історією, як мені вдалося кардинально змінити життя простого хлопця з села. На початку повномасштабного вторгнення у моє відділення прийшов працювати хлопчина з бідної сільської родини. Він не мав нічого, навіть коштів на проїзд до роботи і назад додому. Утім був трудолюбивим і завзятим, я побачив, як у ньому багато потенціалу, добра і світла. Тож я захотів йому допомогти, аби він став кращим у своїй справі та зміг йти впевнено вверх карʼєрними сходами.
Ми багато з ним займалися, я вчив його не тільки тому, що потрібно оператору, а передавав усі знання, які треба для роботи керівником відділення. Він не соромився запитувати, а я не шкодував своїх знань і досвіду.
Сьогодні — він КВ одного з відділень у Києві, а я просто щасливий, що з моєї легкої подачі в людини життя заграло новими фарбами. Він не перестає дякувати по сьогоднішній день за те, що має, а я радію, що на один плюс до карми стало більше»

Із радістю виконуємо мрію Леоніда та даруємо 📱 iPhone 15 Pro Max🫶

🌠Ми знаємо, що ви будете робити цього вечора, адже новий випуск подкасту «Варті» від Нової пошти — вже доступний на платформах:

💻YouTube 🎧Spotify 🎧Apple Podcasts 🎧Megogo

Гостею 10-го епізоду стала Галина Суляєва, волонтерка та координаторка Київського регіону благодійного фонду United for Animals. Команда фонду щодня допомагає чотирилапим, влаштовуючи безпритульних тварин та підтримуючи їх опікунів

💭 «Справжній порятунок тварин – це цикл! Великий шлях — знайти, вилікувати, стерилізувати, вакцинувати, а головне — подарувати другий шанс у люблячій родині. І тільки тоді, коли отримуєш фото щасливої тварини на дивані, можна сказати: цикл завершено».

Разом з Оленою Плаховою, директоркою з управління репутацією групи компаній NOVA (Нова пошта) у цьому епізоді говорили про те:
🐶 чому порятунок — це не просто забрати з вулиці, а створити для тварини справжню сім’ю
🐱 як волонтери організовують доставку допомоги у прифронтові регіони
🐶 чому тенденція жорстокості щодо тварин зростає і як це варто регулювати на законодавчому рівні
🐱 як опікуни та громади об’єднуються, щоб рятувати тварин з евакуації

Будьте котиками, до зустрічі на платформах 🐾🎧

На Бахмутському напрямку загинув наш колега Вадим Мартинюк, фахівець ділянки депо №1 з Білої Церкви

Вадим народився у селі Щурівці, на Хмельниччині. У родині було четверо дітей, всі — хлопці. Після школи Вадим вивчився на зварника та пішов до армії, служив у військах ППО. Після демобілізації влаштувався до поліції в Києві, пізніше кілька разів змінював місце роботи, працював на заводах, на залізниці.

На початку листопада 2021 року Вадим влаштувався у Нову пошту, це була його остання мирна робота.

«Вадим з усіма дружив, у колективі швидко адаптувався. Думав повернутися після війни», – розповідає дружина Наталія.

У перші дні повномасштабної війни Вадим пішов до військкомату, але одразу його до війська не взяли. Призвали пізніше, і з жовтня 2022 року чоловік розпочав навчання у лавах ЗСУ. Вадим був старшим групи піхоти, солдатом-стрільцем.

«Через свою хорошу форму Вадим потрапив у гірсько-штурмову бригаду «Едельвейс». Це була потужна бригада, з сильних духом і підготовлених хлопців. Від самого початку й до кінця вони стояли в Бахмутському районі. Тримали місто, а після його падіння – інші рубежі», – додає дружина.

У травні 2024 року Вадим отримав поранення. За його героїзм нашого колегу відзначили державною нагородою. Того дня позиції наших захисників штурмували ворожі війська – великою чисельною та з вогневою перевагою. Ворог прорвався у траншеї, ситуація загрожувала втратою позицій, захопленням у полон бійців. Вадим зміг організувати солдатів та відбити позиції, зачистити окопи від ворожих штурмовиків. Навіть отримавши поранення, він продовжував допомагати евакуювати важких хлопців. Ще більшою нагородою стали два місяці реабілітації разом із родиною та деякий час роботи в тилу. Після реабілітації Вадим повернувся на нуль.
Загинув Вадим Мартинюк від прямого попадання снаряду в бліндаж.

У Вадима залишилося двоє дітей: Вікторії нині чотирнадцять років, сину Костянтину — одинадцять, а найменша дитина тата не побачить ніколи. Дружина Наталя попрощалася з чоловіком на сьомому місяці вагітності.

Вічна пам’ять нашому колезі! Щирі співчуття рідним та усім, хто знав Вадима. Щоб ви могли підтримати родину, залишаємо номер картки дружини Наталії Мартинюк:
5168 7456 1113 8477

Загинув наш колега Віталій Кушнір, фахівець ділянки терміналу з Хмельницького

Віталій народився у Хмельницькому в звичайній родині: двоє дітей та батьки, які працювали на заводі. З самого дитинства хлопець мав пристрасть до машин. Цей інтерес переріс у професію Віталія. Після закінчення школи він пішов до технікуму на автослюсаря і близько двадцяти років працював на різних СТО.

Наприкінці 2022 року Віталій прийшов до нашої компанії, шукаючи змін у житті. Він показав себе надійним і кмітливим співробітником, і його чекало зростання до менеджера.

«Чоловік на роботу ходив з радістю. Йому подобалося те, що він робив, подобався колектив. Він прагнув розвиватися та вивчав внутрішні процеси компанії», – розповідає дружина Ольга.

Віталій отримав повістку в серпні 2023 року. Після навчання потрапив до 5-ї штурмової механізованої бригади, де служив солдатом-стрільцем. Окрім участі в боях, він і на фронті продовжував займатися улюбленою справою: ремонтував машини.

Наш колега був серед тих, хто брав участь в операції зі звільнення Кліщіївки, селища, що розташоване неподалік від Бахмута. Отримав контузію. Підлікувався, був у відпустці та у Києві на доукомплектації бригади. Далі їх відправили до Дружківки. Побратими розповідали, що він був хорошим стрілком і вправним у бою.

Отримавши знову контузію, Віталій відновлювався вдома. Займався улюбленою справою — ремонтував автівку і готувався повертатися на передову. Коли він перевіряв щось з увімкненим двигуном, йому стало зле. Він втратив свідомість і отруївся вихлопними газами. Медики діагностували, що цьому передував інсульт.

У Віталія залишилось двоє доньок: десятирічна Евеліна і трирічна Кароліна.

Вічна пам’ять нашому колезі! Щирі співчуття рідним та усім, хто знав Віталія. Щоб ви могли підтримати родину, залишаємо номер картки дружини Ольги Кушнір:
5168 7451 9192 6333