У своїй книзі «Коли тіло каже «ні». Ціна прихованого стресу» Габор Мате пише:

«У тих, хто з раннього дитинства звик до високого рівня внутрішнього стресу, саме відсутність стресу може спричинити напругу, нудьгу, відчуття безглуздості життя. Ганс Сельє помітив, що люди можуть стати залежними від власних гормонів стресу, адреналіну та кортизолу. Такі люди відчувають, що прагнуть стресу, тоді як його відсутність - це те, чого треба уникати.»